“Я накривала сина власним тілом”: родина Грідіних про пекло Маріуполя
Мріють жити коло моря. Родина Грідіних, якій вдалось у повному складі вибратись із охопленого вогнем Маріуполя, вже 2 роки пише нову історію власної сім’ї у Дніпрі. І хоч трохи оговтались від пережитого, та болючі спогади ятрять душу. Як вдалось вижити і як склалось життя на новому місці?
Усміхнена, натхненна та спортивна. Ольга, фітнес тренерка з Маріуполя, вже два роки мешкає в Дніпрі. Мало хто знає, що два роки тому Ольга з родиною ледве вирвалася з пекла окупації.
Ранок 24 лютого 2022 року всі українці пам’ятають по хвилинах – страшне усвідомлення великої біди, що прийшло на нашу землю.
Ольга швидко зрозуміла, що відбувається, тому що пам’ятала досвід 2014 року. Зізнається, в голові відразу з’явився план дій на перші години.
Ми пішли в супермаркет, щоб докупити продуктів, переважно я дивилася на якусь консервацію і крупи. Те, що не буде швидко портитись.
А вже п’ятого березня у місті зникло все: світло, вода, газ, зв’язок. Треба було виживати.
В місті був повний хаос, люди почали добувати їжу. У всіх різна психіка, різні запаси. Вже почали ходити слухи, що виїхати неможливо.
Відчай, страх і нерозуміння, що робити далі. Щоб хоч якось відволіктись, родиною гуляли з дитиною, поки не було вибухів.
Після цього родина Грідіних точно вирішила вибиратися з міста.
Їхали автівкою, в якій не лишилось вцілілих вікон. Декілька днів без сну, їжі і зв’язку. Ольга згадує, що близькі навіть думали, що їх вже немає.
Щойно з’явилась можливість, написали в соц.мережах: друзі, ми живі. Ми вчора виїхали з Маріуполя.
За кілька днів родина дісталася до Дніпра. Спочатку поселилися в тимчасовому гуртожитку, потім знайшли постійне житло.
Розумієте, так склалося, що ми – як одна команда. Вона, я , дитина. Ми всі разом все робили, допомагали. Разом приймали всі рішення ми обговорювали – що ми будемо робити, коли ми будемо робити, – розповідає переселенець з Маріуполя Владіслав Грідін.
Ольга відкрила в собі талант нутриціолога і зараз допомагає людям бути здоровими духом і тілом. Владислав працює на підприємстві. Дніпро став їм рідним, утім мріють жити коло моря.
Джерело: ДніпроТВ