Більшість громадських організацій у Дніпрі пасивні, – політолог
У Дніпрі зареєстровано до 3 тисяч громадських організацій, більшість з яких не є активними через брак фінансування, каже політолог Дмитро Чернишев.
Про це він розповів в ексклюзивному коментарі Інтернет-виданню «ДНІПРО. ГОЛОВНЕ».
«Якщо на Заході громадські організації фінансуються з податків громадян або суттєвих пожертв підприємців чи через допомоги великої кількості людей, в Україні (в т. ч. і в Дніпрі) дещо інша ситуація.
Існують декілька різновидів фінансування неурядових організацій:
1) громадська організація наближена до політичних діячів або держслужбовців, відповідно діє в їхніх інтересах, які можуть йти всупереч інтересам громади. Такі організації отримують кошти з бюджету у рамках цільових програм;
2) громадська організація фінансується членами такої організації для досягнення спільної мети – найкращий варіант. Здебільшого це стосується спортивних організацій;
3) припартійна громадська організація, яка служить для пошуку нових кадрів у політичні партії та для пожвавлення активностей таких партій;
5) громадська організація як бізнес-проект для підвищення заробітку її засновників;
6) краудфандінг на діяльність громадської організації – поки що малопоширена практика.
Наразі більшість реально діючих організацій працюють завдяки іноземній фінансовій підтримці. Гарний приклад дієвої громадської організації, яка існує за рахунок її засновників та через крауфандінг – ГО «Відкритий Університет Майдану», що зародилася у Києві та поширила свою діяльність на всю Україну», – сказав політолог.
Громадські організації мають бути рушієм змін у суспільстві. Він зазначив, шо як у всьому світі, так й в Україні активісти здійснювали вплив на представників влади для зменшення рівня корупції, для виконання доручень виборців, для побудови діалогу між владою та мешканцями громади.
У Дніпрі, починаючи з 2014 року, громадська активність значно зросла.
«Ті організації, які ставлять собі за мету впровадження корисних для суспільства інновацій, мають співпрацювати в тій чи іншій мірі з органами влади. Проте не завжди представники влади готові до партнерства з неурядовими організаціями. В уявленні закостенілих бюрократів, яких серед держслужбовців є помітна частина, представники громадського сектору просто віднімають у них час та заважають усталено працювати. Одним з виходів у такій ситуації може бути делегування представників громадських організацій на посади державних службовців або висунення їх на виборах кандидатами у депутати всіх рівнів», – відзначив Дмитро Чернишев.
За його словами, є ще й інша важлива проблема – персональні амбіції або конфлікти лідерів різних організацій, які заважають їм ефективно взаємодіяти для здійснення змін у суспільстві.
«З іншого боку, багато заходів просвітницького характеру здійснюється силами громадських організацій у Дніпрі, причому часто на ентузіазмі організаторів та їхніми власними ресурсами. І чисельність подібних заходів з року в рік лише зростає, що є позитивною рисою. Таким чином зростає кількість «відповідальних громадян», які здобувають необхідні знання у громадському секторі.
Наразі у Дніпрі Інститут «Республіка», Центр UA та Громадянська мережа «ОПОРА» працюють над впровадженням додаткових інструментів участі, які могли б спростити роботу міської ради та сприяти обізнаності мешканців міста щодо роботи органів місцевого самоврядування», – розповів політолог.
Також він додав, що у Дніпрі повільно, але відбувається розвиток громадського руху.
«Наразі потрібно сприяти формуванню соціально відповідального бізнесу та відкритої до співпраці влади. Завдяки цьому результат діяльності громадських активістів буде помітнішим. Об’єднання громадських організацій для здійснення спільних проектів дасть свої плоди у найближчому майбутньому», – сказав він.
