Як працюватиме доброчесне лобіювання в Україні та чому воно потрібне

10 січня 2024 року Верховна Рада у першому читанні схвалила проєкт Закону України “Про доброчесне лобіювання”. Законопроєкт передбачає впровадження в нашій країні інституту доброчесного лобіювання, який має на меті забезпечити прозорість та підзвітність лобістської діяльності, а також запобігти корупції. Що тепер зміниться та чому це потрібно, детальніше розповість «Дніпро Оперативний».

Що таке доброчесне лобіювання та чому воно потрібне

Доброчесне лобіювання — це законний спосіб впливати на владу, щоб вона приймала рішення, які відповідають інтересам суспільства. Запровадження закону про доброчесне лобіювання в Україні є важливим кроком до розвитку демократії. Закон допоможе забезпечити прозорість і підзвітність влади, а також запобігти корупції.

Доброчесне лобіювання передбачає дотримання таких принципів:

Прозорість. Лобісти повинні публічно реєструватися та повідомляти про свою діяльність.
Етика. Лобісти повинні уникати будь-яких дій, які можуть бути розцінені як корупція або неправомірний вплив.
Професійні стандарти. Лобісти повинні бути кваліфікованими та мати досвід у сфері лобіювання.

Доброчесне лобіювання має такі переваги:

Покращення якості ухвалюваних рішень. Лобісти можуть надавати представникам влади важливу інформацію та експертизу, що може допомогти їм ухвалити більш обґрунтовані рішення.
Забезпечення рівних можливостей для всіх зацікавлених сторін. Доброчесне лобіювання допомагає забезпечити те, щоб усі зацікавлені сторони мали рівні можливості впливати на державні рішення.
Підвищення довіри до влади. Доброчесне лобіювання допомагає підвищити довіру громадян до влади, оскільки вони бачать, що державні рішення приймаються прозоро та відповідально.

Хто може бути лобістом в Україні та які вимоги до них

Лобісти в Україні можуть бути повнолітні фізичні особи — громадяни України, які проживають в Україні не менше п’яти років, або юридичні особи — резиденти України, зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Фізичні особи — лобісти повинні мати повну цивільну дієздатність, не бути судимими за корупційні або інші тяжкі злочини, не перебувати під адміністративним стягненням за корупційні правопорушення.

Юридичні особи — лобісти повинні бути зареєстровані в Україні як суб’єкти підприємницької діяльності, мати штат у розмірі не менше трьох осіб, з яких одна повинна бути фізичною особою – лобістом, що відповідає вимогам до фізичних осіб — лобістів.

Лобісти можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про лобізм.

Які права та обов’язки мають лобісти та лобійовані суб’єкти

Лобісти мають право:

реєструватися та здійснювати лобістську діяльність відповідно до законодавства
отримувати від представників влади інформацію та документи, необхідні для їхньої діяльності
зустрічатися та вести перемовини з представниками влади з метою впливу на їхні рішення
захищати свої права та інтереси у разі порушення законодавства про лобізм

Лобійовані суб’єкти мають право:

отримувати від лобістів інформацію та консультації, необхідні для захисту їхніх інтересів
брати участь у перемовинах з лобістами з метою досягнення домовленостей, які відповідають їхнім інтересам
захищати свої інтереси у разі порушення законодавства про лобізм

Обов’язки лобістів та лобійованих суб’єктів:

дотримуватися вимог законодавства про лобізм
бути прозорими у своїй діяльності
дотримуватися етики у своїй діяльності

Як забезпечується контроль та відповідальність за доброчесне лобіювання

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує прозорість і відповідальність у сфері лобізму. НАЗК здійснює контроль за дотриманням суб’єктами лобізму вимог законодавства.

НАЗК має такі повноваження:

реєстрація суб’єктів лобізму та оприлюднення інформації про них
звітність суб’єктів лобізму про свою діяльність
моніторинг дотримання суб’єктами лобізму вимог законодавства про лобізм

У разі порушення суб’єктами лобізму вимог законодавства про лобізм НАЗК може вживати таких заходів:

накладення адміністративних стягнень
припинення реєстрації суб’єктів лобізму
винесення заборони на здійснення лобістської діяльності

У разі вчинення суб’єктами лобізму кримінальних правопорушень НАЗК передає матеріали до правоохоронних органів для їхнього подальшого розслідування.

Які переваги та недоліки закону?

Переваги закону:

Прозорість і підзвітність: закон передбачає реєстрацію суб’єктів лобізму та оприлюднення інформації про них, що сприятиме прозорості та підзвітності лобістської діяльності.
Захист інтересів суспільства: закон забороняє лобістам пропонувати або надавати матеріальні чи нематеріальні вигоди представникам влади, що сприятиме захисту інтересів суспільства від негативного впливу лобізму.
Рівні можливості: закон передбачає рівні можливості для всіх зацікавлених сторін впливати на державні рішення.

Недоліки закону:

Невизначеність деяких термінів і понять: закон містить деякі терміни і поняття, які не мають чіткого визначення, що може призвести до неоднозначного трактування закону.
Недостатній контроль за дотриманням закону: наразі законодавство не передбачає достатніх механізмів контролю за дотриманням суб’єктами лобізму вимог закону.

Загальні висновки:

Закон про лобізм в Україні є важливим кроком на шляху до розвитку демократії та прозорості в державному управлінні. Закон має потенціал для підвищення ефективності державної політики та забезпечення рівних можливостей для всіх зацікавлених сторін впливати на державні рішення.