Активист Днепропетровского Евромайдана обвиняет соратников
Один из представителей днепропетровского Евромайдана Андрей Бут выдвинул ряд обвинений в адрес своего коллеги – Виктора Романенко. Об этом он написал на своей странице в Фейсбук.
“Стосовно діяльності Віктора Романенко
1. Події пов’язані з побиттям Січеславського (Дніпропетровського) Майдану 25 листопада спортсменами СК «Тайфун». Романенко відмовився бути потерпілим за кримінальним провадженням, впізнавати злочинців, давати свідчення, чим фактично зруйнував розслідування. Завдяки цьому бойовий загін ПР не отримав покарань, а інші потерпілі морально пригнічені.
2. При випадковій зустрічі з головним тренером «Тайфун» з’ясувалося, що 25 листопада на замовлення Олександра Вілкула (голови Дніпропетровської ОДА), члена ПР за посередництвом Максима Романенка (секретаря міськради, члена ПР) відбулося бутафорське побиття Віктора Романенка спортсменами, найнятими нардепом від ПР почесним «головою федерації дзюдо» Іваном Ступаком. Вони лише імітували бійку з Віктором Романенком, щоб зробити з нього страждальця для подальшого розкручування іміджу підставного лідера Майдану. Інші учасники Майдану отримали справжнє жорстоке побиття. Для цього Романенко стояв на Майдані в червоній куртці, щоб його не переплутали з іншими активістами. Наступного дня він був єдиний, хто не мав проблем зі здоров’ям. Тому відсутні медичні документи, не має і не може бути акту судово-медичної експертизи. Ця вистава звеличила особу Романенка для громади міста. Я провів на Січеславському Майдані(Європейській площі) ніч з 24 на 25 листопада після того,як дізнався, що на Київському Майдані відбуваються сутички з силовиками. 25 листопада дізнався про те, що на Січеславському Майдані о 22.40 відбулися сутички о 23.40. Вже було пізно туди йти.
3. Романенко не вжив жодних дій після побиття січеславців на залізничному вокзалі 1 грудня при спробі відправитися на Київський Майдан.
4. В грудні Романенко проігнорував звернення з проханням про підтримку працівників трамвайного депо,які тоді проводили страйк.
5. 24 листопада Романенко організував щоденне збирання коштів для допомоги Київському Майдану, яке не припинялося жодного дня до початку березня. Є незаперечні докази співпраці Романенка з командою Вілкула та корупціонером прокурором області Федиком ,який покриває тітушек та тих,хто за ними стоїть.Виявлений факт розтрати Романенком 17 тисяч гривень коштів Майдану. Одна шанована мною людина тоді сказала, що покриє цю недостачу. Цікаво як?
6. В лютому я був відповідальним за проведення пікету біля ОДА,який відтягнув на себе силовиків, що мали бути спрямовані на розгін Київського Майдану. Романенко назвав акцію провокацією.
7. Постійно співпрацюючи з Олександром Вілкулом, Романенко не взяв активної участі у висуненні компетентних, порядних патріотів до структур ОДА. Завдяки цьому більшість старих кадрів ПР в області залишилась на місцях.
8. Керівники «тітушек» в погонах, міліціанти Третьяков, Хуторний, Седлецький, проти яких виступав Майдан залишилися на своїх місцях після перемоги Майдану, спроби громадськості усунути їх наштовхувалися на байдужість Романенка щодо цього питання. Він забалакував тему, викривав злочини посадовців в погонах, але жодної спроби активних дій, або хоча б письмового звернення чи заяви про їхні злочини ним зроблено не було. Це переконало більшість громадськості, що Євромайдан нічого не дав народу на місцях. Черговий акт дискредитації Майдану у виконанні Романенка для задоволення його ПР-івських паханів, на жаль, вдався. До того ж, починаючи з лютого, Романенко (не при майданівцях) щиро обіймався з Седлецьким, розмовляв з ним по телефону, попереджаючи про всі публічні дії активістів Майдану. Навіть на першу зустріч Євромайдану знову призначеним прокурором області Федиком 6 березня Романенко отримав запрошення від Седлецького по телефону.
9. Проводячи масові заходи останнім часом Романенко блокує виступи активістів, які були на Майдані з самого початку, також намагається не давати можливості іншим лідерам промайданівських організацій виступати на заходах. Тим самим він поглиблює розкол майданівського руху, відвертає зацікавленість пересічних громадян у активній участі в суспільному житті міста та області. Чергове замовлення вілкулів виконане Романенком, він монополізував прояви масової патріотичної активності громади, тому чисельність їх дедалі зменшується.
10. Романенко від самого початку проявів сепаратизму у Дніпропетровську, усунувся від конкретної боротьби з ним, крім чергового забалакування проблем. Він та його прибічники тривалий час відмовлялися давати свідчення слідчим СБУ про сепаратистські мітинги, їхніх ватажків, гасла тощо, свідком яких він був. Під тиском Євромайдану він пішов до слідчого, але «виявилося» Романенко нічого не бачив та не знав. Він не став здавати друзів з політичного цеху.
11. Романенко всіляко намагається приховати від громадськості, що прокуратура області на чолі з Федиком, маючи всі докази злочину ватажків сепаратистів, відпустила їх на волю. При цьому головний місцевий лідер сепаратистів – Бідняк, знаходячись піл слідством отримав дозвіл на купівлю автомату Калашнікова, і спокійно відбув до Луганська, очоливши там загін ЛНР – вбиває українських військових. Це зрада прокурора Федика, його підлеглих та Романенка, які зробили все для врятування сепаратистів від законного покарання. Жодного слова Романенко не сказав Федику про те, що прокуратура відпустила рядових озброєних бійців-сепаратистів, затриманих справжніми майданівцями.
12. Романенко на зустрічах з новим прокурором області не порушив жодного питання про корупційні вчинки посадовців ПР-івців, міліціантів, сепаратистів.
13. Позаминулого тижня, коли у активу громади нагромадились питання щодо саботування прокурором області Федиком розгляду резонансних питань, і Федика запросили до Штабу національного захисті для звіту, Романенко замість участі в обговорюванні болючих питань зібрав з півсотні осіб, та влаштував несанкціонований мітинг на підтримку Федика зі спробою натовпу проникнути до ОДА, чим продовжив дискредитацію Майдану та підтримку лихо-прокурора. В його натовпі було впізнано декілька осіб, які були активними відвідувачами сепаратистських мітингів.
14. Коли була відкрита Громадська Приймальня «Євромайдан-Дніпро», де з першого дня головував не тривалий час Романенко за адресою:
пл. Героїв Майдану, 1/356, Романенко запросив, відкрито спілкувався та навіть радився з офіційним помічником гр. Вілкула, який відстежував всі дії приймальні, а також запросив одну особу, яка відверто заявляла, що в неї є великий актив молоді, що підтримує російські інтереси, а після вигнання з офісу цієї особи Романенко довго висловлював незадоволення тим, що «добру людину брутально прогнали».
15. Романенко, на прохання громадян минулого року зробив фото-та відео-фіксацію зловживань ПР в Ленінському районі міста, де члени ПР депутати Коваленко та Морозенко вигнали понад 200 дітей молодшого шкільного віку на пришелепкуватий захід ПР «Антифашистський марш» в учбовий час примусово. Правники подали Федику заяву про цей злочин. Федик відмовився реєструвати її, і не порушив кримінальне провадження, а Романенко відмовився надати фото-та відео-документи та свідчення, тим самим приховавши черговий злочин попередньої влади.
16. 13 липня за дорученням Романенка взяли з собою та застосували на Віче борошно та зеленку члени його організації, в результаті дій яких постраждали патріоти-журналісти.
Я не бачив поруч з собою Романенка в січні 1990 року. коли я боровся за незалежність України,в 2001 році, коли під час акції Україна без Кучми мене заарештовували разом з іншими патріотами,на Київському Майдані, коли я був комендантом 8 поверху Міністерства аграрної політики,в приміщенні ОДА в березні,де я чергував вночі, щоб не допустити його захоплення сепаратистами.В Донбасі, куди я в п`ятницю відвозив гуманітарну допомогу Краматорському дитячому притулку, його теж не було.
Я вважаю дуже цінною єдність народно-патріотичних сил в боротьбі за збереження соборної незалежної України, зміцнення демократії, проведення політики в інтересах українських трудівників(робітників, чесних підприємців, селян). Виходячи з цього я тривалий час намагався знаходити спільну мову з Романенком, критикував представників нашої організації за справедливу критику його «подвигів». Але,єдність народно-патріотичних сил не в планах самого Романенка. Я знаю, що в організації Романенка достатньо яскравих розумних патріотів. Тому, гадаю, що незабаром в інтересах України там буде змінено керівника або, якщо Романенко в ній такий незамінний, конструктивно працювати змусять його самого.”