Чтобы почистить малые реки Днепропетровщины понадобится 665 лет

04.08.2017 14:30

Судьба малых рек Днепропетровщины зависит от состояния реки Днепр. Директор Института проблем природопользования и экологии НАН Украины, член-корреспондент НАН Украины Аркадий Шапарь и лауреат государственных премий в области науки и техники Украины, доктор технических наук Олег Скрипник рассказали о состоянии главной артерии области.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на zabeba.li.

Свою позицию – плотины должны быть демонтированы, и тогда Днепр возродится – они пытаются донести до Президента Украины. Но пока гарант ученых не слышат – он слушает гидроэнергетическое лобби. Зато призывы украинских экологов остановить строительство новых ГЭС на Днестре услышали в Молдове и донесли до Евросоюза. Молдова сильно переживает, что в результате строительства каскада из 6 гидростанций на Днестре 3 млн ее жителей вообще останутся без воды. Кстати, жители Одесского региона тоже. ЕС услышал и вежливо напомнил Украине о соблюдении международных конвенций, к которым Украина присоединилась. И вот теперь Украина уже не может единолично принимать решение по реке Днестр и приостановила реализацию программы. По словам Аркадия Шапаря, проектные работы остановлены.

«А про Днепр ничего. Мы хотели бы обратить особое внимание на Днепр. На Днепре построено 6 ГЭС, он зарегулирован. И воды в нем мало, несмотря на то, что зеркало водохранилища выглядит большим, широким. Объема водоема как такового нет, он занесен илом, появились искусственные острова. И сине-зеленые водоросли появляются не столько от фосфатов (но их, конечно, нехорошо сбрасывать в реку), сколько от мелководья», — сказал Аркадий Шапарь.

«До Днепра у ЕС руки не дошли. Мы собираемся привлечь большое количество общественных организаций и обострить этот вопрос, может быть даже на европейском уровне. В июне мы провели круглый стол, на котором было принято решение обратиться в ЕС по поводу Днепра».

Ученые из Института проблем природопользования и экологии проанализировали состояние Днепра и выяснили, что водохранилища, вопреки расхожему мнению, не дают запаса воды. Так за последние сто лет, по информации Олега Скрипника, мы теряем в водохранилищах примерно 4,5 кубокилометра ежегодно от увеличения испарения с водной поверхности, 8 кубокилометров на фильтрации, 1 кубокилометр от уменьшения притока малых рек и т.д. Днепр теряет 20 кубокилометров воды ежегодно. «Эти данные были подтверждены экспериментальными исследованиями, мы сравнили сегодняшний сток со стоками 1900 года и получилось, что за эти годы Днепр потерял 1/3 стока», — сказал Олег Скрипник.

Уровень воды в реке поднят плотинами на 34 метра и малые реки не могут течь, поскольку нет уклона.

«Если мы едем в Кривой Рог по трассе, то видим названия рек – Сухая Сура, Мокрая Сура. Ни там, ни там реки нет. Потому что от плотин на Днепре деградируют прежде всего малые реки», — сказал Аркадий Шапарь.

Ученый привел в пример Америку, где разобрали уже 350 плотин, и реки восстановились.

Надо ли чистить малые реки?

Что касается расчистки малых рек, ученые сошлись во мнении, что делать это необходимо. В основном там, где нужны рекреационные участки. Но с точки зрения возрождения и оздоровления малых рек, считает Аркадий Шапарь, это не поможет. «Например вы найдете проекты, вот мы чистим реку Песчанку. Но через время мы будем снова ее чистить. Потому что сейчас это не природный процесс», — сказал директор Института проблем природопользования и экологии.

 «Сейчас в мире применяется несколько технологий расчистки малых рек, — сказал Олег Скрипник. – Самые примитивные – с использованием драглайна. Плавающие экскаваторы, землесосные машины – более современные, но все эти технологи имеют недостатки и создают проблемы, например, для прибрежных экосистем, которые засыпаются илом. Существуют проблемы утилизации этого ила. Как правило ил находится на берегу и не способствует улучшению экологической ситуации. Расчистка малых рек – это очень сложная гидрологическая и гидрохимическая и гидробиологическая проблема. И так просто вырыть яму и вывалить ил в отвал – это не решение экологических проблем. Этот подход надо совершенствовать с применением наилучших современных разработок».

«Я хочу сказать как положительный момент, что в областной администрации хотя бы признали роль науки в этом непростом деле, — сказал Аркадий Шапарь. – Никто не знает, как оценить экологический эффект от расчистки. Откуда начать расчистку, даже если это локальная и временная мера, тоже ничего нет. И в областной администрации хотя бы задекларировали, что без науки дальше заниматься этой проблемой нельзя (правда денег пока не дали – ред.). Для начала надо системно оценить всю экосистему. Раньше не говорили этого, а сейчас сказали. Руслан Стрелец придерживается той же идеологии, что и мы, что расчисткой надо заниматься с умом, не где попало чистить, а надо начинать с устья. И тога сток обеспечивается. Когда мы стали обсуждать ту технологию, которая применяется, мы рассказали о своих наработках, как эффективно выполнить эту же расчистку. Не по всей реке идти и чистить пять сантиметров, а лучше в одном месте сделать углубление, и река сама начинает работать. Энергия реки начинает сносить частицы ила в этот котлован. А потом чистить только этот котлован. И Стрелец и облгосадминистрация пришли к выводу, что науку надо привлекать».

«Когда мы бьемся, как рыба об лед, и ничего не происходит, я считаю, что признание того, что наука может помочь, для меня это является высочайшим признанием роли науки и того, что мы сможем что-то сделать. Мои ожидания, что в ближайшее время будет решен вопрос небольшого финансирования каких-то острых проблем. Какая технология менее энергоемкая, какие критерии и показатели должны быть учтены при оценке состояния малой реки».

«Масштабнейшая проблема для Украины – река Ингулец, — продолжил рассказ ученый. — Эта река практически исчезла – воду разобрали, ее везде загородили. Но учитывая, что шахты добывают высокоминерализованные воды, сбрасывать их некуда, проблему решают таким образом: из Днепра, который сам деградирует, за 150-200 км по каналам идет вода в Кривой Рог, этой водой разбавляют шахтную воду и сбрасывают в Ингулец.

Ингулец живет за счет этой искусственной воды. А дальше эта вода идет в Николаевскую область, где используется для орошения полей. И даже пройдя процесс природной очистки, она условно пригодна для сельского хозяйства. И бывают случаи, что выгорают поля от этой воды.

Есть такое село Новолатовка. Люди получили там паи. А там для сбора шахтных вод используется балка. Из этой балки фильтрует и поля у них засолонцевались. Таких примеров я могу привести очень много».

«Рано или поздно мы добьемся позитивных результатов. Но пока все все знают, мы всем все говорим, и ничего не делается», — сказал Аркадий Шапарь. – А природа может восстановиться сама, если только ее не довести до состояния смерти».

По информации ученых, на территории Днепропетровщины протекают 521 река общей протяженностью 6338 км. Все они требуют расчистки. Ученые подсчитали, что при таких яростных темпах освоения бюджетных миллионов мы закончим эту работу через 665 лет.

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .

Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

 

Подробнее

Сьогодні, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік».

Підводячи підсумки роботи ГУ ДПС за минулий рік, Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що служба реформується і цей процес має певний перехідний період, в який платники не відчули жодних незручностей завдяки згуртуванню командного духу податківців Дніпропетровщини, які швидко адаптуватилися до змін та реалізації нових трендів.

Фахівці податкової служби області разом з платниками податків регіону успішно закінчили минулий рік. І як результат – залишився стабільним темп роботи у напрямку наповнення бюджетів, збільшились надходження від платників податків.

Так, протягом січня – грудня 2019 року до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 60,4 мільярди гривень податків та зборів. Це на 20,8 мільярдів гривень (або 53 відсотки) більше ніж впродовж 2018 року.

При цьому:

- до державного бюджету спрямовано 35,0 мільярдів гривень, що на 15,4 мільярди гривень (або на 79 %) більше надходжень 2018 року;

- до місцевих бюджетів платниками сплачено 25,4 мільярди гривень. Це на 5,4 мільярди гривень (або на 27 %) більше фактичних надходжень 2018 року.

Говорячи про наповнення бюджетів, очільниця ГУ ДПС особливу увагу приділила питанням, які наразі є нагальними для нашої області.

Це, зокрема екологічний стан довкілля, який турбує кожного мешканця регіону, та сплата екоподатку – вагомого компенсатора негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів.

«Забезпечення сумлінної сплати екоподатку суб’єктами господарювання на сьогодні один із основних векторів роботи податкової служби області», – зазначила Ганна Чуб.

Під час пресконференції вона також зауважила, що у податківців області на особливому контролі – надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Адже своєчасна сплата єдиного внеску – це соціальні гарантії громадян, їх захищеність у майбутньому. Ганна Чуб акцентувала увагу, що спостерігається стійка тенденція зростання надходжень єдиного внеску до державних цільових фондів.

Важливо, що збільшення надходжень відбувається не за рахунок тиску на бізнес, а завдяки ефективному впровадженню нових підходів до адміністрування податків. Саме цими правилами керується команда податкової служби області. Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес.

Так, згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок кількість запланованих перевірок суб’єктів господарювання у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшилась майже на 90.

Ганна Чуб також нагадала, що вже  стартувала деклараційна кампанія – 2020 та закликала платників виконати свій громадянський обов’язок: своєчасно подати декларації і сплатити податки та збори.

За словами в.о. начальника ГУ ДПС на сьогодні триває процес удосконалення податкової. Головна ідея такого реформування – це побудова партнерських відносин між податковою – як сервісом, і платником – як нашим клієнтом. Суб’єкти господарювання і держава повинні стати компаньйонами, а не протистояти одне одному.

Розвиток онлайн сервісів і діджиталізація – це один із пріоритетних напрямків розвитку податкової служби.

Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – щоденна робота фахівців ГУ ДПС. Бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн. І таким інструментом сьогодні є сервіс Електронний кабінет.

«Ми вдячні громадянам та бізнесу, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури.

Ми, як ніколи, відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – на завершення акцентувала очільниця ГУ ДПС.

Пресконференція пройшла у форматі діалогу – учасники заходу отримали відповіді на актуальні питання.

 

Подробнее

До уваги платників!

 

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня 2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.

Подробнее

НОВІ РАХУНКИ. ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ, БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ, ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків №1203).

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли вы продажу украинской земли?
Да
Нет
Не знаю