Геннадій Корбан: “СБУ варто припинити ігрища навколо звільнення полонених”
Представники переговорників Фонду Оборони Країни, Ольга Константінова та Олег Хороших, розповідають: визволення цього разу виснажливе. Фактично воно тривало три доби. Чому двох лвів’ян не вдалося забрати з першого разу — не розголошують. «Людський фактор, — кажуть. — З кимось із польових командирів легше домовититсь, з кимось доводиться попотіти».
Про це передає 9 канал.
Нацгвардійці Ігор Панчишин та Микола Валебний пробули в полоні три місяці. 18 лютого були під Дебальцевим, де їх, кажуть чоловіки, фактично забули. Вранці прокинулись у таборі самі.
«Вночі заправив генератор, іще вся була техніка на місцях, рано встав, а вже нікого нема. Нас оставили наші командири, бо в них був приказ, вони знялися. Але нас ніхто не розбудив, можна так сказати. Під Дебальцевим було дуже страшно, весь час під обстрілами, весь час під Градами», — розповідає 28-річний електрик Микола Валебний.
До самого полону військові мали зв’язок з командиром. Чоловіки дішли до Логвіново, де не вдалося обійти блок-пост ДНР. Тримали, кажуть, в людських умовах, не принижували і не катували. Водили на роботу під вартою — на розвантажувальні, переважно.
Миколу вдома чекають мама, жінка і 10-місячний син Петрик. Кухаря Ігоря Панчишина — дружина і двоє дорослих дітей, донька і син. Вже у четвер вранці колишні бранці зустрінуться з родинами. Дніпропетровська вони дісталися вже після першої години ночі.
Цих полонених вдалося забрати без обміну. Але — не без проблем. Переговорники не розповідають, хто або що заважало їм забрати Ігоря та Миколу одразу. Геннадій Корбан, член наглядової ради Фонду Оборони Країни коментує ситуацію без евфемізмів:
«Це приклад народної дипломатії. Поки наше СБУ влаштовує «ігрища» , яким переговорникам давати обмінний фонд, яким не давати, люди домовляються самі, без обміну та визволяють наших. Приклад гідний наслідування. А Наливайченко, Грицак і компанія хай замисляться, може, треба пошвидше це робити, а не розбиратися: цим дають, цим — не дають, хто при владі — тому дають. Ці політичні ігрища не варті страждань тих людей, які сьогодні перебувають у полоні».
