Как, кто и за сколько спасает экологию Днепропетровской области

29.09.2017 14:15

Директор департамента экологии и природных ресурсов Днепропетровской ОГА Руслан Стрелец на запрос журналистов опубликовал отчет по борьбе с отходами и по выполнению областной экологической программы. 

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на zabeba.li.

Главный приоритет – спасение воды и спасение от воды. Причем суммы по каждой реке очень разнятся. Так 1 млн 684,5 тыс. грн потратили на разработку проекта и проведение восстановительных и мелиоративных работ в верхней части Днепровского водохранилища. Улучшили гидрологическое состояние рек Песчанка (12 млн 609 тыс.), системы озер Порубежное – Казачий лиман и реки Заплавка (3 млн 614 тыс.), Ингулец (26 млн 382 тыс.), экологическое состояние реки Бакаи (1 млн 235 тыс.), реки Заплавка (4 млн грн).

Много ушло на ликвидацию подтопления села Карнауховка – 9 млн 469 тыс. Выделили деньги и на защиту от подтопления других сел области – Новополье (1 млн 861 тыс.), Ордо-Васильевка (324 тыс.), Мишурин Рог (600 тыс.). 

Но это не все цифры. На деле за эти деньги, во-первых, в Днепровское водохранилище выпустили 1,2 млн мальков рыбы. Во-вторых, в селе Карнауховка проложили 995 метров коллекторно-дренажной системы, чтобы спасти от затопления 23,1 гектаров земли. В Новополье тоже проложили новую дренажную систему – только уже на 4,67 км. В Ордо-Васильевке улучшили 2 трубчатых переезда и перенесли линию ЛЭП. В-третьих, расчистили 1,874 км. русла Песчанки, 0,34 км. реки Ингулец (плюс построен шлюз-регулятор), 1,8 км канала и 0,7 км на реке Бакаи, 2 км реки Заплавка. На реке Заплавка, и системе озер Порубежное – Казачий лиман расчищены проливы длиной 4 км, установлены 4 трубчатых переезда и построен дюкер под каналом Днепр-Донбасс на 447 м. А в селе Мишурин Рог расчистили 300 м водоотводных каналов.

Неплохо областные власти потратились в прошлом году и на подготовку проектов. Например, на проектные работы по борьбе с подтоплениями в селах Каменка (900 тыс.) Радушное (41 тыс.), и города Марганец (250 тыс.). А для села Катеринополь потратили 300 тыс. грн на проект налаживания пропускной способности паводковых вод одной из улиц. «Запроектировали» и улучшение экологического состояние рек Мокрая Сура и Шиянка (по 300 тыс. грн), улучшение гидрологического состояния той же Мокрой Суры в районе сел Братское, Каменка, Сурско-Литовское, Николаевка (1 млн 468 тыс.), рек Ингулец в районе села Новолатовка (399 тыс.), Кильчень (300 тыс.), Каменка в районе пгт. Софиевка (430 тыс.), восстановление гидрологического режима рек Самарчук (300 тыс.), Томаковка и Ревун (820 тыс.), улучшение состояния водоемов в селах Илларионово и Рубановское (по 500 тыс. грн). И еще 2 млн ушло на определение водоохранных зон и прибрежных защитных полос рек области.

Кроме огромных трат на восстановление водных ресурсов, областные власти потратили 555 тыс. грн на создание проекта «экологической сети области», и 954,5 тыс. грн на проект повышения плодородности грунта через восстановление системы орошения в Магдалиновском районе.

С другой стороны, о некоторых проектах в 2016 году забыли. Или денег не хватило. Так было запланировано выделить 1 млн грн на разработку решений для улучшения состояния рек Ингулец и Саксагань. Не выделили. Как и на другие меры – 1,5 млн на автоматизированную сеть наблюдений за состоянием атмосферного воздуха, 500 тыс. на издание печатной продукции для повышения экологической сознательности населения, 1,5 млн на проект строительства комплекса по сортировке и утилизации бытовых отходов.

Но то все деятельность в 2016 году. Судя по отчету о выполнении программы в 2017 году, часть мер были профинансированы всего на 10% от изначально запланированных.

К примеру, на реконструкцию систем водоотведения и внедрения прогрессивных методов очистки сточных вод изначально планировали выделить в этом году 210 млн. Но фактически за полгода профинансировали только на 15 млн 669,7 млн, а освоили того меньше – 8 млн 576 тыс. То же самое и с реконструкцией систем ливневой канализации – планировали выделить 120 млн, а получилось за полгода всего 18 млн 185 тыс.

Еще на часть поставленных задач вообще денег не выделили. Как например, на восстановление систем орошения (хотя планировали 12 млн). Или на термомодернизацию бюджетных учреждений (27 млн), или на создание цифровой базы данных природно-заповедного фонда (1 млн). И неясно, будет ли на них финансирование.

Зато не поскупились на то чтобы опять отправить деньги в воду. За первое полугодие 2017 на определение водоохранных зон и улучшение гидрологического состояния рек выделили уже 129 млн 280 тыс. грн. из запланированных 235 млн. За эти деньги за полгода очистили 9586 метров рек области. Немало уже выделили и на ликвидацию подтоплений 68 млн 811 тыс. Но больше всего потратили на покупку спецтехники для очистки и благоустройства городов – 133 млн грн.

Отдельно чиновники департамента экологии и природных ресурсов Днепропетровской ОГА рассказали о своей борьбе с отходами.

Согласно областной стратегии обращения с бытовыми отходами, область собираются поделить на 6 зон с 1 мусорным полигоном в каждой. Это позволит уменьшить количество полигонов с 13 до 6. При этом вопросы организации и функционирования полигонов возложили на КП «Днепропетровский областной центр обращения с отходами». И за полгода даже выделили 11 млн 683 тыс. грн на строительство и реконструкцию полигонов для отходов. Несмотря на то, что с будущего года законом запрещено захоранивать отходы.

Также в отчете говорится что первыми шагами в реализации стратегии обращения с отходами является выявление несанкционированных свалок и разработка схем санитарной очистки населенных пунктов. И как результат уже выявлено 339 свалок, из которых ликвидированы 37.

По схемам санитарной очистки населенных пунктов чиновники отмечают, что уже создано 86 из 92 запланированных схем. Только вот непонятно, как это соотносится с тем, что в другом отчете говорится – на разработку схемы санитарной очистки Днепропетровской области (28 млн) в 2017 году средств не было выделено.

Слово оппонентам

По словам эколога Татьяны Лампики, большинство затрат по выполнению областной экологической программы вряд ли можно назвать эффективным:

«Академик Шапарь уже много раз говорил о неэффективности чистки рек, которую делает областной департамент экологии. То, что называют «улучшением гидрологического состояния реки», на деле является лишь небольшой чисткой определенного участка. Гидрологическое состояние реки ты можешь улучшить если пройдешься с чисткой от истоков до впадения реки. Как говорит тот же Шапарь, нынешние чистки рек — это тоже самое, как если бы у человека была тяжелая ангина с кучей воспалений, а он просто обматывается шарфом.

По поводу улучшения экологического состояния рек – есть такое понятие как экологический эффект. Любое действие, если туда тратятся деньги  экологического фонда, должно иметь экологический эффект – то есть значительные улучшения, которые привели к уменьшению негативного влияния на окружающую среду. Как показывает практика, большая часть расчисток рек не дали экологического эффекта. К примеру, мы вчера были в Песчанке, где потратили 15 млн грн и не дочистили 20 метров реки, потому что там на берегу находится чулочная фабрика, которая делает сброс в реку и занимает прибрежную зону. То есть такая чистка — это тоже самое, как если бы вы спустили воду в ванной, и вроде помыли саму ванну, но сам водопровод забит и толку от вашего мытья никакого.

Такая же история и в Кривом Роге. То, что власти почистили реку Ингулец бесполезно, потому что у «АрселорМиттал» там идут аварийные сбросы минерализованных вод и даже идет подтопление территории. То есть они почистили, все вроде великолепно, но предприятие продолжает сбросы и толку от чистки уже никакого.

Вот как можно чистить объекты, на которые имеют постоянное влияние промышленные предприятия? На реке Шиянке мы зафиксировали прямой сброс Приднепровской ТЭС со шламоотстойников. И областные власти почистили именно тот участок реки, куда напрямую, не имея документов на сброс, сбрасывает ДТЭК. 12 млн грн тратят из бюджета вместо ДТЭКа, чистят, и толку ноль. Вместо того чтобы оштрафовать ДТЭК.

Причем то, что достают со дна реки, они складывают вдоль реки вместо того, чтобы вывезти и утилизировать. Вчера мы были в Песчанке и Обуховке и там все это было просто растянуто по берегам. Даже если не брать в расчет, то что там могут быть опасные отходы, сейчас выпадет дождь, снег и все осадками с неукрепленного берега смоет назад в реки. Зато не нашли 1,5 млн грн на проект строительства комплекса по сортировке и утилизации бытовых отходов».

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України (далі – ЗКУ).

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України  передбачено дотримання певних умов для застосування такої пільги: сукупний розмір вищезазначених земельних ділянок не повинен перевищувати 2 гектари.

У разі продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи ділянок за формою № 3 ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів від 17.01.2014 № 32 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за № 201/24978) (далі – Довідка). Така Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує два гектари.

Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал Довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.

Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі – підприємцю, які є податковими агентами, копію чинної Довідки, і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує ПДФО з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

Водночас, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то такі доходи включаються платником ПДФО до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором – 1,5 %.

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників та громадян, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, що на території обслуговування управління, а це міста Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, Павлоградський, Петропавлівський, Покровський, Васильківський, Межівській та Юр’ївський райони, розпочалася операція «Урожай». Мета її проведення – детінізація аграрного сектора, земельних і трудових відносин.

В управлінні працює робоча група, головною задачею якої є вивчення стану фактичного використання сільськогосподарських територій, упередження схем ухилення від оподаткування, виявлення та реєстрація необлікованих найманих працівників, задіяних у сільськогосподарських роботах та легалізація їхньої заробітної плати.

Так, нещодавно відбулось чергове засідання робочої групи за участі начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятості, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та начальника міськрайонного управління у Павлоградському, Юр”ївському районах та м. Павлограді                             ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Під час засідання проводились бесіди з керівниками суб’єктів господарювання сільськогосподарського напряму щодо легалізації виплати заробітної плати, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі під час виконання сезонних робіт.

Також, у ході зустрічі обговорювались питання дотримання законодавства орендарями земельних ділянок, правильності та повноти виплати орендодавцям земельних ділянок (паїв) орендної плати.

Усі висловлені позиції під час обговорення питань з легалізації трудових відносин, почуті та прийняті до уваги.

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні Національний банк України (далі – НБУ) скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.

Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня 2019 року, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.

Чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50 %, так і з 01 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30 %, бізнес загалом продавав понад 90 % валюти.

У такий спосіб НБУ продовжує валютну лібералізацію відповідно до дорожньої карти, яка передбачає поступове зняття усіх валютних обмежень у відповідності до покращення макроекономічних умов в Україні.

У цьому році НБУ скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Відміна обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей НБУ.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 18 червня 2019 року № 78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», яка набирає чинності 20.06.2019.

Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ у розділі «Новини» за посиланням:  https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97194579&cat_id=55838

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/382452.html повідомила наступне.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) установлено, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.

Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).

Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), так і військового збору.

Звертаємо увагу, у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.

Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Слід зазначити, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет