До 400-річчя Хотинської битви НБУ випустить нові п’ятигривневі монети

Випуск монети приурочать Хотинській битві, 400-річчя якої в Україні відзначатимуть саме у жовтні. Пам’ятна монета увійде до  серії «Герої козацької доби».

Так, відповідно до витягу з рішень правління Нацбанку, з 29 жовтня 2021 року вводиться в обіг пам’ятна монета України «Хотинська битва» із серії «Герої козацької доби» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування ‒ «спеціальний анциркулейтед». Видати монету планують тиражем 35 000 шт.

Україна 29 жовтня 2021 роки збирається випустити колекційну монету номіналом 5 гривень в честь Хотинського бою 1621 року між військами Речі Посполитої та Османської імперії. В результати цієї битви, яка програла Османська імперія тимчасово відмовилася від подальших планів розширення своєї присутності в Європі.

Восьмого жовтня 1621 року Османська імперія та Річ Посполита підписали Хотинський мирний договір. Завершилася битва, що тривала понад місяць, — 2 вересня війська султана Османа II пішли на штурм укріплень польсько-української армії під Хотином. 

Султан розраховував швидко розбити війська великого гетьмана литовського Яна-Кароля Ходкевича і гетьмана запорізького Петра Конашевича-Сагайдачного та далі підкорювати землі Речі Посполитої. Але битва затягнулася — козаки раз у раз відбивали турецькі атаки.

Не зумівши розбити військо Речі Посполитої під Хотином, султан не тільки відмовився від подальших завоювань в Європі, але й сильно послабив свої позиції у Стамбулі, що призвело до його повалення.

Події Хотинської битви вплинули на хід загальноєвропейської Тридцятирічної війни, зміцнивши позиції католиків проти протестантів, також битва під Хотином була важлива і для України.

У 1572 році польський король Сигізмунд II створив козацький реєстр, і січові козаки офіційно стали військовими на службі Речі Посполитої. Кількість реєстрових козаків постійно змінювалася. У мирний час великий реєстр був невигідний польській владі, тому що козаки на офіційній службі звільнялися від податків. Тому під час чергової війни реєстр могли розширити, але в мирний час він знову зменшувався, а козаки опинялися в напівлегальному становищі. З іншого боку, це змушувало польську владу періодично йти на переговори із Січчю і на якісь поступки в разі війни.

На початку вересня 1620 року, польський Сейм вирішив збільшити реєстр козаків до 20 тисяч людей і виділити їм 100 тисяч злотих на підготовку до війни. Але швидко зібрати гроші не встигли, тому тільки взимку 1621 року польські посли добралися до Запорізької Січі з конкретною пропозицією. Військова кампанія мала початися влітку того ж року.

До початку вересня всі були у зборі. Польська армія під Хотином обʼєдналася з українською (38 тисяч). Польська армія Ходкевича і Владислава — близько 32,5 тисячі воїнів, серед них було 8 тисяч німецьких найманців, а військо Османа II з кримчанами, молдаванами і волохами — до 200 тисяч людей. За іншими оцінками — до 120 тисяч. — з армією кримського хана Джанібека Ґерая. Другого вересня турки пішли на штурм.

Двадцять девʼятого вересня розпочалися переговори. Поляки відправили послів на чолі з Яковом Собеським. Вони прибули до табору Османа як переможці — із 200 вершниками в парадному одязі з леопардовими шкурами. Але було зрозуміло, що це бравада — у польсько-української армії теж не було сил продовжувати війну, а про похід далі в Молдавію вже не йшлося.

Восьмого жовтня поляки і турки уклали Хотинський мирний договір. За договором, Османська імперія зобов’язувалася не нападати на Річ Посполиту і Військо Запорізьке, а Річ Посполита відмовлялася від претензій на Молдавію і передавала туркам Хотин. Кордон між державами пройшов по Дністру. Крім того, козаки зобовʼязалися не нападати на Кримське ханство. Собеський переконував султана, що на його землі частіше нападають московські козаки: «Насправді набагато більш винні козаки, що живуть над Доном, які, хоча й належать великому князю московському, вчиняють усі свої безчинства під виглядом запорожців, і ніщо у світі не змусить їх утриматися від морських набігів».

У правій частині зворотного боку знаходиться портрет Петра Сагайдачного, гетьмана Війська Запорозького, який брав участь у Хотинській битві, близько воїнів. 

У лівій частині аверсу зображена Хотинська фортеця з захищають її військами. На далекому тлі за річкою видно табір супротивника. На лицьовій стороні монети зліва є номінал, герб і назва країни-емітента наводяться вгорі, а рік випуску і знак МД – внизу.

Технічна специфікація 5 гривень України, випущених на честь 400-річчя проведення Хотинської битви між військами Речі Посполитої та Османської імперії

• Матеріал – нейзильбер;
• максимальний тираж – 35000 примірників;
• якість виготовлення колекційної монети – special uncirculated.

Нагадаємо, до 30-річчя Незалежності України Нацбанк ввів в обіг нові монети номіналом в 10, 50 та 250 гривень виготовлені із золота і срібла та показують історію і традиції України.