Жители юга и востока Украины хотят нейтралитета

26.04.2017 16:02

Институт Массовой информации (ИМИ) изучил источники информации и политические взгляды населения южных и восточных областей Украины (включая Днепропетровскую область, которую чаще относят к центральным областям). Результаты представлены на сайте организации. Опросы проводились дважды – в декабре 2015 — январе 2016 и в 2017 году. Причем, не только на подконтрольных Украине территориях, но и на неподконтрольных. Выборка опрошенных соответствует населению областей по возрасту, полу и типу населенного пункта – утверждают исследователи.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой zabeba.li.

Кого опрашивали

Всего в первую волну было проведено 13280 интервью, еще 463 интервью провели методом телефонного опроса на неподконтрольних власти территориях Донецькой і Луганськой областей. 

Во вторую волну «живьем» провели 14667 интервью, 426 — интервью по телефону жителей оккупированных территорий.

Опрос провели в Харьковской, Одесской, Донецкой, Луганской, Николаевской, Запорожской, Херсонской областях. Ценность опроса в том, что vox populi можно проследить в динамике.

О чем спрашивали

Украинцы ответили на несколько вопросов – откуда они чаще черпают информацию, что предпочитают смотреть по телевизору, о чем читать в газете и интернете, о чем писать и что обсуждать в соцсетях. Спросили украинцев и о политике. Каков должен быть вектор развития страны, кто виноват в конфликте на Востоке страны, каков желательный сценарий развития событий на Донбассе.

По телевизору смотрят фильмы и новости

По сравнению с прошлым годом смотреть телевизор ежедневно стало меньше украинцев. В 2016 году таких было 92%, а в 2017 году – 89%. Чаще всего телевизор смотрят в Херсонской области – 95% , реже всего – в Одесской – 86%. В Днепропетровской – 89% жителей смотрят телевизор, причем 74% делают это каждый день. В первую очередь по всей стране смотрят кинофильмы, во вторую – новости.

Интернет – растет интерес к игрушкам

С интернетом дела обстоят несколько хуже. Пользуются интернетом 63% населения, в прошлом году таких было 58%. Больше всего пользователей интернетом в Харьковской области – 70%, меньше всего в Херсонской – 55%. В Днепропетровской области таких 63%.

Большинство пользователей смотрят в интернете опять же фильмы и телепрограммы. Затем идет общение по скайпу, новости – на третьем месте. Что интересно, если в прошлом году для 36% жителей нашей области интернет был источником новостей. То в этом году таких стало меньше – всего 33%. Такая же тенденция в Запорожской, Одесской и Харьковской областях. Стали больше читать новостей в сети интернет в Донецкой области. И по всем областям выросло количество пользователей, которые играют в игры.

Однозначно по всем областям вырос интерес к соцсетям – Немного подросла сеть Вконтакте, вот только луганчане стали меньше ей интересоваться. ФБ подрос на 5%, Вконтакте – на 2%, интерес к Одноклассникам упал на 1%. Но это в границах погрешности.

Сразу на 9% увеличилось количество аккаунтов жителей Днепропетровской области в Фейсбуке, и это самый большой процент из всех областей. В Донецкой области Фейсбук подрос на 2%, а Одноклассники на 3%. В Запорожской количество аккаунтов в фб выросло на 2 %, а Одноклассники «просели» на 2%.

Но все же для большинства жителей Украины основным источником информации остается национальное телевидение. Еще 11% черпают информацию из национальных сайтов, 8% получают информацию из социальных сетей. Интересно, что в Днепропетровской и Луганской областях вырос процент радиослушателей.

Смотрят российское телевидение от 1% до 2% украинцев. Интересно, что в Днепропетровской области этот процент вырос с 0,3% в 2016, до 1% в 2017. Российские интернет-сайты читают от 0,3% до 1% украинцев. Интересно, что в Луганской области количество читающих российские интернет-сайты уменьшилось с 2% до 0,3%. В Днепропетровской области 1% читает российские интернет-ресурсы.

Вектор развития — нейтралитет

Украинцев Юга и Востока страны спросили, в каком направлении должна двигаться страна – в направлении России или Европы? Общая тенденция такова – большинство украинцев вообще никуда двигаться не хотят, а хотят стать нейтральной страной.

Интересно, как этот вектор выглядит по областям в сравнении с прошлым годом.

Если в 2016 году 13% украинцев хотели двигаться в сторону России, то в 2017 таких стало меньше – 10%. Интересно, что в Днепропетровской области таких стало больше на 1%. В Донецкой – на 2%, в Запорожской области процент стремящихся к Росии упал с 11% до 5%. Удивила Луганщина – там желающих двигаться в сторону России стало меньше сразу на 8% (с 20% ло 12%). С 20% до 7% упал процент желающих дружить с Россией на Харьковщине. А вот в Одесской области таких стало больше сразу на 5%.

На 2% с прошлого года уменьшилось количество украинцев, которые стремятся войти в европейскую семью. В Днепропетровской области таких стало 30%, а было 33%. В Донецкой области процент стремящихся в Европу остался прежним – 9%. А вот на Луганщине было 10%, стало 17%. В Одесской области проевропейски настроенных жителей стало меньше на 3%.

В Запорожской области в прошлом году сразу 36% населения однозначно стремились в Европу. А в этом году только 27%. Интересно, что именно в Запорожской области самый маленький процент неопределившихся – людей, которые, скорее всего, побоялись высказать свои мысли или действительно не определились с вектором развития. Нерешительных запорожцев оказалось 14%. Для сравнения, средний показатель по стране – 27%. В Днепропетровской области процент неопределившихся вырос с 21% до 24%. Больше всего «молчунов» в Донецкой и Луганской областях – 45% и 42% соответственно.

А теперь внимание! От 33% в Одесской области до 55% на Харьковщине – украинцы говорят о том, что мы должны стать нейтральной страной. По всей Украине на 5% выросло количество приверженцев своего пути с прошлого года.

Интересно, если в прошлом году о нейтралитете думали 31% жителей Донецкой области, то в этом году таких 49%. В Луганской области процент приверженцев нейтралитета вырос с 28% до 44%.

Кто виноват в конфликте на Донбассе. Мнения разделились

Кого обвиняют украинцы в конфликте на Донбассе? Первое место разделили центральная власть Украины и Россия. 33% украинцев обвиняют своих, а 33% — восточного соседа. 17% винят боевиков, а 16% — Запад: ЕС, Америку. Затруднились ответить на этот вопрос 37% соотечественников. А теперь – результаты по областям. 39% днепропетровцев обвиняют центральную власть Украины в войне на Донбассе. Такой же процент в Одесской области и Луганской. В Донецкой области так думают 30% населения. Это показатели 2017 года. В 2016 году так думали 28% днепропетровцев, 23% жителей Донецкой области, 36% Запорожской области (в 2016 было 36%), 25% жителей Одесской области, 39% Харьковской области.

А что с Россией. Россию обвиняют в начале конфликта 52% жителей Днепропетровщины (в 2016 году таких было 54%), в Донецкой области таких 15% , их количество не увеличилось с прошлого года. В Луганской области 28% населения обвиняют в начале конфликта Россию (в прошлом году – 13%), в Запорожской области процент уменьшился – с 42% до 34%. Парадокс, но в Одесской области, которая демонстрирует потерю интереса к Западу, процент обвиняющих Россию в конфликте на Донбассе вырос – с 21% до 30%. Традиционно высок процент тех, кто затруднился ответить на этот вопрос. Меньше всего таких – 19% — на Днепропетровщине, больше всего – 51% в Донецкой области.

Как должно быть после войны

Что касается желательного сценария развития событий, то подавляющее большинство украинцев хочет, чтобы все вернулось на круги своя – таких 34% против 30% в прошлом году. Больше всего людей об этом мечтают в Николаевской и Херсонской областях – 59% и 53% соответственно. Этого же хотят 30% населения Донетчины и 41% Луганщины, в прошлом году таких было 21% и 18% соответственно. 32% жителей Днепропетровщины хотят того же самого, против 33% в прошлом году.

О независимости Донбасса думают 10% жителей Днепропетровской области. И это самый большой процент среди всех областей. Даже жители Донбасса так не хотят для себя суверенитета, как днепропетровцы для них. Только 5% жителей Донецкой области и 3% Луганщины хотят независимости. И этот процент уменьшился с прошлого года.

Увереннее всего рассуждают о судьбе Донбасса почему-то именно в Днепропетровской области. Всего 17% не знают, что и думать по этому поводу. В среднем по стране этот показатель – 31%.

На первом месте… погода

Исследователи выяснили, какие темы наиболее интересуют жителей востока и юга Украины. На первом месте в ТОП – 7…погода. 35% читателей и телезрителей интересуются в первую очередь именно ей. Но только не на Днепропетровщине. Для нас погода на четвертом месте, а на первом – государственная политика, новости нашего региона и война на востоке. А погодой больше всего интересуются жители Запорожской и Николаевской областей – 43% и 41% соответственно. Меньше всего война на востоке интересует харьковчан и запорожцев – 22% и 23% соответственно.

Днепропетровцам не хватает местных журналистских расследований

И последний вопрос – какой информации не хватает. Сразу 28% днепропетровцев не хватает информации о борьбе с коррупцией и 21% — местных журналистских расследований.

 

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 (далі – Наказ № 887) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Зокрема, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:

► виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;

►здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.

Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.

Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 ПКУ.

Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов:

■ річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

■ обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ).

Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.

Наказ № 887 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням:https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199).

Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257.

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках.

Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.

Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.

Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати  визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами.

Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить:

¨ у місячному розмірі – 3 723 грн;

¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень.

Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць.

Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.

За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.

Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.

 

 

Подробнее

Некомпетентность Луценко и Авакова – дорогое удовольствие для налогоплательщиков

 

Подробнее
Голосование
Насколько изменилось экономическое состояние вашей семьи за год?
Ухудшилось
Улучшилось
Не изменилось