Жители юга и востока Украины хотят нейтралитета

26.04.2017 16:02

Институт Массовой информации (ИМИ) изучил источники информации и политические взгляды населения южных и восточных областей Украины (включая Днепропетровскую область, которую чаще относят к центральным областям). Результаты представлены на сайте организации. Опросы проводились дважды – в декабре 2015 — январе 2016 и в 2017 году. Причем, не только на подконтрольных Украине территориях, но и на неподконтрольных. Выборка опрошенных соответствует населению областей по возрасту, полу и типу населенного пункта – утверждают исследователи.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой zabeba.li.

Кого опрашивали

Всего в первую волну было проведено 13280 интервью, еще 463 интервью провели методом телефонного опроса на неподконтрольних власти территориях Донецькой і Луганськой областей. 

Во вторую волну «живьем» провели 14667 интервью, 426 — интервью по телефону жителей оккупированных территорий.

Опрос провели в Харьковской, Одесской, Донецкой, Луганской, Николаевской, Запорожской, Херсонской областях. Ценность опроса в том, что vox populi можно проследить в динамике.

О чем спрашивали

Украинцы ответили на несколько вопросов – откуда они чаще черпают информацию, что предпочитают смотреть по телевизору, о чем читать в газете и интернете, о чем писать и что обсуждать в соцсетях. Спросили украинцев и о политике. Каков должен быть вектор развития страны, кто виноват в конфликте на Востоке страны, каков желательный сценарий развития событий на Донбассе.

По телевизору смотрят фильмы и новости

По сравнению с прошлым годом смотреть телевизор ежедневно стало меньше украинцев. В 2016 году таких было 92%, а в 2017 году – 89%. Чаще всего телевизор смотрят в Херсонской области – 95% , реже всего – в Одесской – 86%. В Днепропетровской – 89% жителей смотрят телевизор, причем 74% делают это каждый день. В первую очередь по всей стране смотрят кинофильмы, во вторую – новости.

Интернет – растет интерес к игрушкам

С интернетом дела обстоят несколько хуже. Пользуются интернетом 63% населения, в прошлом году таких было 58%. Больше всего пользователей интернетом в Харьковской области – 70%, меньше всего в Херсонской – 55%. В Днепропетровской области таких 63%.

Большинство пользователей смотрят в интернете опять же фильмы и телепрограммы. Затем идет общение по скайпу, новости – на третьем месте. Что интересно, если в прошлом году для 36% жителей нашей области интернет был источником новостей. То в этом году таких стало меньше – всего 33%. Такая же тенденция в Запорожской, Одесской и Харьковской областях. Стали больше читать новостей в сети интернет в Донецкой области. И по всем областям выросло количество пользователей, которые играют в игры.

Однозначно по всем областям вырос интерес к соцсетям – Немного подросла сеть Вконтакте, вот только луганчане стали меньше ей интересоваться. ФБ подрос на 5%, Вконтакте – на 2%, интерес к Одноклассникам упал на 1%. Но это в границах погрешности.

Сразу на 9% увеличилось количество аккаунтов жителей Днепропетровской области в Фейсбуке, и это самый большой процент из всех областей. В Донецкой области Фейсбук подрос на 2%, а Одноклассники на 3%. В Запорожской количество аккаунтов в фб выросло на 2 %, а Одноклассники «просели» на 2%.

Но все же для большинства жителей Украины основным источником информации остается национальное телевидение. Еще 11% черпают информацию из национальных сайтов, 8% получают информацию из социальных сетей. Интересно, что в Днепропетровской и Луганской областях вырос процент радиослушателей.

Смотрят российское телевидение от 1% до 2% украинцев. Интересно, что в Днепропетровской области этот процент вырос с 0,3% в 2016, до 1% в 2017. Российские интернет-сайты читают от 0,3% до 1% украинцев. Интересно, что в Луганской области количество читающих российские интернет-сайты уменьшилось с 2% до 0,3%. В Днепропетровской области 1% читает российские интернет-ресурсы.

Вектор развития — нейтралитет

Украинцев Юга и Востока страны спросили, в каком направлении должна двигаться страна – в направлении России или Европы? Общая тенденция такова – большинство украинцев вообще никуда двигаться не хотят, а хотят стать нейтральной страной.

Интересно, как этот вектор выглядит по областям в сравнении с прошлым годом.

Если в 2016 году 13% украинцев хотели двигаться в сторону России, то в 2017 таких стало меньше – 10%. Интересно, что в Днепропетровской области таких стало больше на 1%. В Донецкой – на 2%, в Запорожской области процент стремящихся к Росии упал с 11% до 5%. Удивила Луганщина – там желающих двигаться в сторону России стало меньше сразу на 8% (с 20% ло 12%). С 20% до 7% упал процент желающих дружить с Россией на Харьковщине. А вот в Одесской области таких стало больше сразу на 5%.

На 2% с прошлого года уменьшилось количество украинцев, которые стремятся войти в европейскую семью. В Днепропетровской области таких стало 30%, а было 33%. В Донецкой области процент стремящихся в Европу остался прежним – 9%. А вот на Луганщине было 10%, стало 17%. В Одесской области проевропейски настроенных жителей стало меньше на 3%.

В Запорожской области в прошлом году сразу 36% населения однозначно стремились в Европу. А в этом году только 27%. Интересно, что именно в Запорожской области самый маленький процент неопределившихся – людей, которые, скорее всего, побоялись высказать свои мысли или действительно не определились с вектором развития. Нерешительных запорожцев оказалось 14%. Для сравнения, средний показатель по стране – 27%. В Днепропетровской области процент неопределившихся вырос с 21% до 24%. Больше всего «молчунов» в Донецкой и Луганской областях – 45% и 42% соответственно.

А теперь внимание! От 33% в Одесской области до 55% на Харьковщине – украинцы говорят о том, что мы должны стать нейтральной страной. По всей Украине на 5% выросло количество приверженцев своего пути с прошлого года.

Интересно, если в прошлом году о нейтралитете думали 31% жителей Донецкой области, то в этом году таких 49%. В Луганской области процент приверженцев нейтралитета вырос с 28% до 44%.

Кто виноват в конфликте на Донбассе. Мнения разделились

Кого обвиняют украинцы в конфликте на Донбассе? Первое место разделили центральная власть Украины и Россия. 33% украинцев обвиняют своих, а 33% — восточного соседа. 17% винят боевиков, а 16% — Запад: ЕС, Америку. Затруднились ответить на этот вопрос 37% соотечественников. А теперь – результаты по областям. 39% днепропетровцев обвиняют центральную власть Украины в войне на Донбассе. Такой же процент в Одесской области и Луганской. В Донецкой области так думают 30% населения. Это показатели 2017 года. В 2016 году так думали 28% днепропетровцев, 23% жителей Донецкой области, 36% Запорожской области (в 2016 было 36%), 25% жителей Одесской области, 39% Харьковской области.

А что с Россией. Россию обвиняют в начале конфликта 52% жителей Днепропетровщины (в 2016 году таких было 54%), в Донецкой области таких 15% , их количество не увеличилось с прошлого года. В Луганской области 28% населения обвиняют в начале конфликта Россию (в прошлом году – 13%), в Запорожской области процент уменьшился – с 42% до 34%. Парадокс, но в Одесской области, которая демонстрирует потерю интереса к Западу, процент обвиняющих Россию в конфликте на Донбассе вырос – с 21% до 30%. Традиционно высок процент тех, кто затруднился ответить на этот вопрос. Меньше всего таких – 19% — на Днепропетровщине, больше всего – 51% в Донецкой области.

Как должно быть после войны

Что касается желательного сценария развития событий, то подавляющее большинство украинцев хочет, чтобы все вернулось на круги своя – таких 34% против 30% в прошлом году. Больше всего людей об этом мечтают в Николаевской и Херсонской областях – 59% и 53% соответственно. Этого же хотят 30% населения Донетчины и 41% Луганщины, в прошлом году таких было 21% и 18% соответственно. 32% жителей Днепропетровщины хотят того же самого, против 33% в прошлом году.

О независимости Донбасса думают 10% жителей Днепропетровской области. И это самый большой процент среди всех областей. Даже жители Донбасса так не хотят для себя суверенитета, как днепропетровцы для них. Только 5% жителей Донецкой области и 3% Луганщины хотят независимости. И этот процент уменьшился с прошлого года.

Увереннее всего рассуждают о судьбе Донбасса почему-то именно в Днепропетровской области. Всего 17% не знают, что и думать по этому поводу. В среднем по стране этот показатель – 31%.

На первом месте… погода

Исследователи выяснили, какие темы наиболее интересуют жителей востока и юга Украины. На первом месте в ТОП – 7…погода. 35% читателей и телезрителей интересуются в первую очередь именно ей. Но только не на Днепропетровщине. Для нас погода на четвертом месте, а на первом – государственная политика, новости нашего региона и война на востоке. А погодой больше всего интересуются жители Запорожской и Николаевской областей – 43% и 41% соответственно. Меньше всего война на востоке интересует харьковчан и запорожцев – 22% и 23% соответственно.

Днепропетровцам не хватает местных журналистских расследований

И последний вопрос – какой информации не хватает. Сразу 28% днепропетровцев не хватает информации о борьбе с коррупцией и 21% — местных журналистских расследований.

 

Комментарии
Последние записи в блогах

Наявний у 2019 році в окремих місцевих бюджетах дефіцит освітньої субвенції пов’язаний не тільки з озвученими Мінфіном причинами (наявність неоптимальної та неефективної мережі шкіл і низька наповнюваність класів у ЗОШ), а й з рядом об’єктивних факторів, які відомі профільним міністерствам.

Подробнее

Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці 2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що      ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Подробнее

Західно-Донбаське Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

 ● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет