Экономика
21.06.2018 17:07

В Дніпропетровській області «Укртрансбезпека» просто спить...

Подробнее
24.05.2018 15:55

ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що для платників податку на додану вартість ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

 

ПРО ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ З ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – #ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Ставка туристичного збору – від 0,5 до 1% до бази справляння збору, визначеної п. 268.4 ст. 268 ПКУ (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

Податкова декларація з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (далі – Декларація), подається платниками туристичного збору за податковий (звітний) період, який дорівнює кварталу.

При складанні Декларації слід звернути увагу на правильність її заповнення платниками туристичного збору, зокрема:

-у рядку 1 (Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування) необхідно зазначати об’єкти оподаткування;

 

-зазначати суми нарахувань збору в усіх рядках, які передбачають їх заповнення, з метою уникнення арифметичних помилок.

У разі виявлення помилок у раніше поданих Деклараціях, платникам туристичного збору необхідно подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію.

До уваги платників: на період відпустки можливе звільнення від сплати єдиного податку

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра зазначають, що платники єдиного податку груп 1 і 2 сплачують цей податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У свою чергу нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки.

Водночас згідно п.295.5 Податкового Кодексу платники єдиного податку, віднесені до груп 1 і 2, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Проте за умови, якщо вони не використовують працю найманих осіб.

Тобто платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу стосовно обрання періоду щорічної відпустки.

Щодо підприємців — спрощенців групи 3, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується через недоцільність. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто якщо підприємець  групи 3 знаходиться у відпустці за власним бажанням, це жодним чином не впливає на порядок нарахування та сплати єдиного податку за відповідний звітний період.

Інформація про період щорічної відпустки подається за заявою підприємця в довільній формі. Також звертаємо увагу підприємців, що в Податковому Кодексі йдеться про календарний місяць відпустки: тобто з 1 по 31 (30, 29 чи 28) число. А тому в заяві з метою несплати єдиного податку за відповідний місяць відпустки потрібно обирати саме повний місяць.

 

 

 

Протягом 4-ох місяців до Державного бюджету ДПІ у Центральному районі м.Дніпра надійшло 269,1 млн.гривень

Протягом січня – квітня 2018 року платники ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  поповнили Державний бюджет України на 269,1 млн.грн., що становить 98,5 відсідсотка.

 Найбільшу питому вагу, а саме 45,6 відс., в загальній сумі надходжень до державного бюджету займає ПДВ, якого станом на 01.05.2018 року забезпечено у сумі 143,9 млн.грн., по військовому збору індикативний показник виконано на 102,1 відс. (при прогнозі 16,3 млн.грн. фактично мобілізовано 16,7 млн.грн.). ПДФО надійшло 53,9 млн.грн., податку на прибуток забезпечено у сумі 63,1 млн.грн. при прогнозі 54,1 млн.грн.,чим зумовлене виконання доведеного індикативного показника по даному виду податку на 116,7 відсотка. Проти результатів роботи січня – квітня 2017 року приріст надходження до Державного бюджету України становить 42,9 млн.грн., або 22,5 відсотка. Про це нам повідомивв.о. заступника начальника ДПІ Омельченко Євгеній Анатолійович.

За допомогою електронних сервісів, які розміщені на офіційному веб-порталі ДФС, платники податків мають право отримати від контролюючого органу необхідну для себе інформацію

На сьогоднішній день функціонують такі електронні сервіси:

1) електронний сервіс «Інформація з реєстрів», який вміщує в собі такі відомості:

«Дані про взяття на облік платників податків»;

«Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;

«Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

«Реєстр страхувальників»;

«Інформація про РРО»;

«Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;

«Дані реєстру платників ПДВ»;

«Інформація про книги ОРО»;

2) електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». Відповідь надходить на адресу електронної пошти платника, з якої надійшов запит.

3) електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».

За його допомогою громадяни, вказавши реєстраційний номер облікової картки платника податків та прізвище, ім’я по батькові, можуть у телефонному режимі отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС;

4) електронний сервіс «Дані реєстру волонтерів АТО».

Громадяни мають можливість перевірити за номерами банківських рахунків інформацію про перебування волонтера у Реєстрі волонтерів АТО, що мінімізує випадки шахрайства під час здійснення благодійних заходів.

Також, на офіційному веб-порталі ДФС через електронний сервіс «Єдине вікно подання електронної звітності ДФС» реалізовані такі процедури реєстрації та обліку платників податків в органах ДФС на підставі документів, поданих суб’єктами господарювання в електронному вигляді:

1) процедури обліку платника податків за неосновним місцем обліку – на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП, заяви для взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП;

2) процедури внесення змін до облікових даних платника – на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»;

3) процедури реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платника ПДВ – на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ, заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ за ф. № 3-ПДВ;

4) процедури формування та надання витягу і довідки з реєстру платників ПДВ – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗВР, запиту про отримання довідки з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗДР;

5) процедури включення с/г товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, перереєстрації, виключення з цього реєстру – на підставі заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за ф. № 1-РОБД, заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації за ф. № 2-РОБД;

6) процедури формування та надання витягу з реєстру страхувальників або довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників за ф. № 1-ЗРС.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра на тему: «Подання звітності в електронному вигляді»

 «Гаряча лінія» – є традиційним форматом спілкування платників податків з фахівцями фіскальної служби. Так, днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Подання звітності в електронному вигляді» за участі начальника відділу обслуговування платників Іщенко Світлани Васильовни 

         Пропонуємо до уваги відповіді на найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Питання: Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

         Відповідь: Платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

         Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

- текст примірного договору про визнання електронних документів;

- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

         Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.

Питання: Чи можна через сервіси ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?

         Відповідь: Так, для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

         Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.

         Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.

Питання: Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

         Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».

         Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити  звітність  на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

         Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

На всі питання були надані відповіді згідно чинного законодавства.

 

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙОБІГ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС ЗА 4 МІСЯЦІ ПОТОЧНОГО РОКУ ПЕРЕВИЩИВ 2,6 МЛРД. ДОЛАРІВ

 ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що протягом січня-квітня 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 52,3 тис. митних декларації всіх типів, що на 3 тис. декларацій, або на 6,14%, більше аналогічного періоду минулого року. З них 24,6 тис. (47,1%) – експортні, 22,8 тис. (43,5%) – імпортні, 4,9 тис. (9,4%) - оформлені в інших митних режимах.

Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2018 року у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшився на 28% та склав 2 млрд. 617 млн. доларів. При цьому, імпортовано товарів на 1 млрд. 275 млн. дол., що на 17% більше, ніж торік, експортовано - на 1 млрд. 342 млн. дол., що на 4,3% більше, ніж минулого року.

Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 78 хв. та 26 хв. відповідно.

 

Пріоритетний напрямок - якість та комфорт в наданні послуг платникам податків

 

«Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників податків є пріоритетними завданнями у діяльності ДПІ у Центральому районі м.Дніпра», - зазначила начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталія Юріївна Болдаш.

Протягом січня - квітня поточного року до Центру обслуговування платників при ДПІ у Центральому районі м.Дніпра для отримання послуг звернулось майже 66 тис відвідувачів, в т.ч. для отримання адміністративних послуг понад 4 тис. відвідувачів.

Найчастіше мешканці Центрального району м.Дніпра  звертаються до Центру обслуговування платників для отримання облікової картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. З початку поточного року було надано понад 700 таких послуг. Крім того.зареєстровано 210 реєстраторів розрахункових операцій, зареєстровано 743 книги обліку розрахункових операцій, зареєстровано 208 розрахункових книжок.

       Видано 389 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС.

 

«Активними відвідувачами Центру обслуговування є підприємці, що застосовують спрощену систему оподаткування, – 311 осіб звернулися для реєстрації платника єдиного податку і 384 для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку», - відмітила начальник ДПІ та підкреслила, що сервіси від Державної фіскальної служби покликані зробити обслуговування платників податків якісним та доступним й закликав до активного використання електронних сервісів у своїй діяльності.

 Чи потрібно платити туристичний збір під час відрядження?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що відповідно до ст.268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов'язанням залишити місце перебування у зазначений строк.

Справляння туристичного збору здійснюють такі податкові агенти:

-  адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

- квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки, квартири, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору.

Податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням, і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку на проживання.

Відповідно до пп.268.2.2 п.268.2 ст.268 ПКУ платниками туристичного збору не є особи, які прибули у відрядження. При цьому такі особи повинні подати податковим агентам копії документів, що підтверджують їх перебування у відрядженні. До підтверджувальних документів відносяться запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує відрядження.

Враховуючи зазначене, якщо працівники, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибувають у відрядження і надають підтверджувальні документи, - туристичний збір їм не нараховується.

 Наталія Рубан: Підрозділами митного аудиту проведено 218 документальних перевірок

За І квартал 2018 року до Державного бюджету України за результатами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи надійшло майже 6,2 млн гривень. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.

За її словами, одним з пріоритетних напрямів митного контролю є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності поданих під час митного оформлення документів. Це, у свою чергу, дає можливість перевірити достовірність відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України.

Так, за результатами опрацювання матеріалів, отриманих у ході міжнародної взаємодії, встановлюються розбіжності в умовах поставки, вагових характеристик та вартості товарів, що призводить до несплати обов’язкових митних платежів. У зв’язку з цим підрозділами митного аудиту територіальних підрозділів ДФС розглядається питання щодо проведення перевірок діяльності компанії імпортера.

«Протягом січня-березня 2018 року підрозділами митного аудиту ГУ ДФС проведено 218 документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, з них 29 – за матеріалами, отриманими від уповноважених органів іноземних держав. Це становить 13,3% від загальної кількості проведених перевірок»,- зазначила Наталія Рубан.

Заниження митної вартості встановлено за результатами 17 перевірок (донараховано 3,26 млн грн), не підтверджено достовірність відомостей щодо країни походження за результатами 12 перевірок (донараховано 1,2 млн гривень).

Загальна сума нарахованих грошових зобов’язань по сплаті митних платежів, що виникли внаслідок порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства, складає 21,7 млн грн. З них за результатами документальних перевірок з питань не підтвердження автентичності матеріалів, наданих під час митного оформлення імпортованих товарів, донараховано 4,46 млн грн , або 20,5% від загальної суми нарахованих грошових зобов’язань.

Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності

 

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120² ПКУ передбачено штрафні санкції:

► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;

► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку.

Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).

 

Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 43 службові перевірки

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що впродовж січня – квітня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 43 службові перевірки.

За матеріалами управління внутрішньої безпеки області розпочато 13 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 КК України; винесено 16 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.

Крім того, фахівцями УВБ перевірено 112 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 6-ти відмовлено у призначенні на посаду.

 На Дніпропетровщині ліквідовано конвертцентр з обігом більше 120 млн. грн.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві спільно із слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві припинили діяльність конвертцентру, який працював у Дніпропетровській області.

В рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України, було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, та формування валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Для прикриття злочинної діяльності, організатори використовували низку підконтрольних транзитно-конвертаційних компаній та фіктивних підприємств, зареєстрованих у Дніпрі та Києві. На їх розрахункові рахунки компанії реально-діючого сектору економіки перераховували безготівкові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). Після цього організатори «конверту» знімали гроші готівкою в установах банків та, разом із підробленими первинними документами, передавали їх замовникам конвертації за винагороду в 10-11% від проконвертованої суми.

Загальний обсяг проконвертованих коштів за 2017-2018 роки склав понад 120 млн. грн.

За результатами 10 обшуків, проведених у Дніпрі та Дніпропетровській області, в офісних приміщеннях конвертцентру, за місцями проживання його організаторів та в їх автомобілях, вилучено печатки підконтрольних компаній, їх банківські картки, первинні фінансово-господарські документи, чорнові записи, мобільні телефони, електронні носії інформації та комп’ютерну техніку.

Продовжується слідство.

 

До уваги платників податків на додану вартість!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  інформує, що ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді. 

Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги. 

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.

Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html

Декларування валютних цінностей, доходів і майна

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  нагадує, що обов’язковість декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке їм належить та перебуває за межами України, встановлена статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет).

Статтею 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (далі - Указ) визначено, що таке декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності щоквартально.

Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. N 207, станом на 1 число місяця наступного за звітним кварталом.

Згідно з формою Декларації в розділі II відображаються валютні кошти, які знаходяться (перераховані) на рахунках, відкритих в іноземних банках; депозити та вклади в іноземних банках.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. N 49, тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звітність із продовженим терміном подання

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Пунктом 102.6 ст. 102 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

- перебував за межами України;

- перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

- мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

- був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.

Згідно із п. 102.7 ст. 102 ПКУ дія п. 102.6 ст. 102 поширюється на:

- платників податків - фізичних осіб;

- посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пп. 102.6 - 102.7 ст. 102 ПКУ встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 102.8 ст. 102 ПКУ).

 

Міжнародні перевезення пасажирів та багажу оподатковується за нульовою ставкою ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що відповідно до пп.«а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до ст.9 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

-         авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

-         міжнародна автомобільна накладна (CMR);

-         накладна СМГС (накладна УМВС);

-          коносамент (Bill of Lading);

-         накладнаЦІМ (CIM);

-         вантажна відомість (Cargo Manifest).

 

До 01 серпня 2018 року фізичні особи повинні сплатити податок на доходи, щоб не отримати штpаф!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах (п. 126.1 ст. 126 ПКУ):

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

Подробнее
10.05.2018 11:02

Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс».

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС

 

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  проведено «гарячу лінію» на тему «Я маю право знати все про податки»

З метою підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян, інформування щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті та у рамках проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!»  фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра продовжують надавати  громадянам, платникам податків роз’яснення з актуальних питань податкового законодавства.

Зокрема, днями, першим заступником ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Петером В’ячеславом Ігоровичем проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»  на тему «Я маю право знати все про податки».

Громадяни мали змогу отримати відповіді на актуальні питання, зокрема:

 

Питання:Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?

Відповідь:Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

 

Питання:При яких умовах застосовується РРО фізичними особами – підприємцями - єдинщиками?

Відповідь: Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1  млн. гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

 

Питання:Чи має право СГ за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

Відповідь:Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини чотирнадцятої ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості). або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Разом з тим, суб’єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв. Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

 

Питання: Чи має працюючий студент право на податкову соціальну пільгу?

Відповідь: податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року № 2246 V-ІІІ, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено в розмірі 1762 грн.

Отже розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2018 році, становить 2470 грн. на місяць (1762 грн. х 1,4).

Студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу ( у 2018 році – 1321,5 грн.).

При цьому, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовується. Отже у разі, якщо студент, який не отримує стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то у 2018 році він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1321,5 грн., за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 2470 гривень.

При цьому студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Зазначена норма визначена п.п. 169.1.3 і п.п. 169.2.3 ст. 169 Податкового кодексу України.

Питання: Як документи має надати до контролюючого органу фізична особа для отримання пільги по земельному податку?

Відповідь: відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями; фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац п’ятий частини другої ст. 2 Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), та виключено ст. 23 Закону № 796, якою були визначені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). Тобто фізичні особи, визначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, за земельні паї сплачують земельний податок на загальних підставах.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

 

Питання: Як отримати фізичні особі – платнику податків відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді?

Відповідь: Відомості можна  отримати через:

приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;

спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» з використанням електронного цифрового підпису.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації он лайн з використанням ЕЦП, отриманого в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК).

В меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету фізична особа має можливість обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документа» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Інформацію щодо отримання Запиту (квитанція № 1) та відповідь на запит можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений Запит – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом фізична особа – платник податків може скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Питання: Чи є право на податкову знижку, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки відчужений?

Відповідь:Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.  Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.  Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.  Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст.175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.  При цьому, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.  Зазначена норма передбачена п.175.1, п.175.4 ст.175 Податкового кодексу.

Питання: Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ЄСВ?

Відповідь: Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом про ЄСВ, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя ст. 25 Закону про ЄСВ).

Статтею 25 Закону про ЄСВ та ст. 165-1 КпАП передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб — підприємців, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Так, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Питання: Чи має платник податків право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ?

Відповідь:Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2018 року.

 

Мирослав Продан: Громадяни задекларували 57,5 млрд грн доходу, отриманого у минулому році

За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадяни подали понад 507 тис. декларацій (станом на 2.05.2018), що майже на рівні аналогічного періоду минулого року – близько 513 тис. декларацій. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, найактивніше декларували доходи платники податків Запорізької, де подано понад - 50 тис. декларацій,  Миколаївської - 42 тис. декларацій, Дніпропетровської - 39 тис. декларацій, Одеської - 38 тис. декларацій, Херсонської – 34 тис. декларацій, Полтавської – 30 тис. декларацій та Харківської – 29 тис.  декларацій областей.

«Незначне зменшення загальної кількості поданих декларацій пояснюється передусім змінами у податковому законодавстві. Так, тепер не повинні декларувати отримані доходи у вигляді спадщини члени сім’ї другого ступеня споріднення. Кількість осіб, які декларували такі доходи в порівнянні з минулим роком, зменшилась на 30 відсотків», – зазначив Мирослав Продан.

Разом з тим, як розповів очільник ДФС, на 25 відсотків зросла кількість платників, які отримали інвестиційний прибуток від операцій з інвестиційними активами,  та на 22 відсотки – дохід від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна.

«Загальна сума задекларованого платниками податків доходу склала 57,5 млрд грн. Це на 13%, або на 6,7 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. До сплати задекларовано 2,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та 259,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 28% та 15% перевищує показники відповідного періоду минулого року», – підкреслив Мирослав Продан.

Найбільша загальна сума доходів задекларована платниками податків м. Києва – 22,4 млрд грн, Київської - 3,8 млрд грн, Харківської - 3,6 млрд грн, Дніпропетровської - 3,5 млрд грн, Одеської - 2,6 млрд грн, Львівської - 2,4 млрд грн та Запорізької – 2,2 млрд грн областей.

Очільник ДФС також розповів, що порівняно з минулим роком збільшилась і кількість платників, які задекларували до сплати в бюджет понад 10 млн грн. Цього року такі суми задекларували 12 осіб, а у 2017 році – 7. Свої податкові зобов’язання згадані особи визначали по доходах, джерело виплати яких є іноземним, а також по доходах від здійснення операцій з інвестиційними активами, інших доходах.

Рекордну суму податкових зобов’язань – понад 120 млн грн – визначено до сплати мешканцем м. Києва.

Окрім цього, 3 мешканці м. Києва та Київської області задекларували до сплати  податкові зобов’язання в розмірі від 50 млн грн до 100 млн грн, а  8 мешканців  м. Києва та Запорізької області – від  10 млн грн до 50 млн грн.

Кількість осіб, які задекларували право на податкову знижку, в порівнянні з минулим роком зросла майже на 7 відсотків і становить близько 70 тис. осіб. Вони задекларували до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 136,9 млн грн, що на 26,3 млн грн, або на 24% більше ніж за минулий рік.

Нагадуємо, що платники, які мають право скористатися правом на податкову знижку,  подають декларацію за 2017 рік до 31.12.2018.

 

Мешканці Центрального району м.Дніпра сплатили до бюджету 216 мільйона гривень єдиного внеску

У січні - квітні 2018 році надійшло 216,0 млн. гривень єдиного внеску. Порівняно з 2017 роком показником надходження ЄВ зросли на 50,8 млн гривень. Серед основних чинників позитивної динаміки сплати єдиного внеску – зростання фонду оплати праці, результати заходів щодо легалізації найманих працівників, адже, як відомо, ЄВ сплачується з легальних доходів.

Нагадаємо, що єдиний внесок (ЄВ) — обов’язкові відрахування на загальнодержавне соціальне страхування. ЄВ сплачується підприємцем за себе та за кожного найманого робітника. Він є внеском у загальнодержавну систему соціального страхування з метою захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат. Єдиний внесок сплачується на рахунки органів доходів і зборів за місцем обліку підприємця.

Єдиний внесок був запроваджений Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 1 січня 2011 року, а з 1 жовтня 2013 року адміністрування ЄВ перейшло від Пенсійного фонду до Міністерства доходів і зборів. Визначається як відсоткова ставка від бази оподаткування. Для підприємців на спрощений системі застосовується ставка 22%. Розмір бази оподаткування підприємці на спрощеній системі можуть обирати самостійно в межах від мінімальної заробітної плати (для 1 групи — 0,5 мінімальної заробітної плати) до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховується мінімальна заробітна плата, встановлена для місяця, за який здійснюється відрахування. Сплата ЄВ з мінімальної заробітної плати гарантує підприємцю мінімальну пенсію.

Єдиний внесок сплачується до 20-го числа місяця, що є наступним за звітним.

 

Застосування «єдиного вікна» є обов’язковим при виконанні митних формальностей

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що з 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».

Перехідний 90-денний період, який було запроваджено в окремих місцях митного оформлення, закінчився 3 травня. Під час цього періоду допускалось добровільне, на вибір підприємства, застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів.

Виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.

Виключення з цього правила становлять випадки:

- переміщення товарів транзитом;

- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;

- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.

У цих випадках ще протягом року принцип «єдиного вікна» може застосовуватися підприємствами на добровільній основі.

Перші результати застосування принципу «єдиного вікна» як обов’язкової процедури під час здійснення митного оформлення при ввезенні товарів на митну територію України свідчать про позитивну динаміку його застосування. Так, у 16 митницях ДФС показник застосування принципу «єдиного вікна» при митному оформленні імпорту наблизився до 90%.

 

За 4 місяці платникам Центрального району м.Дніпра відшкодовано 3,8млн. грн ПДВ

 

Протягом січня-квітня 2018 року платникам податків Центрального району м.Дніпра відшкодовано 3 806,6тис. грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 79,6%, або на 2 899,5 тис грн. Так, за 4 місяці 2017 року платникам було повернуто 781,1тис. грн ПДВ.

Відповідно до статистичних даних, платники щомісяця фіксують зростання сум нарахування податку на додану вартість. Так, якщо по деклараціям за січень було нараховано 29650,05тис грн, по деклараціям за лютий – 30544,32тис грн, то вже в деклараціях за березень сума склала 33632,64 тис. гривень.

За січень – квітень п.року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано до Державного бюджету України ПДВ у 140 228,5тис.грн.

 

Землевласники Центрального району м.Дніпра поповнили місцевий  бюджет на 32,9 млн. грн. плати на землю

За чотири місяці поточного року платники земельного податку та орендарі держаних і комунальних земель Центрального району м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 32 896,5 тис. грн. земельного податку та орендної плати. Це перевищує минулорічні надходження майже на                                     1 145,6 тис. гривень. Із вказаної суми 30 550,1 тис. грн. сплачено юридичними особами та                  2346,4 тис. грн. – фізичними особами. Індикативний показник надходження  плати на землю виконано на 100,9 відсотка.

Серед основних факторів збільшення надходжень плати за землю, перший заступник начальника ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Петерс В’ячеслав Ігорович назвав спільні дії органів виконавчої влади з залучення до оподаткування додаткових площ земель, прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо встановлення ставок земельного податку та розмірів орендної плати, а також завдяки реєстрації нових платників та укладанню додаткових угод до діючих договорів оренди тощо.

При цьому  він зазначив, що кошти у вигляді земельного податку та орендної плати за землю спрямовуються на  розвиток та вирішення соціально-економічних питань місцевої  громади. Наразі плата за землю посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевого бюджетуЦентрального району м.Дніпра, поступаючись  податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку для суб’єктів малого підприємництва. 

 

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра про роботу Контакт - центру ДФС

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису). 

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів).

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів.

Таку інформацію заявники можуть надати за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 

Місцевий  бюджет Центрального району м.Дніпра отримали майже 38млн грн. єдиного податку

За 4 місяці 2018 року ДПІ у Центральному районі м.Дніпра забезпечено до місцевого бюджету38 868,1тис.грн єдиного податку, що на 8 312,0 тис.грн або 21,4 відсотків більше, ніж за відповідний період 2017 року. Індикативний показник виконано на 116,8 відсотка.

Зокрема, від суб’єктів господарювання-фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, надійшло 26 715,3тис грн єдиного податку, від юридичних осіб –                             12 152,8 тис. гривень.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники ДПІ у Центральному районі м.Дніпра з початку 2018 року сплатили 16,7 млн. грн. військового збору

Сплата військового збору – це внесок кожного громадянина для підтримання обороноздатності української армії та встановлення миру в нашій державі.

Платники ДПІ у Центральному районі м.Дніпра з початку 2018 року сплатили 16,7 млн. грн. військового збору. В порівнянні з минулим роком надходження зросли на 3,9 млн. грн., або 23,3 відсотки.

Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Звертаємося  до усіх роботодавців регіону, які виплачують своїм працівникам неофіційну заробітну плату і таким чином  не сплачують і  військовий збір, своєчасно і в повному обсязі сплачувати відрахування з реальних заробітків працівників.

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс - Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що Державна фіскальна служба України запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс – дієва допомога платникам податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що для отримання фахової консультації з питань оподаткування платники податків можуть скористатися електронним сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі – ЗІР), який розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua), а також на субсайті Головного управління ДФС у Київській області (http://kyivobl.sfs.gov.ua)

Робота сервісу «ЗІР» направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією, шляхом широкого використання інформаційних технологій.

Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована з таких тем:

-       оподаткування;

-       митна справа;

-       єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

-       електронний цифровий підпис.

Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003           № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Зміни до форми податкової декларації з ПДВ – з 1 червня 2018 року

ДПІ у Централльному районі м.Дніпра інформує, що 04.05.2018 року у бюлетені «Офіційний вісник України»  №35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.

Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276).

Набирає чинності Наказ № 381 з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01 червня 2018 року.

Платники мають право на оскарження рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 22 березня 2018 року набрала  чинності Постанова від 21 лютого 2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постановою № 117 затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Порядок розгляду скарг).

Відповідно до п. 27 Порядку зупинення реєстрації рішення про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.

З набранням чинності Постанови  № 117 скасовано Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 485.

Процедуру адміністративного оскарження визначено Порядком розгляду скарг.

Скаргу на рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК платники подають до ДФС протягом 10-ти календарних днів із дня набрання чинності Рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (п. 3 Порядку розгляду скарг). Тобто цей строк рахують із дня реєстрації такого рішення в Реєстрі (на період тестування Реєстру таким днем вважають дату прийняття рішення).

Діє правило перенесення останнього дня строку подання скарги, якщо він припадає на вихідний або святковий день.

Новим порядком оскарження визначено, що скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Для того, щоб скарга була прийнята до розгляду, платнику при її складанні, необхідно внести всі дані, перелічені в п. 10 Порядку розгляду скарг, що є невід’ємною складовою Постанови №117.  До скарги потрібно додати пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у заблокованій податковій накладній/розрахунку коригування.

Скарга направляється за формою J(F)1313201. До скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

Розглядає такі скарги комісія ДФС із питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну, протягом 10-ти календарних днів з дня отримання такої скарги ДФС. Відповідно до пп. 56.23.3 статті 56 Податкового кодексу строк розгляду скарги подовжити неможливо.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилають платнику протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (пп. 56.23.4 ПКУ).

Порядок закриття підприємницької діяльності

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує що, підставою для зняття фізичної особи - підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску, здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

Зняття з обліку фізичної особи - підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому ст. 67 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 (в редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. №462).

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові марки акцизного податку для тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок)

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує,щоКабінет Міністрів України затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) своєю постановою від 04.04.2018 №257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів». Постанова набрала чинності з дня її опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» від 13.04.2018 N 71 (крім пп. 2 і 3 пункту 1, пункту 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 липня 2018 року). Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються з 1 липня 2018 року.

Державній фіскальній службі України доручено забезпечити виготовлення до 25 червня 2018 року марок акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), а також їх продаж в установленому порядку.

Подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує і нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

ФОП змінив місцезнаходження: куди сплачувати ПДФО в такому разі

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що згідно зі ст. 66 Податкового кодексу у разі проведення державної реєстрації зміни місце знаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни його податкової адреси контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника.

Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що в разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Згідно з Порядком № 1588 переведення платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця з дня отримання інформації про зміну місцезнаходження, і в такому випадку одночасно із зняттям з обліку фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік за неосновним місцем обліку без подання ним заяви.

До закінчення року такий платник обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачувати на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

За незбереження первинних документів до платників податку можуть бути застосовані штрафні санкції

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 5 та 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно з п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.

Разом з тим, п. 11 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання –

з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів (у тому числі КОРО), бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

 

Чи має право суб’єкт господарювання подавати звітність в електронному вигляді після внесення запису про припинення діяльності до ЄДР?

 

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до абзаців другого та третього п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками податків відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок) та договору про визнання електронних документів,до якого юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування для набуття статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) приєднуються на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (розділ ІІІ Порядку).

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючихорганів виключно з використанням електронного цифрового підпису (п. 1 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором про визнання електронних документів (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Пунктом 14 розд ІІІ Порядку дія Договору про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема, після отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи або за наявності в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи, як платника податків в контролюючому органі.

 

 

Податкову знижку за 2017 рік може отримати той, хто здійснив платіж за навчання

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інагадує, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України № 1797-VIII від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

З метою використання права на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь закладу освіти, платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст. 166 Кодексу лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається. Крім того, платник податку має підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою та надати копію укладеного договору про навчання.

При цьому право на податкову знижку у платника податку, який сплачує за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, виникає незалежно від того, чи отримував такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Увага! 20 травня – останній день подання декларації акцизного податку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку. У травні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 травня.

Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841).

Внесення ідентифікаційного коду до паспорту громадянина України

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що відповідно до п.70.10 ст.70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.10 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», контролюючим органом ДФС на прохання фізичної особи зазначаються дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків до паспорту громадянина України у формі книжки.

До паспорту громадянина України у формі картки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків вноситься відповідно до Закону Українивід 20 листопада 2012 року №5492 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Згідно з п.10 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорту здійснюється територіальними органами/підрозділами Державної міграційної служби через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».

Враховуючи викладене, зазначаємо, що дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків вносить до паспорта громадянина України у формі книжки контролюючий орган ДФС на прохання фізичної особи, а до паспорту громадянина України у формі картки – територіальний орган/підрозділ Державної міграційної служби через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» під час його оформлення або обміну.

Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

Нюанси звітування новоствореним підприємцем

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до п. п. 177.5.2. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

При цьому податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

Трансфертне ціноутворення - 2018

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що 07 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31січня 2018 року № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1045» (далі – Постанова № 108).

Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39  Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а»,«б», «г»,«ґ» п.п.39.2.1.1п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39  Кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 Кодексу.

Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції  з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

 

Подробнее
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее