Близько тисячі бійців пройшли лікування у Дніпропетровській лікарні Мечникова (ВІДЕО)
До обласної лікарні імені Мечникова від 9-го травня і, на жаль, до сьогодні, потрапляють найтяжчі поранені із зони бойового протистояння. Попри важкі поранення, лікарі роблять усе можливе, щоб врятувати життя українського героя, передає 9 канал.
Через руки медпрацівників від початку неоголошеної війни на сході пройшли майже тисяча бійців. Люди в білих халатах саме у Дніпропетровську перші відчули на собі наслідки антитерористичної операції. І вже за короткий час показали, що ладні творити дива.
«Были случаи, когда мы одновременно включали больше 10 аппаратов искусственной вентиляции легких, инкубировали прямо в реанимационном зале и везли в операционную», — розповідає Сергій Риженко — головний лікар клінічної лікарні ім. Мечникова.
Тут рятують усіх — від простих бійців до славнозвісних комбатів. Саме сюди вже вдруге доправили Семена Семенченка, якого поранили у ході штурму Вуглегірська.
Сергія Коноха — замполіта 93-ї бригади, доставили до Дніпропетровська у новорічну ніч. Він отримав осколкові поранення ніг у селищі Піски. Вночі артилерійський обстріл противника наздогнав чоловіка та його побратима. Після надання першої допомоги, замполіта доправили сюди. Після довгого лікування Сергій Конох іде на поправку та не може натішитись лагідністю тутешніх медиків.
Не дивлячись на посмішку, яку кожен обхід дарують усі медпрацівники, сморід війни у коридорах медзакладу не зникає. А лікарі вже й забули, що таке відпочинок.
«Сейчас тоже ситуация крайне сложная. Те раненые, которые поступают к нам каждый день, показывают, что, к сожалению, война продолжается… Остановок нет», — каже Сергій Риженко.
Олег Куцин із Закарпаття. Він із травня воював на сході країни у добровольчому батальйоні “Карпатська Січ”, який, каже, до цих пір належно не узаконили. На лікарняне ліжко потрапив вперше під час так званого перемир’я — на Різдво.
«Взагалі я все своє життя намагаюся остерігатись лікарень і стараюсь не потрапляти сюди, тобто я тут вперше. Я тут зустрів просто неймовірні умови. Як на мене, відношення і лікарів, і волонтерів, і дніпрян — я приємно здивований. Тому, що для мене це колись була… Донбас, Луганщина — це щось таке чорне, а Дніпропетровськ — це щось сіре», — говорить Олег.
Про ці дива та чарівні руки лікарів Дніпропетровська знають не лише ті, хто потрапив на лікарняне ліжко. Командир спецрозділу МВС “Торнадо” — Руслан, із позивним “Фрімен”, каже, своїх бійців намагається відправити саме до Дніпропетровська. Запевняє, тут за пораненими доглядають, як за немовлятами.
