Семенченко и Парасюк – авантюристы, - политолог

17.02.2017 10:21

Политолог, директор Центра политических исследований «Пента» Владимир Фесенко считает, что для народных депутатов Семена Семенченко и Владимира Парасюка блокада Донбасса – «это способ вернутся на политическую авансцену».

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на «Новое время».

«Когда только начинали блокаду, главной целью называли освобождение заложников. Но сейчас об этом почти не вспоминают

Торговая блокада так называемых сепаратистских республик – противоречивое и неоднозначное явление. С одной стороны, сама идея блокады не нова. Если немного порыться в оперативной памяти, то вспомним, что тема блокады Донбасса активно обсуждалась в 2015 году, как государственная политика. Позднее эта идея отошла в сторону по разным причинам. И теперь вновь развернулась в виде активных протестных действий.

Но блокада – это отражение довольно распространенных воинствующе-патриотичных настроений, характерных для части украинского общества. Не всего общества и даже не большинства, учитывая данные социологии. Это отражение настроений меньшинства, но активного, особенного активного в социальных сетях. В этих настроениях также велика доля настроений, связанных с отрицанием сепаратистского Донбасса, выраженного в известной формуле «Такой Донбасс нам не нужен»: отрезать этот Донбасс, отгородиться от него, закрыть. Кто-то с помощью блокады Донбасса хочет отгородиться от проблемы и таким образом ее вроде бы решить. Такие настроения есть, они искренни. И часть организаторов, и подавляющее большинство исполнителей и рядовых участников этой акции – носители таких настроений. Поэтому их нужно воспринимать как часть общественных настроений

Еще одно важное настроение – это моральное неприятие любых экономических отношений с неконтролируемыми территориями. Неприятие самой формулы «и воюем и торгуем», отрицание этой амбивалентности в отношении донбасских сепаратистов. Разрешение этой моральной дилеммы, этой двойственности – тоже часть настроений, связанных с блокадой, и это одна из главных причин появления блокады, как активных протестных действий

Но в чем проблема? В том, что эти настроения используются в политиканских, а иногда – в сугубо эгоистичных целях. Кстати, когда только начинали блокаду, анонсировали ее в конце декабря 2016 года, главной целью называли освобождение заложников. Но сейчас об этом почти не вспоминают, забыли об этом. И мне кажется, что тогда это была манипулятивная цель. С одной стороны, отражение наивно-романтических ожиданий, что блокада – это очень сильный метод давления на сепаратистов: вот закроем все пути взаимодействия, и они сдадутся или отдадут нам заложников. Такие настроения были. Но очень наивные, неадекватные. И они были вынесены в качестве формальной цели. Но реальные задачи были другие.

К сожалению, вторая, темная сторона блокады связана с политиканскими целями некоторых организаторов. Начну с феномена Парасюка-Семенченка. Это феномен политико-психологический, но очень показательный. Он отражает логику действий части организаторов блокады. Это люди конфликта, люди войны. Они были порождены общественным конфликтом и войной. Парасюк стал известен в последние дни Майдана своими воинственными призывами не идти на компромиссы, что сделало его очень известным и даже популярным. Семенченко стал фигурой первого этапа войны на Донбассе – такой комбат в балаклаве. И почему важен феномен этих людей? Когда конфликт, война – они в центре внимания, о них все говорят. А когда ситуация стабилизируется, когда она относительно спокойна, о них забывают. Парасюк пытался напоминать о себе драками различными, какими-то политико-бытовыми конфликтами. А про Семенченко почти забыли. И вот для них блокада Донбасса – это способ вернутся на политическую авансцену.

Справедливости ради отмечу, и Парасюк, и Семенченко, так же, как и другие депутаты среди организаторов блокады – тоже воинствующие патриоты по своему мировоззрению. Но одновременно, как мне кажется, это типаж политических авантюристов, которые могут развиваться только в атмосфере конфликта. Атмосфера даже относительного мира для них губительна.

Другой мотив, присутствующий среди части организаторов блокады – мотив самозащиты. Среди организаторов – часть бывших комбатов батальона «Айдар», находящихся под следствием, их обвиняют в тяжких преступлениях во время военных действий. И для них блокада – это способ самозащиты. Они как бы переключают внимание общества на позитив, с осуждения их действий. Любое преступление ничем не может быть оправдано. А теперь они выступают в роли патриотов, защитников Отчизны. Это переключение очень важно с моральной точки зрения. Это может сработать и юридически – это могут использовать их адвокаты.

Отмечу еще один неявный мотив – это стремление дестабилизировать политическую ситуацию. И тем самым приблизить досрочные выборы. Кто-то в этом может быть заинтересован непосредственно из депутатов. Думаю, есть закулисные кукловоды, потому что такие акции нужно финансировать, помогать организовывать и те, кто финансирует эту акцию – это люди, возможно политические силы, заинтересованные в досрочных выборах и думаю не только в парламентских. Здесь логика такая: сначала энергетический кризис, затем – социальный и политический. И чем быстрее, тем лучше. Поэтому этот политический мотив дестабилизации и приближения через политическую дестабилизацию досрочных выборов, на мой взгляд, тоже присутствует.

Подтверждение именно политических мотивов связано с тем, что блокируется не контрабанда, а железнодорожные магистрали – поставки угля. Именно через блокирование поставок угля можно спровоцировать энергетический кризис, социальные проблемы и, возможно, политические протесты. Если бы хотели бороться с контрабандой, с которой действительно нужно бороться, то это бы и делали.  Может быть, единственное возможное положительное последствие этой блокады – ускорение решения проблемы чрезмерной зависимости от донбасского антрацита. В остальном – это может вызвать очень серьезные негативы.

Прежде всего, провоцирование энергетического кризиса. У нас целый ряд электростанций, работающих на крупные города, именно на антраците. И если случатся перебои в условиях сильных морозов, это спровоцирует замерзание Харькова, Киева, ряда городов на Донбассе. Чем это отличается от замерзания Авдеевки? Там в результате обстрелов, а тут – в результате целенаправленных политических действий. И там, и там риски гуманитарной катастрофы. Причем внутри подконтрольной Украине территории риски могут быть выше. Поэтому аморальность этих действий – такая же, как и аморальность действий сепаратистов, которые привели к риску гуманитарной катастрофы в Авдеевке.

Второй важный минус – упрощенный метод решения очень сложной проблемы. На разделенном Донбассе работает единая инфраструктура. Мариуполь получает электроэнергию с оккупированных территорий. Электростанция в Счастье подает электроэнергию в Луганск. Кстати, по договоренностям, достигнутым два месяца назад, теперь за эту электроэнергию сепаратисты стали платить углем. Здесь, конечно, есть очень сильный бизнес-интерес Ахметова и эта проблема деформирует восприятие самого феномена блокады, и ее тоже придется решать. Но единую инфраструктуру надо учитывать и просто так эту проблемы не решить.  Фактически, блокада ослабляет нас перед Россией. В условиях очередной, пусть локальной, но эскалации конфликта, новой ситуации с Трампом и возобновлении переговоров – провоцируется конфликт. Украина через эту блокаду выступает в роли агрессивной стороны, едва ли не провоцирующей стороны. Напомню, первыми углевую блокаду использовали сами сепаратисты. Они пытались так воздействовать на Украину зимой 2014-2015 годов во время боев под Дебальцевым. А теперь то же делают наши воинствующие патриоты. И вот эта схожесть методов действий меня настораживает.

Еще один важный негатив – через блокаду усиливается политическое и социальное напряжение в зоне конфликта. Провоцируются антиукраинские настроения среди жителей Донбасса. И если будут отключать от электроэнергии и тепла некоторые города Донбасса, кого будут обвинять? Украину – вот в чем беда. Если начнутся веерные отключения в Харькове, такого рода настроения тоже будут работать в пользу сепаратистов.

Как решать проблему? После окончания отопительного сезона сделать все, чтобы модернизировать хотя бы часть наших генерирующих энергетических мощностей, снизить зависимость от донбасского антрацита. И через модернизацию, перевод других видов топлива и закупки угля в других странах.  Второе: не допустить энергетического кризиса. Сейчас есть чрезвычайные меры, но нет чрезвычайного положения.

Нужно активно работать с блокадниками. Нужен и диалог с прагматичной частью участников: им стоит на пальцах объяснять негативы и пытаться искать с ними компромиссное решение. С теми же, кто заражен этим политиканством и эгоизмом, кому нужно обострение ситуации, и теми, кто нарушал закон, например, подрывал железнодорожные магистрали – пора применять закон», - заявил Владимир Фесенко.

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .

Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

 

Подробнее

Сьогодні, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік».

Підводячи підсумки роботи ГУ ДПС за минулий рік, Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що служба реформується і цей процес має певний перехідний період, в який платники не відчули жодних незручностей завдяки згуртуванню командного духу податківців Дніпропетровщини, які швидко адаптуватилися до змін та реалізації нових трендів.

Фахівці податкової служби області разом з платниками податків регіону успішно закінчили минулий рік. І як результат – залишився стабільним темп роботи у напрямку наповнення бюджетів, збільшились надходження від платників податків.

Так, протягом січня – грудня 2019 року до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 60,4 мільярди гривень податків та зборів. Це на 20,8 мільярдів гривень (або 53 відсотки) більше ніж впродовж 2018 року.

При цьому:

- до державного бюджету спрямовано 35,0 мільярдів гривень, що на 15,4 мільярди гривень (або на 79 %) більше надходжень 2018 року;

- до місцевих бюджетів платниками сплачено 25,4 мільярди гривень. Це на 5,4 мільярди гривень (або на 27 %) більше фактичних надходжень 2018 року.

Говорячи про наповнення бюджетів, очільниця ГУ ДПС особливу увагу приділила питанням, які наразі є нагальними для нашої області.

Це, зокрема екологічний стан довкілля, який турбує кожного мешканця регіону, та сплата екоподатку – вагомого компенсатора негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів.

«Забезпечення сумлінної сплати екоподатку суб’єктами господарювання на сьогодні один із основних векторів роботи податкової служби області», – зазначила Ганна Чуб.

Під час пресконференції вона також зауважила, що у податківців області на особливому контролі – надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Адже своєчасна сплата єдиного внеску – це соціальні гарантії громадян, їх захищеність у майбутньому. Ганна Чуб акцентувала увагу, що спостерігається стійка тенденція зростання надходжень єдиного внеску до державних цільових фондів.

Важливо, що збільшення надходжень відбувається не за рахунок тиску на бізнес, а завдяки ефективному впровадженню нових підходів до адміністрування податків. Саме цими правилами керується команда податкової служби області. Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес.

Так, згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок кількість запланованих перевірок суб’єктів господарювання у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшилась майже на 90.

Ганна Чуб також нагадала, що вже  стартувала деклараційна кампанія – 2020 та закликала платників виконати свій громадянський обов’язок: своєчасно подати декларації і сплатити податки та збори.

За словами в.о. начальника ГУ ДПС на сьогодні триває процес удосконалення податкової. Головна ідея такого реформування – це побудова партнерських відносин між податковою – як сервісом, і платником – як нашим клієнтом. Суб’єкти господарювання і держава повинні стати компаньйонами, а не протистояти одне одному.

Розвиток онлайн сервісів і діджиталізація – це один із пріоритетних напрямків розвитку податкової служби.

Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – щоденна робота фахівців ГУ ДПС. Бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн. І таким інструментом сьогодні є сервіс Електронний кабінет.

«Ми вдячні громадянам та бізнесу, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури.

Ми, як ніколи, відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – на завершення акцентувала очільниця ГУ ДПС.

Пресконференція пройшла у форматі діалогу – учасники заходу отримали відповіді на актуальні питання.

 

Подробнее

До уваги платників!

 

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня 2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.

Подробнее

НОВІ РАХУНКИ. ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ, БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ, ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків №1203).

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли вы продажу украинской земли?
Да
Нет
Не знаю