Студентов горного университета на зиму распустят по домам

17.11.2016 10:26

Студенты Национального горного университета с 20 декабря по 1 марта будут распущены по домам на дистанционное обучение. Эта новость широко обсуждалась в соцсетях. Под одним из постов доцент кафедры системного анализа и управления НГУ Тимур Желдак написал: «1 вересня студентам видали навчальний графік. Він висить відкрито на сайті університету. Там зазначено, що університет не працює з 20 грудня по 1 березня. Викладачі це знають ще раніше. Відпустки використають у той час, коли не ходять на роботу. Проблема з надходженнями з бюджету є. Але ректорат розрулює ситуацію… Канікули взимку чи влітку – яка різниця студенту? А університету – економія».

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой zabeba.li.

 

tim_zheldak

Фактически студентов и преподавателей НГУ поставили перед фактом, что они будут учиться до июля включительно, а зимой первые будут на дистанционном образовании, а вторые – в отпусках и/или отгулах.

Мы задались вопросом, почему так происходит, и как это отразиться на качестве будущих выпускников НГУ? Все-таки дистанционное образование отличается от стационарного, причем далеко не всегда в лучшую сторону. Среди студентов этого вуза немало не только тех, кто учится на бюджете (читай – их образование оплачивает государство), но и тех, кто платит за свое обучение.

Председатель постоянной депутатской комиссии по вопросам науки, образования, семьи и молодежи Днепропетровского областного совета Виктор Сыченко нам объяснил, что ректорат НГУ должен был заранее согласовать столь продолжительные зимние каникулы с профкомом вуза и с Министерством образования и науки. Когда мы пытались задать этот вопрос председателю профкома НГУ Валерию Сало, общаться он не захотел. Его помощники сообщили только, что в вузе проведено собрание преподавателей, во время которого им рассказали, каким образом будет проходить дистанционное обучение весь зимний период. Из чего можно сделать предположение, что преподавателей просто поставили перед фактом. Хотите, чтобы вуз выжил? Соглашайтесь.

auditoriya-ngu

Небольшое лирическое отступление

С Министерством образования Украины вообще получился казус. Информационный запрос мы отправили на их e-mail 27 октября и должны были получить ответ через 5 рабочих дней, то есть 2-3 ноября. Но не сложилось, хотя каждый день начинался со звонка в пресс-службу. Голос журналиста из Днепра уже узнавали все сотрудники ведомства. В начале ноября ответ обещали дать завтра и так каждый день в течение первой недели, потом прислали ответ только на 1 из 9 вопросов. Сообщили, что над остальными усердно работает Департамент экономики и финансирования Министерства образования и науки. Сослались на то, что мы затребовали слишком много информации и цифр. На третью неделю оказалось, что ответ уже подготовили, но его где-то потеряли и теперь пишут новый… Долго извинялись и говорили, что такого у них еще не случалось. В итоге пришел ответ еще на 2 вопроса, а остальные так и остались без ответа. В чем вы можете убедиться, сравнив текст запроса и двух ответов пресс-службы Министерства, которые пришли соответственно 2 и 15 ноября.

Что нам все-таки удалось выяснить по поводу НГУ

Пресс-служба Министерства образования ответила, что учебные планы и график учебного процесса разрабатывает сам вуз на основе существующих образовательных программ (п. 4 статьи 10 Закона Украины «О высшем образовании»). Руководитель высшего учебного заведения организует работу так, чтобы эти планы выполнялись (статья 34 того же ЗУ). «Дистанционное» обучении отнесено к заочным формам получения образования (статья 49 указанного выше ЗУ). При этом чиновники отмечают, что очную и заочную формы разрешается объединять – это не считается нарушением.

Когда НГУ приняло такое решение и с кем согласовало? С этим вопросами мы обратились синформационным запросом к ректору Национального горного университета Геннадию Пивняку. Он ответил, что автономия вузов, которая существует в Украине, позволяет ему вместе с Ученым советом самостоятельно определять форму обучения студентов, что и было сделано.

«График учебного процесса на 2016-2017 учебный год после его обсуждения на факультетах, ректорате, Ученом совете государственного вуза НГУ был утвержден до начала обучения (до 1 сентября 2016 г.), как это предусмотрено нормативными документами»,  – сообщил Геннадий Пивняк.

Поинтересовались мы у ректора и тем, почему НГУ пришлось пойти на такой шаг? Неужели нет средств оплачивать коммунальные услуги, в частности, в несколько раз подорожавшее отопление? Хотя стоит отдать должное этому вузу, в отличие от ДНУ и некоторых других учебных заведений Днепра, отопительный сезон в нем не был сорван и начался вовремя.

pivnyak

Ректор Геннадий Пивняк ответил: «НГУ имеет в полном объеме средства на оплату за потребленные коммунальные услуги на 2016 г. в сумме 21 млн. 941 тыс. 166 грн., в том числе за счет средств специального фонда – 14 млн. 22 тыс. 205 грн., за счет общего фонда – 7 млн. 918 тыс. 961 грн. В течение 2016 года университет не имеет задолженности за потребленные энергоносители. Ежемесячно проводится предварительная оплата за поставку электроэнергии».

Озвученные цифры говорят о том, что, хотя вуз и считается государственным, из госбюджета давно не покрываются все расходы на коммуналку. Директор  Департамента экономики и финансирования Министерства образования и науки Украины Светлана Даниленко это полностью подтверждила. По ее данным, на оплату коммунальных услуг и энергоносителей в общий фонд НГУ в 2016 году заложили всего 8 млн. 52 тыс. грн. (бюджетная программа 2201160 «Подготовка кадров высшими учебными заведениями III і IV уровней аккредитации и обеспечение деятельности их баз практики»). Цифры тютелька в тютельку не сошлись с данными Геннадия Пивняка, но расхождение получилось незначительное.

Где НГУ должен взять недостающие 14 млн. грн. на коммуналку?  В 2016 году НГУ берет недостающие средства из специального фонда, то есть из заработанных самим вузом средств.

Во время длительных телефонных переговоров сотрудники пресс-службы МОН пояснили, что с нового года из госбюджета Украины вообще не будет оплачиваться коммуналка каких-либо вузов, школ и детских садов (только зарплата педагогов). Все это ляжет на плечи местных бюджетов, которые должны будут не на депозит излишки средств городских и поселковых бюджетов класть, а отапливать расположенные на их территории учебные заведения. По мнению чиновников, деньги на это есть, поскольку часть средств, которые раньше уходили в Киев, теперь остаются на местах. При этом многие местные советы еще не вникли в грядущие нововведения бюджетообразования по-украински и пока не планируют эти статьи расходов.

Тем временем руководство Департамента образования и науки Днепропетровской ОДА каким-либо образом комментировать ситуацию с коммунальным коллапсом в вузах города отказалось. Чиновники сослались на то, что высшие учебные заведения города напрямую подчиняются Министерству образования и науки Украины, и местные органы власти к ним никакого отношения не имеют. В этом убеждены и руководители вузов, поэтому даже не обращаются с призывом о помощи к депутатам облсовета, что подтверждает ответ ректора НГУ Геннадия Пивняка.

Получается, что чиновники на местах кивают на Киев, а Киев кивает на чиновников на местах. Замкнутый круг. О том, что в бюджете Днепропетровской области на 2017 год не предусмотрено никаких дотаций на покрытие коммунальных услуг вузов Днепра нам подтвердил и председатель постоянной депутатской комиссии по вопросам науки, образования, семьи и молодежи Днепропетровского областного совета Виктор Сыченко.

Не означает ли это, что в перспективе в Украине и в Днепре в том числе начнет сокращаться количество вузов и колледжей, потому что часть из них просто не сможет работать по новым правилам бюджетообразования? Тем более, что Министерство образования и науки ориентируется на опыт многих цивилизованных стран, где нет узкопрофильных вузов, как это было в СССР, а есть только политехнические и классические университеты.

Но ректоры всячески сопротивляются этому процессу. На прямой вопрос: «Существует ли, например, идея объединить НГУ и Национальную металлургическую академию в один политехнический вуз?» – Геннадий Пивняк ответил отрицательно. По его словам, вопрос объединения его учебного заведения с другими даже не рассматривался. Министерство образования и науки Украины на аналогичный вопрос предпочло вообще ничего не отвечать. Как говорится, на нет и суда нет. Что ж, поживем – увидим, кто из днепровских вузов выживет в условиях глобального экономического кризиса и постоянного роста тарифов на коммуналку.

Комментарии
Последние записи в блогах

Станом на перше квітня 2019 року на території області діє 13531 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких: 7273 ліцензії на алкоголь та 6258 - на тютюн, отриманих 5819 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

У першому кварталі поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 21 млн. 178,7 тис. грн.. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 15 млн. 128,7 тис. грн. - від ліцензування роздрібної торгівлі.

В той же час, впродовж січня – березня 2019 року призупинено дію  657 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 593 ліцензії, з яких 18 - за порушення законодавства у частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (7 ліцензій) та тютюнових виробів (11 ліцензій).

 

Подробнее

«Сьогодні головним принципом контрольно - перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.

Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 97,2 млн грн грошових зобов’язань, Це на 88 млн грн більше ніж у січні - березні минулого року.

Також, при зниженні у І кварталі поточного року кількості проведених фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО, у порівнянні з відповідним періодом минулого року (101 проти 112), до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,8 разів більше (236 тис.грн проти 128 тис.грн).

 

Подробнее

За оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 377 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 23 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 397 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 134 млн грн.

Про це повідомив начальник відділу адміністрування податку на нерухоме майно фізичних осіб, відмінне від земельної ділянки, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Володимир Гуцуляк.

За його словами, найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДФС у Дніпропетровській – 56 млн грн, Київській – 52 млн грн, Львівській – 28 млн грн, Донецькій – 25 млн грн областях та м. Києві – 32 млн гривень.

Станом на 10 квітня  поточного року громадянами вже сплачено до місцевих бюджетів 107 млн грн. податку на нерухомість, що більше аналогічного періоду минулого року на 45 млн гривень.

«Нагадаю, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення», – зазначив Володимир Гуцуляк.

Посадовець також нагадав, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

 

Подробнее

Протягом січня-березня 2019 року митницями ДФС виявлено 9,3 тис. порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму 611 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вартість предметів правопорушення збільшилася на 30,2%.

У  1,4 тис. справ про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 162,8 млн гривень. Середня вартість предметів правопорушення склала 117,5 тис. грн..

Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих товарів. За вказаний період за скоєння таких порушень було вилучено товарів на суму 102,2 млн гривень. Промислових товарів вилучено на суму 32,9 млн грн, транспортних засобів – на 11,3 млн грн., валюти – 16,7 млн грн.

Безпосередньо митницями ДФС розглянуто майже 8 тис. справ про порушення митних правил. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 276,4 млн грн. До Держбюджету стягнуто 31,8 млн грн., що на 22,3% більше, ніж за січень-березень 2018 року.

На розгляд до суду митницями передано 1,6 тис. справ про порушення митних правил на суму 965,5 млн грн.

За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу на суму 127,3 млн грн, що у 2,7 раза більше аналогічного періоду торік, та конфіскації на суму 136,7 млн грн, що у 2,4 раза більше, ніж у січні-березні 2018 року.

Одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.

За результатами міжнародної взаємодії за 3 місяці 2019  року порушено понад 305 справ про порушення митних правил на суму 307,5 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату 16,1 млн грн обов’язкових митних платежів.

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Петр Порошенко
Владимир Зеленский