Як у Дніпрі працює оновлене відділення паліативно-хоспісної допомоги

Відділення паліативно-хоспісної допомоги у Дніпрі було створене 1 січня 2018 року. А у березні 2022 року заклад переїхав до нової, сучасно оснащеної споруди. Цей заклад надає медичну допомогу та підтримку пацієнтам з тяжкими, невиліковними хворобами. Як працює хоспіс у Дніпрі розповіли журналісти ДніпроTV, – пише «Наше Місто»

Одним із пацієнтів хоспісу є Володимир, який раніше жив у Костянтинівці, Донецької області. Він два роки перебував під обстрілами у своєму рідному місті. Одного разу Володимир впав і більше не зміг встати. Волонтери доставили його до Дніпра, де у четвертій міській лікарні виявили рак гортані з метастазами в кістки. Від лютого 2024 року він перебуває у хоспісі, отримуючи симптоматичну терапію. Щоб відволіктися від негараздів, Володимир почав плести шкарпетки.

«Я давно навчився в’язати, була робота така, що нічого робити було. Мені сподобалося», – розповідає Володимир. Попри складні обставини, він знаходить втіху у своєму хобі та спілкуванні з іншими пацієнтами і персоналом.

Хоспіс має три поверхи і вміщує 60 місць для пацієнтів, хворим у тяжкому стані. Це переважно онкологічні пацієнти в останній стадії хвороби та післяінсультні пацієнти, які потребують догляду. На першому поверсі розташовані палати, маніпуляційний кабінет, рентген-кабінет та лабораторія. Рентгенолог приходить раз на тиждень або за потребою. У лабораторії проводяться необхідні аналізи для моніторингу стану пацієнтів.

Багато пацієнтів прибувають з місць бойових дій у критичному стані, часто без повної діагностики. Як правило, стан їхнього здоров’я, зокрема й психологічного, значно гірший, ніж у тих, хто проживає в менш складних умовах.

«Перш за все це онкологічні хворі, на останньому своєму періоді існування, це післяінсультні хворі, які потребують піклування. У них можуть бути пролежні, рани, що не заживають, які бувають при варикозних хворобах. Невиліковні хвороби – це все наше», – каже Олена Голубицька, завідувачка відділення паліативно-хоспісної допомоги.

У хоспісі бувають і молоді пацієнти. Так, цього року тут лікували двох молодих чоловіків, одному з яких було лише 21 рік, іншому – 28. В обох був діагностований рак, а саме саркома. Як каже завідувачка відділення, вік – не показник таких страшних хвороб.

Також відділення приймає й іноземних туристів. Тетяна Фетисова, лікар-терапевт паліативного відділення, розповіла історію про француза, який потрапив до лікарні з раком сечового міхура.

«До нас у відділення два роки тому потрапив француз, який приїхав до України за своєю коханою, з якою познайомився в інтернеті. Він оселився в Херсоні, але згодом у нього виявили рак сечового міхура з метастазами в кістки. Обстежили, лікували, але лікування було вже припинено, адже він був невиліковний, з метастазами у кістки», – ділиться Тетяна Фетисова.
Таким чином пацієнт був переведений до хоспісу у Дніпрі, там він знаходився 2 місяці. Увесь персонал постійно доглядав за ним, попри мовний бар’єр – він знав лише кілька слів українською: “кефір” і “дякую”. Медики діляться, що використовували малюнки та допомогу перекладачів, щоб спілкуватися з ним і зібрати анамнез.

Медичний персонал хоспісу працює в надскладних умовах, забезпечуючи пацієнтам максимальний комфорт і догляд. Деякі пацієнти, навіть з четвертою стадією раку, після зняття больового синдрому можуть гуляти на вулиці та спілкуватися з рідними. Хоспіс продовжує розвиватися, а персонал працює над забезпеченням не лише фізичного, але й емоційного комфорту пацієнтів, надаючи їм можливість жити повноцінним життям навіть у найважчі моменти.

За матеріалами Наше Місто.