Айтівці виготовляють повербанки для ЗСУ з електронних цигарок
Перші кілька приладів зробили з власних запасів викурених електронних сигарет. Потім, 4 травня, Іван написав пост в Інстаграм, де попросив знайомих зібрати свої викурені електроцигарки та надіслати Новою Поштою їхній команді.
Сигарети почали слати активно звідусіль – із Харкова, Одеси, Львова, Києва, Вінниці.
“Разом із пакетом із викуреними електронними сигаретами люди відправляють кабелі поштою. Шлють вітальні листівки “Слава Україні”, “Привіт із Харкова”. Кладуть солодощі”, – розповідає Волинець.
За два тижні айтівці отримали близько 10 000 викурених електронних сигарет. Пакунки заповнили б два-три багажники середньостатистичного автомобіля, вважає Іван.
“Коли люди зрозуміли, що їхні викурені сигарети можуть “зажити по-новому”, це стало причиною такої активності. Багато хто викурені електронки не викидав, а складав удома. Хтось хотів пізніше утилізувати, хтось – спробувати перезарядити. Ці сигарети коштують в середньому 300 грн, покурив два-три дні – і вже непридатне”, – розповідає чоловік.
Наразі волонтери тимчасово призупинили збір викурених сигарет, щоб розібрати отримані та зосередитися на виготовленні повербанків. Примання потім відновлять.
Іван підкреслює: їхня команда не публікує у відкритому доступі свої контакти для відправлення електронних сигарет. Охочим це зробити повідомляють дані виключно в особисті повідомлення.
“Відкривати сигарети та сортувати акумулятори айтівцям допомагають місцеві. “Часто приєднуються хлопці з університету з Ірпеня, які були змушені переїхати на захід України, живуть поруч”, – розповідає Волинець.
Для перетворення на повербанк, пояснює Іван, не підходять:
- Маленькі сигарети з акумулятором маленької ємності.
- Сигарети, які вже відкривали.
“Таке люди роблять часто, щоб підзарядити, чи долити курильної рідини. Але ми не можемо знати, чи правильно сигарету підзаряджали. Тому для перестрахування не беремо в роботу сигарети, які відкривали. Сліди відкриття видно по корпусу”, – пояснює Іван.
Всі акумулятори сортують за ємністю, вагою, виробником. Відсортовані сигарети, які не підходять, відвозять до місцевого магазину електроніки, який приймає акумулятори на утилізацію.
Ємність акумуляторів, які беруть у роботу, додатково перевіряють спецприладом. Потім акумулятори спаюють по чотири-п’ять штук, встановлюють модуль захисту.
Щоб зібрати повербанк, додатково докуповують плати з USB-виходами для зарядки та індикатором заряду батареї, модулі захисту тощо. Купують власним коштом, також колеги та знайомі донатять. На один такий повербанк потрібно деталей орієнтовно на 200 грн. Охочим допомогти проєкту грошима Іван зазвичай відправляє посилання на продаж потрібного комплектовання. Щоб люди могли придбати деталі й так допомогти.
З деталями на ринку, каже Іван, зараз непросто. У багатьох магазинах, де робили закупівлі ще кілька тижнів тому, їх вже немає. У багатьох – ціни зросли. Деякі деталі друкують на 3D принтері, за яким колега поїхав до Києва.
Для збирання приладів всіх охочих не беруть – цим займаються лише вп’ятьох. “Це велика відповідальність, адже пристрій має бути безпечним. Не хочемо бути “спонсором” повербанків, які комусь нашкодять. Можливо, в перспективі знайдемо рішення”, – розповідає Волинець.
Зараз для одного повербанку використовують 20 акумуляторів викурених сигарет. Стільки вміщається до розподільчих коробок, які виконують роль корпусів для пристрою.
Потужність такого повербанка – близько 20 000 мА/год. Цього вистачає, щоб тричі зарядити середньостатичний телефон. У повербанку два виходи USB, є ліхтарик. Надалі, можливо, почнуть замовляти об’ємніші коробки і робити повербанки до 40-60 акумуляторів.
За кілька тижнів з електронних цигарок зробили 32 пристрої, які відправили перевіреній волонтерці до Києва, а вона – під Ізюм.
Роблять волонтерські повербанки або на кухні, або в альтанці у дворі. Продавати пристрої не планують, адже займаються цим саме для підтримки військових на передовій.
