Як у Дніпрі сортують і утилізують сміття
У Дніпрі медичні відходи утилізують фірми-підрядники, які виграли тендер і мають відповідну ліцензію.
Але перед тим, як сміття потрапить до обслуговчих компаній, воно проходить дезінфекцію та сортується. Існує чотири категорії медичних відходів: А – епідемічно безпечні, В – епідемічно небезпечні, С – токсикологічно небезпечні та D – радіологічно небезпечні.
У лікарні № 9 утворюються відходи категорій А, В та С.
«До категорії А належать харчові відходи; ті, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнта та побутові. Усі вони утилізуються як тверді побутові відходи. До категорії В належить використаний медичний інструмент, предмети, які контактували з біологічними рідинами пацієнта, органічні відходи хворих тощо. Для них діє багаторівнева система: дезінфекція, маркування, тимчасове зберігання (до 72 годин) у місці утворення, транспортування до кімнати тимчасового зберігання, облік та утилізація. Сміття категорії С зберігається окремо у карантинній зоні до моменту утилізації», – зазначає головна медична сестра КНП МКЛ № 9 ДМР Юлія Удовенко.
Водночас сортуванням сміття, але побутового, займаються і прості мешканці Дніпра. Так, наприклад, в ОСББ на ж/м Тополя-2 (буд. 7) ще два роки тому почали відбирати відходи. За цей час об’єднання співвласників відсортувало 800 кг пластику та 1,5 тонни макулатури.
«Почали ми не задля вигоди. З ініціативою сортувати сміття вийшла одна з мешканок нашого ОСББ. Основна мета – піклуватися про довкілля. Фінанси – це вже приємний бонус. Сміття сортуємо, потім винаймаємо приватну компанію та здаємо вторинну сировину. Завдяки цьому ми вже закупили пісок на дитячий майданчик, а в одному з під’їздів замінили вікна», – каже голова правління ОСББ «Тополя-2, буд. 7» Карина Сакаян.
А у ЖБК по вул. Терещенківській, буд. 2 винайшли спосіб вторинно використовувати опале листя. Тут мешканці зробили компостну яму. Як розповідає бухгалтерка кооперативу Олена Москаленко-Чічікало, це дозволило не лише зробити добриво для клумб, а й заощадити на вивезенні сміття.
«Першу компостну яму ми зробили ще п’ять років тому. Ми її заглибили в землю та замаскували під клумбу, аби мешканці сусідніх будинків не скидали туди звичайне сміття. Завдяки тому, що ми не викидаємо опале листя, сміття з нашого будинку вивозять не 7 разів на тиждень, а три. І це економія», – каже Олена Москаленко-Чічікало.
«Це – гарний приклад того, як не лише раціонально використовувати вторинну сировину, а й не шкодити природі. Це можна масштабувати на усе місто. На сьогодні в об’єднаннях є приклади сортування пластику, бляшанок, картону для того, аби використовувати абсолютно легальні кошти для вирішення якихось поточних проблем будинку. Цей досвід варто поширювати», – каже спеціаліст департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради Владислав Макарець.
Уже до кінця 2020 року в Дніпрі з’являться перші шість муніципальних пунктів прийому вторинної сировини. Вони будуть розташовані у трьох районах міста, по два в кожному – Чечелівському, Амур-Нижньодніпровському та Самарському, – розповідає директор департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради Олег Семенко.
«У травні у Верховній Раді перше читання пройшов Закон України про поводження з відходами. Якщо його буде остаточно ухвалено, то сміття буде перероблюватися, за можливості повторно використовуватися, а лише в останню чергу відправлятися на полігони. Проєкт, який ми плануємо реалізувати, з встановлення пунктів прийому вторинної сировини – перший в регіоні. Навіть якщо народні обранці не ухвалять закон, у Дніпрі пункти все одно з’являться», – зазначає Олег Семенко.
За словами директора КП «Екополіс» ДМР Дмитра Торішнього, у муніципальних пунктах планується приймати три види вторинної сировини: пластикові пляшки, бляшанки та макулатуру. Безпосередньо у пунктах будуть приміщення для працівників, склад і прес.
