Новые записи
14.12.2017 15:02

Чечелівська ДПІ інформує: Електромобілі для українців стануть ще більш доступними

Чечелівська ДПІ інформує:З 1 січня 2018 року парламент запропонував звільнити від сплати ПДВ та акцизного податку операції із ввезення на митну територію України  транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами. Крім того, податкова пільга буде розповсюджуватися і на операції з подальшого постачання на митній території України електрокарів. Наразі очікується підписання відповідного законопроекту Президентом України. Норма діятиме протягом 2018 року. Відповідні зміни до Податкового кодексу були прийняті 7 грудня. Нагадаємо, імпорт електроавтомобілів з 2016 року вже був звільнений від сплати ввізного мита. У 2016 році обсяги ввезення таких транспортних засобів склали 2274 штук. Протягом 11 місяців 2017 року імпорт збільшився на понад 13% - до 2676 штук. До бюджету було сплачено 82,37 млн грн та 115,6 млн грн відповідно (ПДВ, акциз). Так, наприклад, якщо зараз при ввезенні бюджетного електрокару Nissan Leaf 2016 року випуску бувшого у використанні, оформленого ДФС по вартості 5600 доларів, імпортером було сплачено понад 34,3 тис. грн, то з нового року імпортери зекономлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів. З нової Tesla S, мінімальна митна вартість якої складає 103,6 тис. доларів  зараз необхідно сплатити майже 566,5 тис. грн. митних платежів.

У яких обсягах громадяни можуть ввозити на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби?

Чечелівська ДПІ інформує:

Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), відповідно до якої:

1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;

2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.

Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування віднести на витрати амортизаційні відрахування з вартості основних засобів?

Чечелівська ДПІ інформує:

01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни, зокрема до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

При цьому активи підприємця, які можуть бути визнані ним основними засобами є – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів).

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Дія п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права віднести на витрати амортизаційні відрахування з вартості основних засобів придбаних до 01.01.2017.

Така фізична особа - підприємець має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі).

При цьому не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації (п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

За якою формою укладатимуться договори про визнання електронних документів до 1 січня 2018 року?

Чечелівська ДПІ інформує:

Інформація щодо форми, за якою укладатимуться договори про визнання електронних документів у період з 01.12.2017 по 01.01.2018, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Головна/Анонси/Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами:

«15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Наказ № 557), який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами.

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено:

електронний документообіг здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору), що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Повідомляємо, що 01.12.2017 відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено Договори для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до Договору за основним місцем обліку.

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018.

З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557, електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказом № 557».

За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі передбачена відповідальність

Чечелівська ДПІ інформує:

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена

Чечелівська ДПІ інформує:

Верховна рада прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Всі податкові накладні, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

Податкові накладні, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

Оголошено конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників у податковій заставі

Чечелівська ДПІ інформує:

Конкурсна комісія з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, оголошує конкурс з визначення уповноважених бірж.

До участі в конкурсі допускаються біржі, створені відповідно до Закону України "Про товарну біржу", які мають право на організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, досвід роботи не менше одного року в цій сфері діяльності й подали (надіслали) на розгляд комісії заяву та повний пакет документів зазначених у цьому оголошенні.

У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776, для участі в конкурсі претенденти мають до 26 грудня 2017 року подати до конкурсної комісії такі документи:

- про кількість договорів, укладених за результатами біржових торгів та аукціонів протягом останнього року, та про обсяги реалізованого майна, які не повинні бути меншими за 2,5 млн гривень;

- про наявність відокремленого приміщення для персоналу біржі, який забезпечує її функціонування, площею не менше ніж 40 м 2 та приміщення для проведення торгів площею не менше ніж 100 м 2, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації;

- про наявність не менше 5 ліній міського та міжміського телефонного зв'язку;

- про наявність електронної пошти та власної сторінки (веб-сайту) біржі у глобальній мережі Інтернет (із зазначенням адреси веб-сайту);

- про наявність у штаті біржі підготовлених фахівців, у тому числі не менше двох експертів-оцінювачів та двох фахівців з відчуження об'єктів державної власності та продажу майна в процесі приватизації (підтверджується фотокопіями кваліфікаційних сертифікатів, виданих Фондом державного майна України, засвідченими в установленому порядку);

- про наявність договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, укладеного з Фондом державного майна України (підтверджується фотокопією документа, засвідченою в установленому порядку);

- про наявність не менше 10 брокерських контор, зареєстрованих на біржі (із зазначенням їх місцезнаходження та спеціалізації біржових операцій);

- про розмір плати за користування послугами біржі за останній рік у відсотках до вартості біржового контракту (угоди);

Заяви для участі у конкурсі приймаються за адресою: 04655, м.Київ-53, Львівська площа, 8, Державна фіскальна служба України, Департамент погашення боргу, кімната 202/8 К-Х. Контактні телефони для довідок з питань проведення конкурсу (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-36-41. 

Як громадянам, які переселились з окупованої території отримати документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО-платників податків?

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п. 70.9. ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу. За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Пунктом 4 ст. 6 Закону України від 15 липня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, за місцем їх перебування оформляються та видаються територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі – ДМС) довідки, що підтверджують місце їх перебування. Зразок такої довідки затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.09.2014 № 997.

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, у разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, а також внутрішньо переміщені особи (Донецьк, Луганськ, ВЕЗ «Крим» тощо), з метою отримання такого документа, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування та пред’явити документ, що посвідчує особу. Які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, – до будь-якого контролюючого органу.

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та які отримали в органах ДМС довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи, які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у разі звернення до контролюючих органів для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, пред’являють паспорт громадянина України та зазначені довідки.

При пред’явленні довідок до заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та повна поштова адреса громадянина, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція, або адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідках.

Платники податків мають право оскаржити рішення контролюючих органів

Чечелівська ДПІ інформує: Платник податку може оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.

Зокрема, відповідно до  статті 56 Податкового кодексу України, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Такі скарги на рішення контролюючих органів подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Платник податків одночасно з поданням такої скарги зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Продовження граничних строків для подання податкової декларації та заяв здійснюватиметься по-новому

Чечелівська ДПІ інформує:

З 5.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України».

Зазначеним наказом визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

Зокрема, продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, а саме:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Довідково: наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2017 року за № 1373/31241 та опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 № 95.

Мирослав Продан: На розвиток дорожньої інфраструктури ДФС спрямовано понад 11 млрд. грн.

Чечелівська ДПІ інформує:

ДФС докладає максимальні зусилля для допомоги у вирішенні проблематики українських доріг. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Так, у рамках митного експерименту завдяки перевиконанню індикативів з митних надходжень до бюджету за 11 місяців поточного року ДФС спрямовано на розвиток дорожньої інфраструктури понад 11 млрд. 71 млн. грн.

«Це достатньо велика цифра, ці кошти  разом з тими, які виділялися безпосередньо на ремонт доріг, дають можливість сьогодні активно будувати дороги. Планується, що даний експеримент діятиме й у наступному році», - зазначив Мирослав Продан.

Зокрема, за результатами січня – листопада 2017 року серед лідерів по перерахуванню коштів на реконструкцію доріг - Одеська митниця ДФС, яка спрямувала понад 2 млрд. грн., Київська – 1,7 млрд. грн., Львівська – понад 1 млрд. грн., Київська міська – понад 830,6 млн. грн. та Донецька митниця – майже 816 млн. грн.

До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє про приведення алгоритму розрахунку реєстраційного ліміту (показник Σ Накл) у відповідність до норм пункту 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу, зокрема сільськогосподарським підприємствам, які до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, передбачений статтею 209, на підставі отриманих повідомлень-розрахунків коригування у період з 27.11.2017 по 08.12.2017.

У зв’язку з цим 09.12.2017 та 10.12.2017 будуть проводитись регламентні та технологічні роботи автоматизованих систем ДФС.

Порядок заповнення неприбутковими організаціями реєстраційної заяви за формою 1-РН

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, із змінами (далі – Реєстр), для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Поля заяви за формою 1-РН заповнюються наступним чином:

«1 – Код згідно з ЄДРПОУ неприбуткового підприємства (установи, організації)» – код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (код – ЄДРПОУ). У разі подання реєстраційної заяви одночасно із здійсненням державної реєстрації юридичної особи це поле заповнюється державним реєстратором;

«1.1 – Код згідно з ЄДРПОУ організації вищого рівня» – код згідно за ЄДРПОУ організації вищого рівня платника, що діє на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону;

«2 – Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)» та «2.1 – Найменування організації вищого рівня» – зазначаються повне найменування відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) неприбуткової організації та організації вищого рівня, на підставі установчих документів якої діє така неприбуткова організація;

«3 – Код та назва організаційно-правової форми» – вказуються код та назва організаційно-правової форми неприбуткової організації відповідно до даних ЄДР;

«4 – Відомості про відповідальних осіб»:

«КЕРІВНИК» – зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) керівника, відомості щодо якого включені до ЄДР, номер телефону, факсу;

«ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР» – бухгалтер чи інша особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку по якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номера телефону, факсу. Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником неприбуткової організації, зазначаються дані про керівника неприбуткової організації.

У разі оприлюднення установчих документів неприбуткової організації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, у полі «Установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”» проставляється позначка «х» або «+».

Заява за формою 1-РН засвідчується підписом керівника неприбуткової організації із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, печаткою (за наявності).

Зазначається дата написання заяви.

Реєстраційна заява за формою 1-РН із додатками до неї можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів: особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону; державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Обов’язкові реквізити первинних документів, які підтверджують витрати фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування

Чечелівська ДПІ інформує:

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).

При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

Граничний термін подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування – 15 грудня

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до статті 298 Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування  суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Граничним терміном подання заяви для  переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року є 15 грудня 2017 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 ПКУ).

Поряд з цим нагадуємо, що для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання  подає заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Процедура подовження термінів подання декларації

Чечелівська ДПІ інформує , що наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2017 року за N 861 змінено порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 Податкового кодексу України якими регламентується механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань. Даним наказом затверджено тлумачення таких термінів як «власник юридичної особи», «документальне підтвердження» та «обставини непереборної сили». Визначено обставини, за яких граничні строки підлягають продовженню, та прописано які документи підтверджують настання  таких обставин. Крім того, наказом затверджено вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання. Тож така заява подається платником до контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 - 102.7 ПКУ, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин.

Наказ містить і порядок розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків. Зокрема, контролюючий орган протягом двадцяти календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Однак  керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків понад встановлені строки, але не більше шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Звертаємо увагу, що при цьому штрафні санкції, встановлені статтею 120  Податкового Кодексу України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

Мирослав Продан: На 2018 рік ми маємо амбітні плани і ресурси для їх виконання

Реформування Державної фіскальної служби, резерви по наповненню бюджету у 2018 році та податкові зміни, які чекають платників, стали темою обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана та представників економічного блоку Посольства США в Україні.

За словами очільника фіскальної служби, ДФС докладе максимум зусиль для виконання індикативних показників, закладених у бюджеті на 2018 рік. Все це - за рахунок заходів з виведення економіки з «тіні», боротьби з контрабандою та мінімізацією податків.

«У виконанні поставлених завдань ми робимо акцент не на тиск на платників податків, а на ефективність заходів з протидії ухилення від оподаткування та розвиток електронних сервісів для спрощення ведення чесного бізнесу. У наступному році ми запровадимо кілька нових сервісів, які унеможливлять ухилення від сплати податків», – розповів Мирослав Продан.

За його словами, розвиток ІТ-складової та впровадження нових сервісів стануть одними з головних завдань ДФС  у наступному році. Враховуючи закладений бюджетний ресурс, ДФС у наступному році планує оновити все комп’ютерне забезпечення, яке дозволить впроваджувати нові он-лайн послуги для платників.

Мирослав Продан додав, що сьогодні ДФС фактично завершує роботу і, як і обіцяли, до кінця року планує запустити обновлений Електронний кабінет платника.

«Щомісяця ми додавали нові послуги, які можуть отримати наші платники податків, щоб не мати контакту з Державною фіскальною службою. Мова йде, наприклад, про сервіси для платників ПДВ, акцизного податку. Фізичні особи сьогодні можуть повноцінно здійснювати свою діяльність за рахунок електронного кабінету. Йдеться про проведення електронних перевірок, про сплату податків, подачу звітності, отримання будь-яких інформаційних консультаційних, адміністративних послуг. Найближчим часом ми абсолютно до такого формату доведемо і обслуговування юридичних осіб», - зазначив Мирослав Продан.

Змін у наступному році зазнають і українські митниці. За словами Мирослава Продана, вже у поточному році розпочато реконструкцію пунктів пропуску, зокрема, оснащення їх засобами технічного контролю. У 2018 році роботу з приведення митниць до європейського зразка буде продовжено.

Також у першому півріччі 2018 року планується поширити на всю Україну експеримент щодо взаємодії інформаційних систем ДФС та Державної прикордонної служби на пунктах пропуску, який наразі діє в пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Нові Яриловичі». З наступного тижня його планується впроваджувати у пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ».

«Ми маємо чіткий план заходів і фінансування на кожний крок. Це робить нас незалежними від інших процесів, а тому впевнений, що всі наші завдання будуть виконані», – наголосив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також акцентував увагу американських експертів і на результатах роботи ДФС у поточному році. Зокрема, представники Посольства США в Україні відзначили прогрес у відшкодуванні податку на додану вартість. За їх словами, практично всі американські компанії, які працюють в Україні, отримують бюджетне відшкодування вчасно.

У свою чергу Мирослав Продан підкреслив, що із впровадженням електронного реєстру з відшкодування ПДВ 97% платників отримують заявлені до повернення суми протягом наступного місяця.

Крім того, спостерігається позитивна динаміка щодо декларування податку на прибуток. Так, порівняно з відповідним періодом минулого року у 2017 році вдвічі збільшилися середньоквартальні нарахування цього податку. Якщо у 2016 році цей показник становив 10,5 млрд. грн., то у 2017 році ця сума становить вже понад 18 млрд. гривень. 

В Україні діяльність з використанням реєстраторів розрахункових операцій здійснюють 120 тис. суб’єктів господарювання

В Україні (станом на 1 грудня 2017 року) 120 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували майже 280 тис. реєстраторів розрахункових операцій на 260 тис. господарських об’єктів.

За 11 місяців поточного року через РРО при продажу товарів (послуг) проведено розрахункові операції майже на 800 млрд. гривень.

Нагадаємо, що для спрощення подачі звітності РРО в Україні успішно працює система збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій, функціонування якої передбачено чинним законодавством.

Інформація, яка міститься в зазначеній системі, дає можливість контролюючому органу переглядати фіскальні денні звіти у розрізі суб’єктів господарювання та РРО. Крім того, отримана інформація використовується  для аналізу поточної діяльності платників податків, при формуванні плану-графіка документальних перевірок, попередження фактів невідображення в обсягах продажу з ПДВ роздрібних виторгів тощо.

Так, зокрема, лише під час перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального через мережу АЗС, за допомогою отриманої з системи інформації донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на суму близько 3 млрд. гривень.

Враховуючи важливість застосування реєстраторів розрахункових операцій як один з елементів боротьби з тіньовою економікою, ДФС бере активну участь у напрацюванні змін до діючого законодавства для спрощення системи функціонування та обслуговування РРО.

Удосконалення системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій в перспективі дозволить забезпечити дієвий громадський контроль за недопущенням порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання у сфері застосування РРО.

Так, наприклад, громадяни матимуть можливість перевірити на веб-порталі ДФС наявність того чи іншого розрахункового документу, а також поєднати відображений у системі розрахунковий документ з гарантійним талоном на придбаний товар.

Пропонується також запровадження мотивації у вигляді компенсації вартості покупки для тих споживачів, які виявлять порушенні порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг).

У Вінниці зупинили мікроавтобус, що перевозив майже тонну нелегального спирту

Співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Вінницькій області спільно з працівниками ГУ Нацполіції в області зупинили мікроавтобус, що нелегально перевозив рідину з характерним запахом спирту. В ході огляду автомобіля правоохоронці виявили також картонну фурнітуру для пакування алкогольних напоїв типу bag-in-box.

Нелегальний товар – 960 літрів рідини з характерним запахом спирту орієнтовною вартістю близько 260 тис. грн., а також автомобіль, що використовувався для перевезення незаконної продукції, вилучені. За даним фактом слідчими ГУ ДФС у області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України. Вирішується також питання щодо накладення арешту на вилучений товар та автомобіль.

Загалом з початку року оперативними співробітниками ГУ ДФС у області з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму більше 22 млн. грн. Припинено діяльність 4 підпільних цехів з виготовлення підакцизної продукції.                           

В Україні розпочався тиждень права, який триватиме до 10 грудня

Чечелівська ДПІ інформує:

Враховуючи важливе значення правової освіти у розбудові України як правової держави, вихованні у громадян поваги до закону і прав людини, щороку протягом тижня проводиться Всеукраїнський тиждень права. Він обов’язково включає 10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини, що відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Цьогоріч Всеукраїнський тиждень права, План заходів проведення якого затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №579-р, розпочався 4 грудня та триватиме до 10 грудня (включн).

У рамках Всеукраїнського тижня права Державною фіскальною службою України передбачено ряд різноманітних заходів. Серед них, зокрема, виступи у ЗМІ, проведення навчань, лекцій, семінарів тощо.

 

Довідково:

10 грудня 1948 року на 183 пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН, що відбувалась у Парижі, була прийнята Загальна декларація прав людини „як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав - членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією”.

Двома роками пізніше, 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН було засновано Міжнародний день прав людини та оголошено його святкування 10 грудня. В цей день проводиться пленарне засідання ООН на якому відзначають тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод.

21 травня 2008 року, враховуючи міжнародний досвід, Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України (дорадчий орган Міністерства юстиції України) ініціювала загальноукраїнський форум „Тиждень права” як національну традицію, що офіційно закріплена Указом Президента України від 08 грудня 2008 року №1149/2008 „Про Всеукраїнський тиждень права”.

Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.

Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.

Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Крім цього, повідомляємо, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

Реєстраційна картка (для фізичної особи);

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Додаток до Реєстраційної картки;

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 р. №1394/5/99-99-17-03-03-16.

З 01 січня 2017 року ФОП на 3 групі здійснював заборонену на єдиному податку діяльність (щомісяця приходили кошти від здавання в оренду житлового приміщення прощею більшою, ніж 120 м2). Паралельно ФОП здійснював свою дозволену діяльність. Обидва види діяльності оподатковував за ставкою 5%. В разі виявлення даного правопорушення у листопаді яка процедура нарахування штрафів, податків за період з 01 січня 2017 року? Підпунктом 291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання – фізичних осіб – платників єдиного податку, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 №1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

З огляду на зазначене, фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, площа якої перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку .

Оподаткування таких коштів здійснюється на підставі п.п. 4 п. 293.4 ст. 293 ПКУ за встановленою ставкою єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Працівники Львівської митниці вилучили старовинні монети

11 монет Царської Росії громадянин України намагався вивезти до Польщі.

08 грудня 2017 року, громадянин України автомобілем «Volkswagen Passat», прямував з України у Республіку Польща як водія, через пункт пропуску „Шегині”. Для перетину кордону обрав смугу спрощеного митного контролю – «зелений коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

Під час митного контролю даного транспортного засобу в працівників митниці виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню. В подальшому час огляду автомобіля у відділені для дрібних речей (підлокотник) салону автомобіля було виявлено монети, а саме: монети Царської Росії номіналом 5 копійок 1763року, 1764, 1788року монета Царської Росії номінал не встановлений 1788 року Дві монети Царської Росії номіналом 2 копійки 1842року.Загалом 11 монет.

Згідно з ч.1 ст.197 МКУ, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються контролюючими органами на підставі документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень. Таким документом є свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей, що подається контролюючому органу при вивезенні за межі митної території України. Його до митного контролю громадянин не надав.      

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого статтею 471, Митного кодексу України. Монети вилучено, їх скерують на експертизу.

Набрав чинності новий порядок продовження граничних строків для подання податкової декларації та заяв

Наказом № 861 затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, яким визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі – граничні строки) відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню, якщо платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Заява платника податків про продовження граничних строків подається платником податків у довільній формі протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 – 102.7 ст. 102 Кодексу, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин. Таку заяву платники податків можуть надіслати контролюючому органу поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

Контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків до шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку від дня отримання заяви платника податків.

Чи звільняються від нарахування, сплати єдиного внеску та подання звітності платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО)?

Відповідно до частини першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пп. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платники ЄВ зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, роботодавці (страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Згідно з частиною одинадцятою ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Додатково повідомляємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1669), зокрема, вилучено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 прим. 4 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, платників ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (далі – АТО).

Отже, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Українець нашпигував легковий автомобіль рекордною кількістю контрабандних сигарет

У пункті пропуску «Рава-Руська – Гребенне» працівники Львівської митниці ДФС вилучили приховані від митного контролю 5400 пачок сигарет та автомобіль «Volkswagen Passat», в якому їх перевозили.

Сьогодні зранку у пункт пропуску «Рава-Руська – Гребенне» на виїзд з України смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» прибув легковий автомобіль під керуванням 21-річного громадянина України, мешканця Львівщини.

Під час здійснення митних формальностей виникла підозра щодо переміщення прихованих від митного контролю товарів. Автомобіль було скеровано у місце поглибленого огляду, де спільно працівниками митниці та прикордонної служби виявлено приховані 5400 пачок сигарет «Marlboro». Вони містились у порожнині переднього бампера, порожнинах дверей та порожнині днища автомобіля, утвореній через попередній демонтаж паливного бака.

Так, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

За цим фактом працівники управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС склали протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Тютюнові вироби вартістю майже 130 тисяч гривень та автомобіль 1997 р.в. вилучили. Справу скерують до суду.

Працівники Львівської митниці ДФС вилучили «ходовий товар» на понад 100 тис. гривень

Високоліквідний товар водій перевозив у передачах.

Під час письмового декларування водій, 37-річний мешканець Чернівецької області, заявив лише про наявність у нього особистих речей. Однак під час огляду транспортного засобу в його салоні митники виявили екшн-камери GoPro, мобільні телефони iPhone 6s та iPhone 7, наручні годинники Apple Watch , Polar, Garmin fenix 3 HR, навушники, музичні колонки тощо – загалом 23 найменування. Як пояснив водій, його попросили перевезти коробки з передачами, і він не знав про їх вміст.

Отже, громадянин не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил. Товари, точну вартість яких буде встановлено додатково, вилучено. Справу скерують до суду, який і визначить покарання.

ЄСВ: хто і скільки сплачуватиме у 2018 році

07 грудня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Законом установлено у 2018 р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2018 р. - 3 723 грн., у зв’язку з цим зміниться максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, яка визначатиметься як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Тобто максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2018 р. — 55 845 грн. Відповідно максимальна сума ЄСВ у 2018 р. — 12 285,9 грн.

Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена

Верховна рада прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Всі податкові накладні, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

Податкові накладні, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

Хочете з 2018 року стати «спрощенцем»? – не зволікайте!

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування, визначено п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2018 р. та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Закарпатські митники через приховані 330 пачок цигарок вилучили «Skoda Octavia»

На митному посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС припинено вивезення з України до країн ЄС тютюнових виробів.

Громадянин України планував перетнути кордон з Угорщиною легковим автомобілем «Skoda Octavia» з іноземною реєстрацією.

Заїхавши у зону діяльності митного поста, та обравши «зелений коридор», громадянин повідомив, що не перевозить приховані від митного контролю товари та предмети. Проте, працівники митниці, врахувавши ризики, скерували автомобіль в бокс для поглибленого огляду. В результаті огляду в спеціально обладнаному тайнику, який знаходився в передній приборній панелі, виявлені тютюнові вироби торгової марки «Philip Morris» та «Rothmans» з акцизними марками України. Загальна кількість виявлених пачок цигарок складає 330 штук, вартістю 7850 грн.

Таким чином, громадянин України скоїв дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом використання засобів, що ускладнюють виявлення тютюнових виробів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. На підставі статті 511 Митного кодексу України за протоколом про порушення митних цигарки та автомобіль вилучено.

Закарпатська ДФС: отримати інформацію про отримані доходи можна двома способами

Отримати інформацію про отримані доходи можна двома способами: подавши відповідну заяву до контролюючого податкового органу, та скориставшись електронними сервісами від ДФС.

Фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів подає до контролюючого органу заяву за формою №10ДР.

Громадянин України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів може звернутися особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подавши документ, що посвідчує особу.

Іноземці та особи без громадянства – до територіальних органів ДФС в областях та місті Києві, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Представник додає до заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Також заява щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків фізичною особою також може бути подана до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/index.jspx.

Подробнее
12.12.2017 12:34

В ухваленому Держбюджеті на наступний рік врахована головна вимога Радикальної партії - підвищити мінімальну зарплату: з другого кварталу 2018 року до 4300 гривень.

Окрім того, було прийнято за основу історичний законопроект Олега Ляшка і його соратників на підтримку нацвиробника з промовистою назвою «Купуй українське, плати українцям». І ще - враховано низку прогресивних поправок, які дадуть можливість вирвати країну з бідності та енергозалежності.

 

Подробнее
11.12.2017 15:36

Мирослав Продан: За 11 місяців цього року ДФС забезпечено до зведеного бюджету 764,5 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-листопада 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 764,5 млрд. грн., що на 166,2 млрд. грн., або на 27,8 відс., більше січня-листопада 2016 року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, до державного бюджету забезпечено 592,5 млрд. грн., місцеві бюджети отримали – 172,0 млрд. гривень.

«Динаміка та темп росту надходжень є результатом злагодженої роботи фахівців фіскальної служби та платників податків. Успішний розвиток та впровадження електронних сервісів, таких як електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість, система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних, електронний кабінет платника податків, та заходи з детінізації економіки – все це у кінцевому результаті і дозволило забезпечити додаткові надходження», – зазначив Мирослав Продан.

Протягом 2017 року до зведеного бюджету спрямовано понад 474,3 млрд. грн. податкових платежів та 291,1 млрд. грн. – митних. Це перевищує надходження за аналогічний період минулого року на 87 млрд. грн. та 79,1 млрд. грн. відповідно.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-листопаді 2017 року склали 576,7 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 101,3 відс., додатково забезпечено 7,5 млрд. гривень.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 108,7 млрд. грн. податку на додану вартість. 

 

За матеріалами ГУВБ ДФС розпочато 431 кримінальне провадження відносно співробітників фіскальної служби

Протягом 11 місяців 2017 року за матеріалами підрозділів  Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України розпочато 431 кримінальне провадження за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 7%, тоді вона складала – 464.

За результатами оперативного супроводження досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, у поточному році вже оголошено 168  повідомлень про підозру, у тому числі 52 – за одержання неправомірної вигоди. У минулому році ці показники складали 172 і 74 відповідно.

До суду надіслано 108 обвинувальних актів (у січні-листопаді 2016 року - 104), 27 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів (січень-листопад 2016 року - 23).

Водночас, підрозділами внутрішньої безпеки ефективно застосовуються заходи щодо протидії правопорушенням, пов’язаним з корупцією. З початку поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 128 протоколів, що майже втричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді їх кількість складала 41. До адміністративної відповідальності судом притягнуто 34 особи (січень-листопад 2016 року - 17).

Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2,4 тис. службових розслідувань та перевірок (січень-листопад 2016 року – 2,9 тис.). За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 380 осіб, за відповідний період минулого року їх кількість складала - 483.

Так, у поточному році підрозділами  внутрішньої безпеки ДФС, вже відкрито 19 кримінальних проваджень стосовно осіб, які підбурювали працівників органів доходів і зборів до корупційних дій. Відомості про такі протиправні наміри надійшли до підрозділів внутрішньої безпеки саме від співробітників служби. У січні-листопаді 2016 року цей показник був трохи меншим – 14.

Такі результати є ознакою поступової зміни свідомості співробітників ДФС. Формування  підходу нетерпимості до корупції і є  кінцевим і головним очікуваним результатом, адже повністю здолати корупцію спроможна лише активна і правильна громадянська позиція  усього суспільства.

У поточному році Державна фіскальна служба оновила роботу антикорупційної гарячої лінії «Пульс» для повідомлень про можливі випадки корупції.

Для зручності громадян надання інформації здійснюється за певними напрямами. За одним напрямом громадяни та суб’єкти господарювання повідомляють про можливі неправомірні дії з боку працівників органів ДФС, за другим – свої повідомлення надають  працівники ДФС про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими співробітниками.

Також заявники можуть надати інформацію про можливі протиправні дії службових осіб ДФС на електронну пошту (idd@sfs.gov.ua).

Загалом, на сьогодні боротьба з корупцією є одним з головних завдань фіскальної служби, виконання якого  перебуває  під  особливим контролем керівництва ДФС. Реформування ДФС у напрямі протидії корупції здійснюється за двома векторами.

Перший – це створення дієвої та комплексної системи запобігання корупції через організаційні та дисциплінарні процедури. Новацією у цьому є залучення до цієї роботи усіх без винятку керівників будь-якого рівня. Тобто, кожен керівник будь-якого напряму – податкового чи митного, відповідатиме за стан боротьби з корупцією у своєму підрозділі.

Другий вектор передбачає посилення функціональних можливостей та ефективності діяльності підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС  щодо виявлення корупційних проявів і притягнення винних осіб до відповідальності.

 

З початку поточного року мешканці Дніпропетровщини скористалися сервісом «Пульс» 195 разів

Впродовж січня – листопада 2017 року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 195 звернень, які розглянуті вчасно та вирішені позитивно.

Наразі більше половини мешканців регіону цікавлять питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (114 звернень). Крім того, 29 платників порушили питання щодо організації роботи органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 28 дзвінків стосувались роботи системи електронного адміністрування ПДВ тощо.

«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва області. Працівники Державної фіскальної служби не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи», – нагадала перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

 

На соціальні гарантії платники Центрального району м.Дніпра додатково спрямували 1 206,1 млн гривень

За січень – листопад 2017 року платники Центрального району м.Дніпра перерахували до бюджету 1206,1 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, це на 576,7млн грн більше за очікуваний показник. Виконання планового показника становить майже 191,6 відсоток. Порівняно з аналогічним періодом  минулого року забезпечено приріст надходжень на 240,2 млн грн.

Сума надходжень єдиного внеску, що нарахували роботодавці на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, склала 1182.2 млн.грн., що склало 98 відсотка від загальних надходжень. Від фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність надійшло понад 21.6 млн.грн. Єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців перевищив 2.3  млн.грн.

Питання сплати єдиного внеску до державних цільових фондів є серед пріоритетів роботи фіскальної служби. Органами фіскальної служби надсилаються платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Якщо борг з єдиного внеску протягом 10-денного терміну не сплачується, то вимога надсилається до органу державної виконавчої служби для вжиття заходів стягнення. Причому на такі борги не розповсюджується термін позовної давності.

Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертають увагу на те, що Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного внеску.

Такі зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до пункту 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнобов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Згідно із внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції Закону № 2148).

Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.

Члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок. 

 

Окремі запитання - відповіді для платників єдиного податку під час «гарячої» лінії в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

 

 На питання платників податків відповідала заступник начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Сердюкова Інна Миколаївна .

Пропонуємо найбільш запитуюмі проблемні питання платників.

Питання: Які види послуг розуміються під «побутовими послугами населенню», які надаються ФОП платниками ЄП, що віднесені до першої та другої групи платників ЄП?

Відповідь:Відповідно до п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України для цілей глави 1розділу ХIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг: виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту взуття; виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту трикотажних виробів; виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів; виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури; послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; послуги з ремонту годинників;  послуги з ремонту велосипедів; послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту ювелірних виробів; прокат речей особистого користування та побутових товарів; послуги з виконання фоторобіт; послуги з оброблення плівок; послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; послуги перукарень; ритуальні послуги; послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством; послуги домашньої прислуги; послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Питання:За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?

Відповідь:Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Питання:В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця (30 або 31 числа)?

 Відповідь:Фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця. Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно п.п. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ      Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

 

Під  час зустрічі з бізнесом Центрального району м.Дніпра  обговорювались проблемні  питання адміністрування плати на землю

Нещодавно в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбулася зустріч фахівців підрозділу адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування платників ДПІ з представниками малого та середнього бізнесу.

 

На початку зустрічі завідувач сектору Таїсія Василівна  Захаренко  наголосла, що створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва, налагодження партнерських відносин із платниками податків та якісне обслуговування тих, хто наповнює бюджети – пріоритетні напрямки роботи ДПІ у Центральному районі м.Дніпра.

«Плата за землю - це місцевий податок, що входить до складу податку на майно. Цей платіж є серед лідерів податкових надходжень до місцевого бюджету від платників Центрального району м.Дніпра, його питома вага в загальних надходженнях до місцевої казни становить понад 14 відсотків»- зазначіла фахівець та повідомила про стан надходження плати на землю до місцевого бюджету за одинадцять місяців  поточного року.

Так, за січень  - листопад п.року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано плати на землю 99100,5 тис.грн., що на 13190,1 тис.грн більше ніж за відповідний період минулого року. Індикативний показник доходів  виконано  на 111,1 відсотків. Темп росту становить 122,7 відсотків.

Від платників плати на землю – юридичних осіб за 11 місяців п.року надійшло до місцевого бюджету 91644,7 тис.грн., від фізичних осіб - платників податків – 7455,8 тис.грн.

До програми зустрічі увійшли насущні питання щодо адміністрування плати на землю.

Особливо присутніх турбувало питання застосування з 01.01.2017 року наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 25.11.2016 року № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (далі за текстом Наказ 489) по землекористувачах, у яких у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Присутнім нагадали, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, які надсилаються до 1 липня поточного року.

Таїсія Василівна звернула увагу, якщо у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Надходження податку на доходи фізичних осіб по ДПІ  у Центральному районі м.Дніпра зросли на 187,9 млн. гривень

 «У січні-листопаді 2017 року до бюджетів всіх рівнів направлено    609,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 187,9 млн. грн., або на  29,5 відс.», - зазначає начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  Наталія Юріївна Болдаш

За її словами до місцевих бюджетів платники податків направили  451,5  млн. грн., а державний бюджет отримав 158,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

«Додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів – це ті кошти, за рахунок яких місцеві громади вже сьогодні мають можливість збільшувати видатки на соціальну сферу, на належному рівні фінансувати заклади освіти, охорони здоров’я та власні інфраструктурні проекти», - підкреслила Наталія Юріївна. 

Посадовець також зазначала, що приріст надходжень податку на доходи фізичних осіб – це результат заходів фіскальної служби з детінізації та протидії порушенням законодавства при виплаті заробітної плати.

Разом з тим, все більше роботодавців відмовляються від використання найманої праці без офіційного оформлення, виплати заробітної плати в «конвертах», сумлінно сплачують податки та збори до бюджету. Та й наймані працівники, розуміючи, що сплачені податки сьогодні – це впевненість та захист в майбутньому, все частіше вимагають від власників бізнесу легального працевлаштування та оподаткування реальної заробітної плати.

Доувагирелігійнихорганізацій!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу на те, що релігійним неприбутковим організаціям термін для приведення установчих документів відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010  №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і подання копій таких документів до контролюючого органу продовжено до 1 січня 2018 року.

Неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність до вимогам ПКУ та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тобто, з 1 січня 2018 року такі релігійні організації втратять статус неприбуткових і будуть вважатись платниками податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.

Зазначена норма передбачена п.35 підрозділу 4 розділу XX ПК

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра. повідомляє, що Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у  2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.

Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:

«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

З метою упередження зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування - подаємо пояснення

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з метою упередження зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних платником подається Таблиця платника податку разом з прикріпленим поясненням щодо специфіки господарської діяльності , яка має незмінний характер, із можливим посиланням у ньому на податкову та іншу звітність.

Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017р. (зі змінами та доповненнями) затверджено критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 3 якого платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється Державною фіскальною службою України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям.

Моніторинг проводиться на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв (код форми J(F)1312302), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Що стосується подання Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (код форми J(F)1312306), платник прикріплює документи згідно вичерпного переліку  а саме:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

При цьому всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином.

Новини ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 3 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно стабілізації розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України» (далі– Закон №2198).

Відповідно до внесених змін, пункт 120 1.1 статті 120 1 ПКУ після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом, яким встановлено штраф у розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку їх реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (раніше – 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Одночасно суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (раніше - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Крім того, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН  податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.

Тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені статтею 120 1 та статтею 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), а також не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється така преференція, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Закон № 2198 опубліковано в газеті «Голос України» №226 від 02.12.2017.

 Що необхідно сплатити на митниці, щоб привести автомобіль із закордону

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України (далі – МКУ) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

При ввезенні на митну територію України СГ транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів, гібридних, нових та таких, що були у використанні, електромобілів) у митному режимі імпорту сплачуються такі митні платежі:

- ввізне мито згідно з частиною першою ст. 286 МКУ за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VІІ «Про Митний тариф України» зі змінами і доповненнями. У випадках, встановлених законами України, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита;

- податок на додану вартість за ставкою, встановленою ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3 ст. 215 ПКУ, при належності транспортних засобів до підакцизних, що визначено ст. 215 ПКУ.

Також ст. 247 МКУ встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених МКУ.

Форма письмового звернення визначена додатком до наказу Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них затверджено наказом Міністерства фінансів України».

Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

 Порядок подання звітності профспілковими організаціями.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ст.133 ПКУ (п.46.2 ст.46 ПКУ).

Норма п.46.2 ст.46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду: чи зберігається пільга?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 Чи мають право у ДФС відмовитись прийняти податкову звітність платника податків?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України (ПКУ) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Пунктом 49.9 статті 49 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу (ДФС), в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Тобто, посадова особа контролюючого органу не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст.49 ПКУ, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

     Згідно із п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

     у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

     у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

     Зокрема, у разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст.56 ПКУ (пп.49.12.2 п.49.12 ст.49 ПКУ).  Відповідно п.49.13 ст.49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.  За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування, винна посадова особа контролюючого органу може бути притягнута до відповідальності, відповідно до закону (п.49.14 ст.49 ПКУ).

Подробнее
09.12.2017 21:15

Говорю всім, навіщо все це почалося в Україні і хто стоїть за цим хаосом, за цим "шапіто"?

Згадайте грудень 2010 року, затримання Юрія Луценка. Янукович кинув на затримання опозиційного політика автобуси з "Альфою" СБУ!

Подробнее
08.12.2017 12:55

Атакою на новостворені антикорупційні органи - НАБУ, САП, грубим втручанням у роботу НАЗК, зволіканням зі створенням Антикорупційного суду корумпована порошенківська влада повністю і остаточно підірвала довіру до неї, втратила міжнародну підтримку і поставила під загрозу всю зовнішню допомогу Україні.

Подробнее
07.12.2017 18:53

Мирний земельний мітинг мало не переріс в бійку. Добре, що наші активісти теж круті хлопці. Вони чітко відреагували на провокацію і не допустили прямих зіткнень.

Подробнее
05.12.2017 16:01

Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО

Відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідних територіях.

Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст.281 ПКУ. Так, відповідно до п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551), зокрема особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (п. 19 ст. 6 Закону №3551).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ст.281 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, то така фізична особа підпадає під дію п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ і така фізична особа звільняється від сплати земельного податку, з урахуванням п.281.2 ст.281 ПКУ.

 

До уваги платників! Залишився один місяць,

щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!

 

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015  №859 зі змінамиза місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

 

Подробнее
04.12.2017 15:11

Мирослав Продан: Необхідно впровадити жорстку відповідальність за контрабанду і порушення митних правил

 

Для успішної боротьби з контрабандою та порушенням митних правил необхідно посилити відповідальність за скоєння цих злочинів. Про це наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 2 грудня у програмі «Фінансовий тиждень» на 5 каналі.

«Я абсолютно підтримую ініціативу як Президента, так і Прем’єр-Міністра України, що внесення змін в законодавство на предмет жорсткої відповідальності за контрабанду та порушення митних правил буде запорукою успіху у боротьбі з цим явищем», – зазначив Мирослав Продан. Необхідність повернення кримінальної відповідальності за контрабанду та порушення митних правил прозвучала на зустрічі президента з бізнесом минулої п‘ятниці.

За словами Мирослава Продана, всі світові країни розпочинали боротьбу з контрабандою саме з підвищення відповідальності, оскільки без цього не можливо досягти успіху у ліквідації цього негативного явища.

«Суб’єкт, який займається порушенням митних правил або супроводжує процеси, пов’язані з контрабандою, має розуміти, що після зупинення цієї діяльності він понесе за це жорстке покарання», – наголосив очільник ДФС.

Водночас, підкреслив Мирослав Продан, на сьогоднішній день боротьба з контрабандою не призводить до суттєвих успіхів, оскільки після вирішення справ в суді, як правило, суб’єкти продовжують займатися тим, чим займалися до цього. Тому підвищення відповідальності дозволить вирішити це питання.

Нагадаємо, відповідальність за контрабанду була декриміналізована в 2012 році. 

 

Про свої доходи громадяни можуть дізнатися у ДФС дистанційно

Державна фіскальна служба продовжує удосконалювати електронні сервіси для платників податків. Зміни, ініційовані ДФС, набули чинності 21 листопада 2017 року, відповідно до наказу Мінфіну від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.

Наразі для отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна звернутися до податкової інспекції безпосередньо або в електронному вигляді. Для подачі заяви в електронній формі обов’язковим є використання електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у Електронному кабінеті платника.

Даний сервіс доступний на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Також скорочено термін реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів. Для зручності, громадяни, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.

 

 

 

Організація роботи щодо стягнення податкового боргу

30 листопада 2017 року в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Організація роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.

За її словами: "Загальна сума податкового боргу по ГУ ДФС у Дніпропетровській області складає – 3236,8 млн. грн. по 63 838 платниках. Загалом, станом на 01.11.2017 надходження коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу становить – 446,0 млн. грн., в тому числі за рахунок самостійної сплати – 392,4 млн. грн. та за рахунок примусового стягнення – 53,6 млн. грн.".

Процедура погашення податкового боргу поєднує у собі:

- застережні заходи – направлення податкової вимоги, першочергове самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави (станом на 01.11.2017 описано у податкову заставу – 628,3 млн. грн.), розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу;

- заходи примусового характеру – стягнення податкового боргу інкасовими вимогами на підставі рішення суду (станом на 01.11.2017 –        4,7 млн. грн.), стягнення готівки (рішення суду), звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі (станом на 01.11.2017 – 1,3 млн. грн.) та ін.

"Наявність податкового боргу залежить від свідомих дій самого платника податків та усвідомлення ним міри відповідальності за такі дії. В результаті несплати платником податків задекларованих або донарахованих сум у встановлені строки, призводить до виникнення податкового боргу, існування якого надає право податковому органу на застосування заходів стягнення",- підсумувала Яна Бабець.

 

 

Усічні –листопадівідплатниківДніпропетровщининадійшломайже 70 млрд. грн. податковихімитнихплатежівтапонад 10 млрд. грн. єдиноговнеску

ВпродовжодинадцятимісяцівпоточногорокуорганамиДФСуДніпропетровськійобластізабезпеченовбюджетиусіхрівнів (ізврахуваннямДУофісуВППДФСтаДніпропетровськоїмитниціДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень - листопад цього року мобілізовано    51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

 

У ДПІ  Центральному районі м.Дніпра – семінар для платників

У приміщенні ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбувся семінар для платників податків юридичних та фізичних осіб. Його присвятили змінам у податковому законодавстві.

Відкрила зібрання перший заступник начальника ДПІ Петерс В’ячеслав Ігорович. Він, зокрема, поінформувала присутніх про стан забезпечення надходжень до бюджетів всіх рівнів. Нагадала про реформування фіскальної служби. Розповіла про надання адміністративних послуг Центром обслуговування платників та розширення кількості електронних сервісів ДФС.

Серед іншого посадовець акцентував увагу присутніх на нових можливостях електронного кабінету платника податків, зокрема, для платників ПДВ, та вкотре закликала бути обачними і не піддаватися на провокації телефонних шахраїв. 

Потім учасники семінару ознайомились із останніми новаціями, що торкнулись сфери оподаткування. А також дізнались про окремі нюанси ведення бухгалтерського обліку та адміністрування податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питаннях.

По завершенні семінару платники отримали відповіді на свої запитання.

На допомогу армії платники податків спрямували понад 91 мільйонів гривень

З початку року від платників податків ДПІ у Центральному районі м.Дніпра до Державного бюджету України надійшло 91 823,5 тис.грн грн військового збору, що становить 107,7 відс. виконання до прогнозного показника. Порівняно з результатами роботи аналогічного періода минулого року надходження військового збору зросли на 13972,7 тис.гривень.

Як зазначив в.о. заступника начальника ДПІ – начальник відділу моніторингу доходів та обліково  - звітних системЄвген Омельченко, позитивна динаміка сплати військового збору відбувається завдяки відповідальному ставленню платників Центрального району м.Дніпра до нарахування та сплати військового збору задля захисту державного суверенітету, гарантій стабільності та зміцнення економічної безпеки України.

 

Пільги учасникам АТО щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору

З 4 по 10 грудня поточного року в Україні проходить Всеукраїнський тиждень права. ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, вже традиційно долучається до цього заходу і, в рамках його проведення, надає роз’яснення з актуальних питань реалізації прав і свобод людини та правозахисної діяльності в органах ДФС. Отже, розглянемо пільги учасникам АТО щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включають та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції.

Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Законодавством передбачена пільга і для самих благодійників – не оподатковуються доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам антитерористичної операції.

Як приклад, фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю антитерористичної операції. В такому випадку, ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи у антитерористичній операції.

Так, особі, яка перебуває у зоні АТО і отримує грошове забезпечення, на період її перебування у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.

 

МІСЦЕВИЙ  БЮДЖЕТ ЦЕНТРАЛЬНОГО РАЙОНУ М.ДНІПРА ПОПОВНИВСЯ  МАЙЖЕ  НА 90.5 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Підприємці-спрощенці за одинадцять місяців 2017 рік сплатили 90 481,5 тис.грн. єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 23 851,2 тис.гривень. Зокрема, юридичними особами сплачено 30 837,6тис.грн., фізичними особами –59644,0тис.грн.

Увага! Підприємці, які вирішили з початку 2018 року перейти на спрощену систему оподаткування, повинні до 15 грудня 2017 року подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує!

Платники податків можуть перейти із загальної на спрощену систему оподаткування при дотриманні наступних вимог:

- відсутність податкового боргу на день подання заяви (пп. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). При цьому не вважаються податковим боргом суми узгоджених податкових зобов’язань, строк сплати яких не настав;

- якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на єдиний податок, дотримано вимоги п. 291.4 ст. 291 ПКУ, тобто умови роботи у зв’язку з обраною групою (пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

 

Порядок обліку платників податків і зборів зазнав змін

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Мінфін вніс зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів затверджені наказом Мінфіну від 06.10.2017 № 839 (зареєстрований в Мін'юсті 31.10.2017).

 Що змінюється?

1) Уточнюються повноваження територіальних органів ДФС в областях, місті Києві, Центральному офісі великих платників податків ДФС (далі – ГУ) та ДПІ/ОДПІ в частині реалізації процедур обліку платників відповідно до функцій, визначених ПКУ.

Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

2) Встановлюється, що взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, відомості щодо якого включені або підлягають включенню до ЄДР, здійснюється на підставі відомостей з ЄДР.

Взяття на облік за основним місцем обліку іншого відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, відомості щодо якого не включаються та не підлягають включенню до ЄДР,  здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України згідно із законом

3) Визначаються особливості заповнення повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, у разі подання інформації про відокремлені підрозділи юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Так, у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою №20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою №20-ОПП заповнюється з урахуванням такого:

у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу,

у графі 8 - повне місцезнаходження в країні за межами України,

графа 7 не заповнюється.

4) Підкориговано правила реєстрації у разі переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку).

Уточнено, що зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Як і раніше, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Проте уточнено, що у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юросіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізособи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу.

5) Виключаються норми, які не належать до сфери регулювання Порядку обліку платників та/або дублюються у положеннях інших нормативно-правових актів. 

Зокрема, виключаються положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов'язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.

Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року: на що звернути увагу платникам

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн). Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа. Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%). Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн. Звертаємо увагу, що без змін залишаються: - розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.; - розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;

 

- розмір податкової соціальної пільги;

- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; - граничний розмір добових; - сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; - сума нецільової благодійної допомоги; - ставка податку на нерухоме майно; - ставки єдиного податку: ¨ для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року); ¨ для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).

Cвято наближається: оподаткування новорічних подарунків і квитків на новорічні заходи

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у формі №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн, із суми перевищення слід сплатити 1,5%  військового збору.

    Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих згідно з Законом №2117-III від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

       У період з 15 листопада поточного року до 15 січняна ступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2017року дорівнював 1600 грн, то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2017 році (отриманих з 15 листопада до 31 грудня) становить 128 грн (1600 Х 8%).

Якщо ж подарунок дорожчий за 128 грн, то сума перевищення оподатковується (на період з 15 листопада до 31 грудня) за ставкою 18% як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі. Крім того, із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

 

 

Термін подання відомостей про зміну облікових даних.

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.65.9 ст.65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

         Слід зауважити, що зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

 

Сплату єдиного внеску з 2018 року змінено

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).

 Включення плати за придбання ліцензій до складу витрат підприємця

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з  господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені ФОП за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

Сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до                  п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Згідно з п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Авансовий внесок із податку на прибуток обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (зокрема, за ставкою 18 відсотків).

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. Зокрема, у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Винятків щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток, передбаченого п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, ПКУ не передбачено.

Юридичні особи, які є платниками єдиного податку, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету при виплаті дивідендів, авансовий внесок із податку на прибуток (розрахований з усієї суми такої виплати) за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам не передбачена.

Таким чином, при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку на користь юридичних осіб, сплачується авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Крім того, за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків з податку на прибуток юридичні особи – платники єдиного податку подають до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467 (далі – Податкова декларація) та додаток АВ до неї, який є невід’ємною частиною Податкової декларації.

 

Подання декларації про майновий стан і доходи підприємцем у разі переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до                     п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року                 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821) (далі – податкова декларація).

Згідно із п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податкові декларації фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто, фізична особа – підприємець, яка протягом звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.

При цьому, якщо фізична особа – підприємець перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування у IV кварталі звітного року, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової деклара

Подробнее
03.12.2017 00:14

Вважаю принциповим, щоб наріжним каменем у будь-яких переговорах щодо припинення російської агресії та відновлення територіальної цілісності України було звільнення з полону, з заручництва наших людей. 

 

Подробнее
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее