Соборність

21.01.2019 08:49

«Боже, нам ЄДНІСТЬ подай!», - так закінчуються богослужіння у Православній Церкві України. І ці слова не просто протокольне звернення до вірян згідно церковних канонів. Це те, до чого закликає дух української нації, яка розривалася на шматки на протязі декілька сторіч, завдяки нашим «доброзичливим» сусідам. Цю ЄДНІСТЬ ми зараз дуже потребуємо, бо окрім відверто ворожих сил «братнього» народу, котрий наступає на нас зовні, всередині країни відбувається невідомий нам рух роз’єднання, який намагається повернути історію назад, аби було простіше знищити Україну як Державу.

Тому всім нам зараз потрібно дуже ретельно пильнувати, аби ніякі ворожі сили не призвели в країну реванш, який можливий лише в єдиному випадку – коли ми пересваримося та роз’єднаємося. Тож, лише ЄДНІСТЬ нації може зберегти нашу державу і в невдовзі привести до перемоги над ворогом, який дуже тривалий час намагається роз’єднати українців та Україну. Саме ця наша ЄДНІСТЬ є смислом слова СОБОРНІСТЬ, що вміщує в собі не лише ознаку об’єднання українських християнських Церков. В першу чергу, СОБОРНІСТЬ – це непорушна єдність всіх українських земель, принаймні тих, які ми бачимо на сучасній мапі (хоча раніше територія нашої країни була дещо більшою). Окрім цього, СОБОРНІСТЬ – це соціальний принцип, який можна охарактеризувати відомим гаслом – «Один за всіх, та всі за одного».

Завтра ми будемо відзначати велику подію – 100-річчя з дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Це велике державне свято ми називаємо День СОБОРНОСТІ. Це дійсно велике свято, бо саме в день проголошення Акту злуки відбулася саме та Україна, в якій ми зараз живемо! В першу чергу – територіально! Бо зазіхання на нашу територію (тоді ще роз’єднану) з боку сусідніх держав було настільки потужним і відверто нахабним, що від всіх українських земель у нас би залишився хіба що шматок невідомої держави розміром не більше аніж Полтавська область. Отже, перегорнувши сторінки історії на сто років назад, згадаємо, як все відбувалося. Дуже коротко, майже тезово.

Для початку тут треба сказати, що ідея об’єднання українських земель виникла не раптово, і її втіленням займалися видатні українські гетьмани - Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко і Пилип Орлик. Але, не зважаючи на те, що на протязі декількох сторіч тоді ще подрібнена Україна підкорялася чотирьом різним державам (кожна частина – окремій), Акт злуки став можливим лише сто років тому – коли нахабність сусідніх країн досягла свого піку, а наша країна була вкрай виснажена війнами. Тож, не зважаючи на деякі незручні політичні моменти, 22 січня 1919 року, о 12-00, відбулось проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Це відбулось рівно через рік після підписання Четвертого Універсалу, в якому Українську Народну Республіку було визнано суверенною та незалежною державою.

І тут можна було б поставити крапку, але заважає деякий історичний «момент істини», на якому нам всім треба зупинитися, щоб більш ніколи не потрапити в московську пастку. Я зараз не буду зупинятися на тому жахливому факті, в якому відображається перетворення незалежної Української Республіки на бездуховну сіру зону частини СРСР, а по суті – «Великої Росії». Бо це лише наслідок підступної московської брехні. Тож, для того, щоб побачити безпосередньо зловонне джерело кремлівської кривди, треба перегорнути ще декілька сторінок історії, і опинитися у 17 сторіччі, а точніше, у 1654 році, коли «відбувалася» Переяславська Рада, на якій «трапилося» те, що у російсько-радянських підручниках зветься «Возз’єднанням України з Росією».

Адже, саме цим «возз’єднанням» Москва маніпулює Україною вже декілька сторіч! І «зачіпка» тут в тому, що Московія завжди позиціонувала себе як «єдина Росія». А відтак, і приєднана до неї Україна вважалася її невід’ємною територією. І не лише територією! Сюди додається і мова, і етнос, і навіть історія, яка тепер має бути спільною, тобто по суті такою, яку напише Росія! Тож, за бажанням та міфами «братнього» народу - який би статус, державний лад чи рівень суверенності не був би в Україні, вона все одно завжди була і буде для нього частиною їхньої Росії, а не окремою країною! Навіть зараз, після 28 років незалежності нашої держави, росіяни нашу країну вважають «окраїною» Тульскої губернії, яку «тимчасово захопили «фашисти-нацисти», розмахуючи синьо-жовтим ганчір’ям і вигукуючи ворожі для них гасла на невідомій псковським жителям «телячий» мові».

Тож, ані офіційні кордони, ані статус нашої Держави, ані міжнародне право, не порушать їхню мантру щодо «єдиного російсько-українського народу», який зараз «хочуть роз’єднати страшні бандерівці та жахливі націоналісти». А відтак, війна із вічними «братами» в нас нескінченна, будь яка війна – починаючи інформаційною і закінчуючи ядерною… І єдине, що може поставити крапку у цій божевільні, так це наша ЄДНІСТЬ, наша згуртованість навколо України і всього українського, навколо споконвічного духу української нації та нашої пам’яті – і все це можна поєднати в єдиному слові СОБОРНОСТЬ.

І це не безликі формальні вислови, це - істина, яку ми маємо знати і зберігати доки існує наша країна. Тоді ніхто не зможе пред’явити нам свої права - ані на нашу територію, ані на нашу мову, ані на нашу історію або державність. Бо у такому випадку ні в якого «братнього» народу не буде зачіпки. Бо у випадку дотримання і шанування нами СОБОРНОСТІ ми з нашим «братнім» народом стаємо геть різними, і причепитися їм вже не буде до чого…

А щодо Переяславської Ради, то це взагалі якийсь незрозумілий та жахливий жарт з боку «братів». Існує принаймні три заперечення відносно того сумнозвісного «возз’єднання», яким росіяни, немов тим фіговим листочком, намагаються прикрити свій мерзотний сором.

Отже, перше. Немає жодного офіційного документу тих часів, який би підтверджував це нікому невідоме «возз’єднання». Лише свідчення московського посла, який потім виклав цю «подію» на папірці.

Друге. У московських «свідченнях» сказано про те, що це «возз’єднання» ініціював Богдан Хмельницький, який все своє життя, навпаки, намагався поєднати українські землі, об’єднавши схід і захід нашої країни, північ і південь. Тож, тут навіть і мови не могло бути про якесь незрозуміле «возз’єднання». До того ж, аби возз’єднатися (тобто, повторно об’єднатися), треба щоб перед цим колись було об’єднання! А такого в історії між «братніми» країнами ніколи не було! Тож це «возз’єднання» виглядає просто абсурдом.

І третє. Це споконвічно-російська брехливість Москви, цинізм та нахабність якої на протязі вже багатьох віків не витримує ніякої критики! Перевернувши історію не один десяток разів, і створивши собі імідж одержимих загарбників ІСТИНИ, московські діячі брехні довели цю свою кривду до такого жахливого ступеня, що будь-яка чергова інформація перетворювалася ними на звичайне зомбування, яке по своїй суті обмежує широкий загал у власному мисленні! Іноді навіть виникає підозра, що сумнозвісний Геббельс свій рівень брехні відшліфовував саме за кремлівськими лаштунками, наприклад – у вищій школі КДБ)

Отже, ми ще не раз будемо переписувати нашу історію, відкриваючи нові горизонти ПРАВДИ та ІСТИНИ… І було б дуже добре, аби ми з вами були не тільки спостерігачами історичних подій, але і її учасниками, тобто – самі б писали нашу історію!

Якщо погоджуєтеся, тоді приходьте на Свято, яке відбуватиметься у кожному куточку Україні - від Львщини до Луганщини, в кожному місті, навіть поруч із лінією фронту.

Незмінними лишаються тільки дата і час! Як і сто років тому, 22 січня о 12-00!

(У Дніпрі зустрічаємося на СОБОРНІЙ площі! Саме біля пам’ятнику на честь Акту злуки!!)

Шануймося! Із Святом!

Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее
Последние записи в блогах

23 квітня, у Дніпрі, за  адресою: актова зала, КП «Південна Укргеологія», вул. Чернишевського, 11, пройде інформаційний день проекту «Малі міста – великі враження». Це буде своєрідне навчання, де фахівці розкажуть зацікавленим, як підготувати та правильно оформити свою ініціативу для участі у конкурсі. Зареєструватися на інформаційний день можна за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1FEKwDJEzSABrkCYhN6P77v2TBJB028_1y-P74YlHX3U/viewform?edit_requested=true

Подробнее

Станом на перше квітня 2019 року на території області діє 13531 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких: 7273 ліцензії на алкоголь та 6258 - на тютюн, отриманих 5819 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

У першому кварталі поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 21 млн. 178,7 тис. грн.. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 15 млн. 128,7 тис. грн. - від ліцензування роздрібної торгівлі.

В той же час, впродовж січня – березня 2019 року призупинено дію  657 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 593 ліцензії, з яких 18 - за порушення законодавства у частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (7 ліцензій) та тютюнових виробів (11 ліцензій).

 

Подробнее

«Сьогодні головним принципом контрольно - перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.

Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 97,2 млн грн грошових зобов’язань, Це на 88 млн грн більше ніж у січні - березні минулого року.

Також, при зниженні у І кварталі поточного року кількості проведених фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО, у порівнянні з відповідним періодом минулого року (101 проти 112), до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,8 разів більше (236 тис.грн проти 128 тис.грн).

 

Подробнее

За оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 377 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 23 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 397 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 134 млн грн.

Про це повідомив начальник відділу адміністрування податку на нерухоме майно фізичних осіб, відмінне від земельної ділянки, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Володимир Гуцуляк.

За його словами, найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДФС у Дніпропетровській – 56 млн грн, Київській – 52 млн грн, Львівській – 28 млн грн, Донецькій – 25 млн грн областях та м. Києві – 32 млн гривень.

Станом на 10 квітня  поточного року громадянами вже сплачено до місцевих бюджетів 107 млн грн. податку на нерухомість, що більше аналогічного періоду минулого року на 45 млн гривень.

«Нагадаю, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення», – зазначив Володимир Гуцуляк.

Посадовець також нагадав, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

 

Подробнее