Екс-суддю з Дніпра, який обирав запобіжні заходи активістам Революції гідності, виправдали

Колишнього суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпра Миколу Решетніка визнали невинуватим у завідомо незаконному застосуванні домашнього арешту й тримання під вартою, повідомляє 49000 з посиланням на «Судовий репортер».

Вирок був винесений 22 грудня 2023 року .

Нагадаємо, 26-28 січня 2014 року під будівлею Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулася мирна акція протесту. Поліція затримувала протестувальників і суддя Рештенік застосував до девʼятьох із них запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту і тримання під вартою. У травні 2014-го після втечі президента Віктора Януковича кримінальне провадження щодо мітингувальників закрили за відсутністю події злочину.

Суддю Решетніка звинуватили у винесенні завідомо неправосудного рішення (ст.375 КК) і завідомо незаконному домашньому арешті і триманні під вартою. Він винуватим себе не визнав, кажучи, що розглядав клопотання про запобіжні заходи, відповідно до норм процесуального законодавства і особистої заінтересованості тут не мав.

Наприкінці 2017-го Вища рада правосуддя притягнула Решетніка до дисциплінарної відповідальності і звільнила з посади.

У 2021 році статтю Конституційний суд визнав статтю 375 Кримінального кодексу неконституційною внаслідок юридичної невизначеності, у звʼязку з чим нівелюються конституційні принципи незалежності суддів. Тому в цій частині справу проти Решетніка закрили.

У судовому засіданні показання дали декілька потерпілих, які пояснили, що брали участь у мирній акції протесту на підтримку європейського шляху розвитку та зміни влади, яка себе дискредитувала як злочинна. Проте їх затримали і близько 1 години ночі доставили до суду. Їх по черзі заводили в кабінет Решетніка, де слухання справи тривало приблизно 10 хвилин. Суддя не зверптав уваги на їхні пояснення, що вони участі у масових заворушеннях не брали, ніяких незаконних дій не вчиняли, не врахував наявність у них стійких соціальних звʼязків.

У травні 2023-го захисник потерпілих повідомив, що потерпілі відмовляються від підтримки обвинувачення у суді, тому що що зазначена в обвинувальному акті правова кваліфікація дій обвинуваченого не підпадає під дію Кримінального кодексу України.

Прокурор просив для колишньго судді 8 років позбавлення волі.

У підсумку Решетніка виправдали за відсутністю в його діях складу злочину.

Суд вирішив, що жоден із доказів сторони обвинувачення не вказує на те, у чому полягає незаконність дій судді під час ухвалення ним рішень. Натомість із документів вбачається, що усі клопотання про обрання запобіжного заходу суддя розглянув у визначені строки, за правилами територіальної підсудності та в межах своїх повноважень та без будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства.

Показання потерпілих у суді стосувалися тільки подій біля Дніпровської обласної державної адміністрації та на прилеглій території, а також їх затримання. Такі показання начебто спростовують версію сторони обвинувачення щодо будь якої зацікавленості, домовленості, чи порушення законодавства суддею.

Під час затримання у деяких активістів були вилучені засоби для заподіяння тілесних ушкоджень та нападу: в одного палка, у двох інших — ножі, ще один затриманий на момент розгляду клопотання про запобіжний захід загубив паспорт.

Характеризуючі данні потерпілих та відомості про їх соціальні звʼязки, були надані захисниками лише на стадії апеляційного перегляду і не могли бути раніше враховані слідчим суддею.

Решетніку було предʼявлено обвинувачення за ч.3 ст.371 ККУ, тобто завідомо незаконні домашній арешт та тримання під вартою із кваліфікуючою ознакою «в інших особистих інтересах», обумовлених карʼєризмом.

Але під час розгляду справи не доведено, чого саме прагнув в карʼєрному сенсі слідчий суддя, і в чому така особиста зацікавленість у питаннях карʼєри проявилася при арешті девʼятьох активістів. Таке обвинувачення слід вважати неконкретним і таким, що ґрунтується на припущеннях.

Крім того, суд вирішив, що суддя взагалі не є субʼєктом злочину за статтею 371 КК. І таким субʼєктом може бути тільки службова особа органу дізнання, слідчий, прокурор, а у випадку завідомо незаконного тримання під вартою — також начальник місця попереднього увʼязнення. Натомість судді за свої завідомо незаконні рішення мали б нести відповідальність за ст.375 КК, яка визнана неконституційною.