500 мільярдів повертати аж до… 2058 року, нам би таке щастя – у Брюсселі відбувся Саміт Євросоюзу

Учасники саміту Євросоюзу в Брюсселі в перший день зустрічі в п’ятницю, 17 липня, не змогли домовитися про виділення безповоротної допомоги країнам ЄС, які найбільше постраждали від пандемії COVID-19. За даними агентства AFP, планам виділити в якості субсидій 500 мільярдів євро (з пакету загальною сумою 750 мільярдів євро) протистоять переважно Австрія та Нідерланди, – повідомляє Deutsche Welle.

Як і передбачали експерти саміт ЄС з розподілу коштів триватиме довго, адже в лютому цього року саміт з приводу семирічного бюджету провалився. Зараз всі сподіваються, що досвідчена Меркль, яка головує в раді ЄС здатна всіх об’єднати навколо компромісного рішення, яким зможуть розподілити 1,8 трильйона євро, з яких майже 1,074 трильйона – це бюджет ЄС на 2021-27 роки, а такі семирічні плани завжди складно ухвалюються. Цього разу ще додалося нагальне питання з допомоги на 750 мільярдів євро для відновлення економіки, постраждалої від пандемії.

«З цього пакета 250 мільярдів хочуть розподілити як кредити, ще 500 мільярдів – як гранти. В разі затвердження плану ці кошти Єврокомісія позичить на фінансових ринках. Взяті у борг на гранти кошти планують повертати аж до 2058 року. Для того, щоб отримати гроші на відбудову, кожній країні доведеться розробляти свій план і представляти його на розгляд всього ЄС», – інформує DW.

Основні суперечки точаться між найбагатшими так званої “ощадливої четвірка”: Нідерланди, Австрія, Данія та Швеція, які хочуть зменшити допомогу, вимагають жорсткіший контроль за виділеними фінансами, а також пропонують умови для отримання коштів, а саме – дотримання стандартів правової держави, а з іншого боку Італія та Іспанія, які прагнуть отримати щонайбільше, позаяк вони сильно постраждали, і вільно розпоряджатися на власний розсуд, і порушники верховенства права – уряди Угорщини та Польщі, як турбуються, аби їм не урізали бюджет через недотримання основних демократичних засад. 

В умовах пандемії особливі умови проведення саміту, – до приміщення «Європа» не допустили журналістів, окрім кількох фотографів та операторів, відтак нікому давати інтерв’ю, через це лідери обмежуються короткими заявами, а пресконференції проводитимуться віртуально. Ці безпрецендентні заходи безпеки було застосовано заради того, аби раптом лідери одразу багатьох країн ЄС не захворіли на COVID-19.

Окрім фінансових питань Литва винесла на обговорення саміту ЄС, який розпочався у п’ятницю, 17 липня, питання “спроб Росії переписати історію”. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, прибувши на зустріч глав держав і урядів країн Євросоюзу в Брюсселі, повідомляє кореспондент DW.

“Останнім часом ми бачимо спроби Росії переписати історію та приховати історичні факти (…) Я хочу порушити це питання та спробувати пояснити моїм колегам, що це стає систематичною політикою стосовно історичних фактів”, – заявив Науседа.

Він вважає, що Євросоюз має відреагувати і перейти до проактивної політики, “аби пояснити нашим російським партнерам, що ми не будемо терпіти такі спроби”. “Ми повинні дуже чітко сказати, що така політика вплине на відносини ЄС і Росії”, – зазначив політик.

Автор – Боніфацій