Децентрализация по-днепропетровски

15.11.2014 13:24

Попробуйте съездить за нужной справкой в горсовет из Приднепровска или поселка Западный…

В президентском проекте реформы системы управления говорится, что власть должна быть отдана в самый низ, а у нас в Днепропетровске низовые органы власти упраздняют, пишет "Газета.dp.ua".

Наибольшее оживление и интерес у депутатов днепропетровского горсовета на последней сессии ожидаемо вызвал проект решения «Об организации управления районами». Напомним, что этот документ предполагает ликвидировать районные советы и их исполнительные органы районной власти. Тема эта обсуждалась уже давно, у депутатов по этому поводу даже прошел специальный информационный час. В процессе обсуждения в первоначальный проект уже были внесены изменения.

Так, в документе уже не предлагается просто отменить все райсоветы, а идет речь об их укрупнении:

1. Оптимизировать структуру управления районами в Днепропетровске путем ликвидации: АНД, Бабушкинского, Жовтневого, Кировского, Самарского, Индустриального, Красногвардейского, Ленинского районных в городе советов после окончания срока полномочий районных в городе советов VI созыва.

2. Не создавать указанные советы после окончания срока их полномочий.

3. Создать Левобережный и Правобережный районы и одноименные районные в городе советы.

Далее идет речь о том, что городской голова своим распоряжением создаст ликвидационные комиссии, рабочую группу по подготовке предложений по отработке организационно-правовых мероприятий по управлению районами, а также рабочую группу по подготовке предложений по созданию Левобережного и Правобережного районов в городе и созданию органов управления ими.

На сессии выступили и противники, и сторонники данного проекта решения. Сначала высказался мэр.

– Мы живем по Конституции 2004 года, и согласно с ней за полгода до проведения выборов – возможно, они будут уже в марте 2015 года — надо определиться: быть районным советам или нет, — заявил Куличенко. – Появились предложения по проведению административно-территориальной реформы.

Да, районы в городе должны быть, но в связи с тем, что во многих городах расходы на содержание персонала превышают расчетные показатели Минфина, было внесено предложение, что такие районы должны быть с количеством жителей не менее 250 тысяч человек. У нас же на сегодня есть, например, Ленинский район с населением более чем 170 тысяч, а есть Кировский и Самарский с 60 и 70 тысячами населения соответственно. Но вся районная административная инфраструктура у них при этом одинаковая.

Старожилы помнят, что изначально районное деление города было более скромным. Например, на левом берегу был один район — АНД, потом из него выделили Индустриальный, а в начале 70-х годов — Самарский. На правом берегу из части Кировского и Жовтневого районов был создан Бабушкинский.

– То есть искусственно были созданы новые административные единицы, но тогда ведь денег особо не считали, просто приближали органы власти к населению. Сейчас же у нас расходы на содержание этих исполнительных органов превышают расчеты Минфина на 37%! – сообщил Куличенко. – И мы каждый год выделяем от 35 до 45 миллионов гривен сверх расчетов министерства, чтобы содержать районный персонал органов власти.

В других ведомствах и структурах уже начались реорганизация и укрупнение. Например, вместо 8-ми районных управлений санстанции осталось одно городское (правда, перед этим СЭС лишили практически всех полномочий, теперь это не орган контроля, а орган… вообще неизвестно чего), вместо 8-ми управлений статистики – одно городское, сократилось количество районных военкоматов. Кстати, в городе уже давно работают два центра оказания административных услуг – на правом и на левом берегах.

– Знаете, какое решение предлагается по прокуратуре и по милиции? – обратился к депутатам городской голова. — Не будет районной прокуратуры, всеми вопросами обеспечения общественного порядка будет заниматься муниципальная милиция. А что происходит в организации управления районами? Ничего. Вопрос это непростой, но откладывать его надолго у нас нет времени. Мы должны говорить об этом и определяться, каким видим административное управление в Днепропетровске.

Позиция мэра такова: районы и районное управление должны оставаться, но их количество необходимо корректировать в сторону уменьшения. Но такого рода решение может приниматься депутатами горсовета только после широкого и всеобъемлющего обсуждения с общественностью.

– Сегодня мы говорим о децентрализации власти. Вопрос, который мы обсуждаем, серьезный, необходимо создать рабочую группу, организовать нормальное общественное обсуждение, — выступила депутат Пилипенко. — Чтобы не получилось так, что люди вообще не смогут достучаться до власти. Мы уже дореформировались в сфере ЖКХ, теперь жители месяцами ждут ответов на свои вопросы и заявления. Необходимо сейчас создать рабочую группу, чтобы она на следующую сессию отработала проект решения.

— Я согласен, что вопрос надо обсуждать, — ответил Куличенко. – Но времени у нас нет, нам надо подготовиться к новому бюджетному году, успеть сформировать бюджет города по новым параметрам районного деления.

- У нас есть ограничения по времени рассмотрения этого вопроса. Я его, в принципе, поддерживаю, но я прошу исключить п.3, потому что, исходя даже из вашего выступления, было понятно, что, возможно, районов будет не два, а четыре, — выступила депутат Зайцева. — Надо создать рабочую группу и выносить на общегородское обсуждение.

По итогам обсуждения было принято решение о принятии этого проекта решения за основу. Далее в течение месяца вопрос будет обсуждаться с общественностью.

— Сегодня принято решение не о ликвидации. Проект принят за основу, и начато его обсуждение с участием горожан: сколько нам надо районов, какие они должны быть, какие у них будут функции и полномочия. Вопрос надо решать, потому что за это время многое изменилось — часть полномочий государство забрало себе, а другие передало нам. В связи с изменением законодательства надо пересматривать полномочия даже на уровне взаимоотношений между городом и районами, — пояснил после сессии мэр Иван Куличенко.

Наш совет горожанам: обращайтесь к своим депутатам городского и районного советов, требуйте от них проведения общественных слушаний. Если большинство горожан проявят пассивность в этом вопросе, то нам могут навязать такое решение, которое впоследствии будет причинять массу неудобств каждому.

Текст: Юлия Рудая

Комментарии
Последние записи в блогах

Державна податкова служба виконала індикатив Міністерства фінансів України на І квартал з податку на додану вартість на 101,7%,  до бюджету додатково надійшло 400 млн гривень.

Сальдо ПДВ у січні-березні 2020 року становило 25,9  млрд грн, що на 10,1 млрд грн, або на 63,8 % більше за відповідний період 2019 року. Загалом з початку року до бюджету надійшло 65,3 млрд грн, відшкодовано 39,4 млрд грн податку на додану вартість.

При зменшенні бази оподаткування (обсягу оподаткованих операцій) у І кварталі 2020 року до відповідного періоду 2019 року на 0,14 %, задекларовані до сплати суми ПДВ зросли на 6,5 %, що у грошовому еквіваленті становить +4 млрд гривень. Цих результатів вдалося досягти завдяки підвищенню якості аналізу надходжень податку, ефективності адміністрування та впровадження нової системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків.

 «Ми дякуємо усім сумлінним платникам, які у цих складних для функціонування бізнесу умовах продовжують робити свій внесок у наповнення бюджету. При цьому податкова гарантує продовження поступу у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. Це запорука повного та вчасного відшкодування для підприємств, які зараз особливо гостро потребують цих коштів», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

 

Подробнее

За перший квартал 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 11 млрд 374,9 млн грн, що на 418,1 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня – березня 2020 року надійшло 5 млрд 505,8 млн грн, що на 91,7 млн грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 5 млрд 869,1 млн гривень. Це на 326,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – березня 2019 року.

За підсумками перших трьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано  3 млрд 994,2 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 350,8 млн гривень.

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Незважаючи на те, що строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішеннямдля бізнесу.

Так, перевагами застосування програмного РРО є:

● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

● створення Z-звіту в автоматичному режимі;

● сервіс використовується безкоштовно;

● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі;

● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО.

Крім того, суб’єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або     ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО.

Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО.

Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.

Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі   будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах.

 

 

Подробнее