ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про новації законодавства

13.03.2018 22:37

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

 

Боржника – нерезидента визнано банкрутом: чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України?

Звертаємо увагу платників, що ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Декларування доходів, отриманих у 2017 році, продовжується

Нагадуємо, що громадянам, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу, необхідно подати до 01 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларації) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5 % до 01 серпня 2018 року.

З детальною інформацією щодо форми Декларації та порядку її заповнення можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018

Нерезидент – власник нерухомого майна на території України: як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість?

Податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до абзацу четвертого п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

До уваги платників ПДВ – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування!

Інформуємо про перелік дій, які необхідно здійснити для виправлення платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування ПДВ деяких помилок для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Зокрема, розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ), не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123).

Виправлення ситуації.

До ПН складається та подається до ДФС Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:

1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини  Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:

«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»».

Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

Про актуальні питання оподаткування податком на додану вартість, йшлося на прес-конференції

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Актуальні питання оподаткування податком на додану вартість» за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб Світлани Плохої.

«У 2017 році до державного бюджету направлено 15,5 мільярдів гривень ПДВ. У порівнянні з 2016 роком надходження збільшено на 3 мільярди гривень», - повідомив Віталій Мироненко. Також повідомив про основні напрямки адміністрування податку на додану вартість, останні зміни в оподаткуванні ПДВ, які набрали чинності з 01 січня 2018 року, блокування податкових накладних тощо.

У свою чергу, Світлана Плоха акцентувала на змінах в оподаткуванні податком на додану вартість у 2018 році, а саме: встановлено умови та порядок розблокування і реєстрації податкових накладних та окремий термін для реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації товарів або послуг - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування покупцем.

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів майже 14 млрд. грн. податків і митних платежів та понад 1,9 млрд. грн. ЄСВ

Протягом січня – лютого 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 13 млрд. 986,7 млн. грн., що на 2 млрд. 750,8 млн. грн., або на 24,5% більше, ніж за відповідний період 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до загального фонду державного бюджету мобілізовано 10 млрд. 303 млн. грн. Це на 2 млрд. 230,2 млн. грн. або на 27,6% більше, ніж у січні – лютому минулого року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,5 млн. грн., або на 16,5% більше фактичних надходжень двох перших місяців 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками січня - лютого зібрано 1 млрд. 935 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 26,2%, або на 402,2 млн. грн.

Нерезидент придбав корпоративні права у резидента: чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?

Відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

Міжнародна співпраця на базі Дніпропетровської митниці ДФС

Днями під егідою Посольства ФР Бразилія в Україні, за ініціативи виконуючого обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сергія Сличка, на базі митниці було проведено зустріч з представниками бізнес-структур Дніпропетровського регіону. Також, до роботи запрошено представників Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Головною метою проведення заходу стало налагодження контактів та поглиблення  освітянських, культурних та зовнішньоекономічних зв’язків між країнами.

З метою розвитку міжнародної співпраці в дипломатичній, науковій та у сфері бізнесу під егідою Посольства ФР Бразилія в Україні, Міністерства освіти та науки України, представників міської влади, бізнесу та вишів м.Дніпра, формується делегація для поїздки до ФР Бразилії для участі у виставці FAUBAI, а також проведення консультацій задля розширення зовнішніх відносин.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне.

У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:

1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:

«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»».

Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є:

Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html

Трансфертне ціноутворення: самостійне коригування ціни контрольованої операції

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).

З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.

Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Про застосування реєстратора розрахункових операцій

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим  ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним,  спиртом-сирцем плодовим, алкогольними  напоями та тютюновими  виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481).

Статтею 1 Закону 481 визначення місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачає наявність обладнаного реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій.

Разом з цим преамбулою Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон 265) зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 2 Закону 265 наведено визначення розрахункової операції як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Слід зауважити, що Закон 265 з питань застосування (незастосування) реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним Законом.

Таким чином предметом регулювання Закону 265 є в тому числі розрахункові операції як приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336" (набрала чинності 20.12.2017) пункт перший Переліку викладено в новій редакції.

Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій не передбачено.

На підставі вищевикладеного роздрібна торгівля пивом у пляшках та бляшанках  фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової

Питання 1. Доброго дня. В який термін видаються відомості з Державного реєстру про отримані доходи?

Відповідь. Доброго дня. Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.17 за №1306/31174 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Положення 822), в якому розділом Х регламентовано Порядок отримання відомостей з Державного реєстру, зокрема, внесені зміни стосовно терміну надання відомостей.

Так, відповідно до п.6,7,8 розділу Х Положення 822, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей.

Питання 2. Хочу отримати відповідь на таке питання. Чи може член фермерського господарства самостійно сплачувати внески до Пенсійного Фонду з метою набуття страхового стажу для призначення пенсії?

Відповідь. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення  пенсій» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зміни набули чинності з    1 січня 2018 року.

За змістом змін, з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З 01.01.2018, згідно з пунктом 51 частини першої статті 4 Закону №2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерське господарство», зобов’язані з 01.01.2018 стати на облік в органах ДФС як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами - підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб - підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою 12-ЄСВ.

Питання 3. Чи можливо отримати довідку про отримані доходи фізичній особі через Електронний кабінет?

Відповідь. Фізичні особи та фізичні особи – підприємці за наявності електронного цифрового підпису мають можливість засобами Електронного кабінету отримати відомості про суми виплачених доходів.

Питання 4. Які зміни внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо нових моделей реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідь. Наказом ДФС України від 20.02.2018 №79 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», в якому по 16 моделях РРО змінені строки первинної реєстрації в органах державної податкової служби та строки виведення моделей з Державного реєстру.

Питання 5. У разі отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, мати в наявності реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Відповідь. Згідно з абз.15 п.7 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492–VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року

Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.

Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).

Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.

Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію

Доводимо до відома платників податку на прибуток, що право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:

● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;

● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;

▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464.

Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації: чи подається декларація про майновий стан і доходи?

Нагадуємо, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається.

Про особливості формування податкового кредиту

ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, листом від 03.03.2018 №6443/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості формування податкового кредиту» (далі – лист ДФС №6443) повідомила наступне.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Відповідно до п.п.2 п.31 Закону №2245 змінено редакцію п.201.16 ст.201 ПКУ. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 п.56 Закону №2245 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.57?, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200?.3 та 200?.9 ст.200? та п.201.10 ст.201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

* ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ;

* ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VІІІ та щодо яких платником ПДВ після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику ПДВ рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього п.201.10 ст.201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ.

Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017. 

У зв’язку з цим та згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ та які відповідно до пункту 57? підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільного номеру (066) 296-08-89 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

За два місяці поточного року майже 4,7 тисяч громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2017 році, на Дніпропетровщині прозвітували 4695 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 279,4 млн. грн.

Впродовж січня – лютого 2018 року громадяни регіону задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі  8,4 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року, сума військового збору до сплати складає 1,4 млн. грн.

Найбільші доходи у минулому році отримали 592 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини/дарування – 61,5 млн. грн. Ще 118 громадян мають дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна – 15 млн. грн.; 8 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 1,8 млн. грн.

Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 20 громадян області. Загальна сума  отриманого ними доходу - 86,5 млн.грн.

Окрім того, 976 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,8 млн. грн.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для суб’єктів літакобудування

ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) у зв’язку зі змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 20.12.2016 №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток суб’єктами літакобудування.

Так, Законом №2245 внесено зміни до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування. 

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660).

За попередньою редакцією ПКУ пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Слід відмітити, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.

Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст.2 Закону №2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Порядок).

Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405 (із змінами).

Відповідно до п.4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Платники податку на прибуток (далі – платники податку) ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.

При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:

● науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;

● створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;

● збільшення обсягу виробництва;

● запровадження новітніх технологій.

Більш детально напрями використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п.6 Порядку.

Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:

● на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ;

● у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;

● у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ.

Згідно із п.9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.

Підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст.2 Закону №2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 №1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).

Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року

У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.

Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п.46.4 ст.46 ПКУ).

Отже, відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.

Детальніше у листі ДФС №6191, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення

ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ.

До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:

♦ юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

♦ якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями:

♦ пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;

♦ юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.

Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:

♦ права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою;

♦ права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;

♦ або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html

До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!

Звертаємо увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми.

Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції

ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції.

Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.

У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».

Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.

Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.

Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.

При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.

До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».

Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету

Звертаємо увагу, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Оголошується конкурсний відбір кандидатів для вступу на денну форму навчання на Факультеті податкової міліції Університету ДФС України у 2018 році

Оголошується конкурсний відбір кандидатів для вступу на денну форму навчання на Факультеті податкової міліції Університету ДФС України у 2018 році

З початку року юристи Державної фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах 109 справ

Впродовж січня – лютого 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,5 тисяч справ на суму 10 млрд. грн. за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом двох місяців поточного року на користь держави задоволено 109 справ – 76,8% від загальної кількості, розглянутих у судах. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 264,7 млн. грн., що становить 85% від загальної суми розглянутих позовів.

За словами Олега Басана: «Принципи правової роботи в регіоні, побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду».

Припинено діяльність «Конвертаційного центру»

В рамках досудового розслідування встановлено, що конвертаційний центр організований групою осіб із числа колишніх співробітників податкової міліції та за сприянням службових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В ході реалізації вказаних матеріалів проведені обшуки на робочих місцях посадових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за їх домашніми адресами, у тіньовому офісі конвертаційного центру та за місцем проживання осіб-учасників вказаного центру. За результатами обшуків вилучено комп’ютерну техніку, первинну документацію, банківські картки та печатки підприємств, які входили до складу конвертаційного центру.

Також, накладені арешти на розрахункові рахунки в банківських установах по підприємствам, які входили до складу конвертаційного центру.

В ДФС України продовжується боротьба з корупцією та здійснюється подальше очищення кадрів, які своїми діями паплюжать честь та гідність державної служби.

Організатори незаконного виробництва та збуту фальсифікованого алкоголю на Дніпропетровщині постануть перед судом

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно організаторів незаконного виробництва та продажу фальсифікованого алкоголю.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 та ч.2 ст.204, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.28 КК України було припинено незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю, організоване групою осіб у одному із гаражних приміщень м. Дніпра. Фальсифікат виготовляли з недоброякісної сировини, шкідливої для життя і здоров’я громадян, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, потужністю 3 тис. літрів на тиждень.

Готову продукцію зберігали у вказаному гаражі та перевозили з метою подальшої реалізації через мережу роздрібної торгівлі на території Дніпропетровської області.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу було вилучено товари та обладнання на суму близько 500 тис. грн.

Наразі кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно вказаних осіб направлене до суду.

Шановні жінки!

Прийміть щирі вітання зі святом 8 Березня!

Святом весни, чарівності, краси і жіночності!

Нехай кожен ваш день буде наповнений посмішками, любов’ю, турботою і радістю!

Бажаємо позитивних емоцій, безмежного щастя і міцного здоров’я!

Нехай негаразди оминають, а кожен день буде приводом для нової радості і теплі посмішки та люблячі очі всіх рідних і близьких людей радують серце!

 З повагою,

ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Дорогі жінки! Щиро вітаю вас з Міжнародним жіночим днем!

У цей святковий день хочеться, перш за все, сказати вам слова любові, поваги і вдячності! Ваша справжня краса та тепло жіночих сердець рятують наше бурхливе життя від незгод і печалей.

Ви умієте надихати, здатні прощати і безмежно любити! То ж нехай доля завжди буде прихильною до вас, рідні і кохані будуть поруч, а їх любов і підтримка не залишають вас ніколи!

Хай у кожної з вас у цей день у домі будуть квіти, панує добро, щастя і веселі посмішки.

Від щирого серця бажаю гарного настрою, радості, щастя!

 

В.о. начальника

Дніпропетровської митниці ДФС                                  С.В.Сличко

Доходи у розмірі понад 1 млн. грн. вже задекларували 742 особи

Станом на 01.03.2018 громадянами подано майже  75 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 8,1 млрд. грн., що на 2,1 млрд. грн., або на 37 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найактивніше свої доходи декларують громадяни у Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях та місті Києві.

Доходи у сумі понад 1 млн. грн., отримані протягом 2017 року, задекларували 742 особи. Це майже в два рази перевищує показник відповідного періоду минулого року. Найбільша кількість таких осіб обліковується по м. Києву – 291 особа, або 40 відсотків від загальної кількості.

За даними декларацій громадянами визначені податкові зобов’язання до сплати самостійно з податку на доходи фізичних осіб в сумі  191,4 млн. грн. та військового збору – 31,0 млн. грн.

Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 20 тис. громадян. Це майже на 5 тис. осіб, або на 28 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Задекларовано до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 42,2 млн.грн., що на 13,8 млн. грн., або на 49 відсотків більше, ніж за минулий рік.

Протягом січня-лютого до зведеного бюджету надійшло 135 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-лютого 2018 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 135,0 млрд. грн., що на 3,1 млрд. грн., або на 2,4 відс. більше відповідного періоду 2017 року. До державного бюджету забезпечено 102,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 33,0 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-лютому 2018 року склали 158,6 млрд. грн. (+9,7 млрд. грн., або +6,5 відс. до аналогічного періоду 2017 року), у т. ч. до державного бюджету – 125,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 104,5 відс. (+1,9 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб –103,9 відс. (+0,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств –120,2 відс. (+1,3 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 112,9 відс. (+0,3 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-лютому 2018 року приріст до січня-лютого 2017 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 28,0 відс. (+9,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 25,2 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – на 16,0 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 23,6 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 32,3 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше січня-лютого 2017 року.

Павло Дроняк: З 2017 року спадщина, отримана від родичів другого ступеня спорідненості, - не оподатковується

У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю виданню «Факти».

За його словами, до другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.

Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.

«Більше того, якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем», – підкреслив Павло Дроняк.

Він також роз’яснив, що передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.

При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Посадовець також звернув увагу, що якщо спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.

У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно. 

Посадовець також наголосив, що подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах.

«Варто відзначити, що у такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка», – зазначив Павло Дроняк.

Нагадаємо, що за даними поданих протягом 2017 року декларацій про майновий стан і доходи громадянами, які успадкували або отримали в дарунок майно, задекларовано податкові зобов’язання по самостійній  сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у сумі – 510,4 млн. грн.

Громадяни, які отримували іноземні доходи, мають подати декларацію

Усі громадяни, які отримали у 2017 році доходи з-за кордону – спадщину, гонорари, авторські виплати, дивіденди або просто зарплатню, мають їх задекларувати. При цьому декларацію вони повинні подати незалежно від того, чи були з цих сум утримані податки. Про це в інтерв’ю виданню «Факти» розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

Він підкреслив, що фіскальна служба постійно проводить роз’яснювальну роботу з тими громадянами, які можуть мати іноземні доходи, зокрема, з відомими артистами, спортсменами, моряками, а також мешканцями прикордонних районів, які виїжджають працювати до сусідніх країн.

«Такі громадяни можуть надіслати декларацію поштою або звернутися до посольства чи консульства. Також вони мають право оформити довіреність своїм близьким в Україні, щоб вони подали декларацію. Або подати її за допомогою електронних засобів он-лайн», – зазначив Павло Дроняк.

Він підкреслив, що у випадку, коли людина вже сплатила податок за тими ставками, які діють в іншій країні, то вона має взяти у податкових органах іноземної держави довідку про сплачені суми і їх буде враховано під час перерахунку в Україні.

За даними декларацій про майновий стан і доходи, поданих протягом 2017 року, громадянами задекларовано іноземні доходи в сумі 4 351,4 млн. грн., з яких визначено податкові зобов’язання для самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі – 775,3 млн. грн. та 64,2 млн. грн. військового збору.

До уваги платників податку на додану вартість!

За результатами опрацювання отриманої від платників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року та в зв’язку з настанням терміну подання податкової звітності за січень 2018 року звертаємо увагу платників податків на таке.

Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН. Розрахунок коригування може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна, до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Отже, коригування податкових зобов'язань у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від розрахунків коригування, які складаються за наявності обставин, перерахованих у статті 192 розділу V Кодексу).

Тому платники податку, які не включили до податкової декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації  обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення. 

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

На сьогодні відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників  податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді видано 235 тис., в тому числі з 01.02.2018 - 60 тис.

ДФС: Понад 72% всіх митних оформлень товарів здійснюється за принципом «єдиного вікна»

З 1 лютого 2018 року значно зріс рівень застосування підприємствами принципу «єдиного вікна» при оформленні товарів у митницях ДФС. Так, із 158 тис. поданих у лютому митних декларацій (станом на 27.02.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 113 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 72% від загального обсягу оформлених декларацій.

Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Луганська – 96,7%, Тернопільська – 92,6%, Львівська – 91,6% та 90,5% Івано-Франківська митниці ДФС.

Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, відповідно до яких до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.

Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». Основні нововведення, передбачені цими змінами, вже введено в експлуатацію.

Так, зокрема, в роботі інформаційної системи запроваджено новий електронний сервіс для декларантів – запит номеру Справи в «Єдиному вікні» для тих, хто не отримав повідомлення про перетин кордону. Такі випадки присутні при ввезенні морським або повітряним транспортом (там, де ще не впроваджений «Журнал пункту пропуску»), а також при внутрішньому залізничному транзиті.

Також реалізовано функцію подання заяви підприємством на здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» на основі декларації, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак відомості про товари та транспортні засоби вже відомі

ДФС вже вирішено проблему, спричинену необхідністю надсилання платниками одних і тих самих сканованих документів кілька разів. Саме на це було найбільше нарікань з боку підприємств. Відтепер документ, який вже подавався в інформаційну систему в сканованому вигляді, надавати не потрібно – варто лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до якої прикріплявся цей документ, і він буде доступним в інформаційній системі для відповідних контролюючих органів.

Крім того, в інформаційній системі запроваджено функцію відправлення посадовою особою митниці адміністратору контролюючого органу повідомлення про відсутність представника цього органу під час проведення огляду вантажу в узгоджений час. Також додано функцію, згідно з якою декларантам відправляється повідомлення про контактні дані посадової особи митниці, уповноваженої на узгодження часу огляду (інспекції) іншими контролюючими органами.

Наразі спеціальний програмно-інформаційний комплекс ДФС постійно вдосконалюється з урахуванням пропозицій, що надходять від підприємств.

Мирослав Продан: Ми розпочинаємо новий етап у боротьбі з транснаціональною злочинністю

Перший підрозділ припортового контролю в Україні, створений у рамках Глобальної програми по контролю за контейнерами (Container Control Programme; CCP), вже розпочав свою роботу в Одеському порту. Його створення було анонсоване 16 січня цього року у Києві під час підписання Меморандуму про взаєморозуміння між ДФС, Держприкордонслужбою та Управлінням з наркотиків та злочинності ООН. Цей документ дозволив Україні приєднатися до Глобальної програми з контролю за контейнерними перевезеннями.

«Це новий етап у протидії контрабанді та транснаціональній злочинності, боротьба з якими сьогодні здійснюється багатьма світовими країнами. ДФС та Одеська митниця докладуть максимум зусиль для того, щоб діяльність Групи була максимально ефективною», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час запуску припортової групи в Одесі 2 березня. 

Як пояснив очільник ДФС, Одеський порт було обрано тому, що фактично 100% контейнерів, які потрапляють на митну територію України, заходять саме через зону діяльності Одеської митниці.

Підрозділ портового контролю, до складу якого увійшли по 5 працівників від Одеської митниці ДФС та Південного регіонального управління Держприкордонслужби, працюватимуть на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.

«Мова не йде про додатковий контроль. Група забезпечена всіма необхідними технічними засобами контролю, зокрема, мобільною лабораторією для експрес-аналізу хімічних та фізичних характеристик, оглядові інструменти, має доступ до національних та міжнародних баз даних, що дає можливість проводити аналітичну роботу з метою вибіркового обрання контейнерів з можливим ризиком, тобто тих, які у своєму вмісті можуть мати наркотичні засоби, товари подвійного використання», – підкреслив Мирослав Продан.

Підрозділ портового контролю здійснюватиме аналіз попередньої інформації, яка надається морськими агентами з урахуванням національних та міжнародних баз даних (CTS-міжнародна система ризиків, WCO IPM та PICS-обмін даними з контрафактної продукції та даними про обіг прекурсорів). Після цього здійснюватиметься відбір ризикових переміщень товарів у контейнерах, узагальнення та аналіз наявної інформації.

На підставі отриманої інформації прийматиметься рішення про додаткові форми митного контролю. Це може бути або додаткова перевірка документів, або проведення сканування, зважування, митного огляду, застосування кінологічних команд.

Додамо, що друга група буде створена в зоні діяльності Київської митниці в аеропорту «Бориспіль». Її запуск планується наприкінці березня. Обидві групи функціонуватимуть за підтримки посольства Канади в Україні.

«Така важлива для України програма не могла б бути реалізована без широкої підтримки Уряду Канади та Посольства цієї країни в Україні. Впевнений, що це стане новим імпульсом для розвитку взаємовідносин між Україною та Канадою», – підкреслив Мирослав Продан та висловив сподівання на підписання найближчим часом міжурядової українсько-канадської Угоди про співробітництво у митній сфері.

У свою чергу Перший секретар посольства Канади в Україні Пітер Янура відзначив готовність України до нових проектів з питань безпеки.

«Я радий, що з часів Революції Гідності Україна рухається до прогресу та розвиває не тільки економіку, а й питання безпеки. Канада та Україна співпрацюють за багатьма напрямами – фінансова підтримка поліції, агросектору, розробка законодавства. Цей своєчасний та важливий проект є доказом реформ у державі. Мені, як канадському платнику податків, приємно бачити, що гроші Канади приносять користь», - зазначив Пітер Янура.

Очільник ДФС Мирослав Продан також зазначив про готовність фіскальної служби до подальшого успішного співробітництва з Управлінням по наркотикам та злочинності ООН, представники якого сприяли в підготовці працівників групи портового контролю та забезпечили її необхідним обладнанням. Він висловив упевненість в тому, що група не лише зробить свій внесок у зміцнення безпеки в регіоні, але й стане ще одним прикладом успішного співробітництва центральних та місцевих органів влади України та міжнародної спільноти.

Про підтримку перших кроків України у напрямі реалізації CCP заявила і Регіональний координатор з контролю за контейнерними перевезеннями у чорноморському регіоні Наіда Шамілова.

«Багато людей доклали зусилля, щоб сьогоднішній день став реальністю, щоб Одеса швидко стала реалізовувати конкретні заходи. Моя країна буде пишатися результатами, хоча ми розуміємо, що надалі нас чекає нелегка робота. Ми будемо продовжувати навчання, адже програма дозволить убезпечити кордони – тож ми націлені допомагати регіональному співробітництву», - наголосила Наіда Шамілова.

На свята Центри обслуговування платників податків не працюватимуть 8 та 9 березня

Для зручності платників та створення комфортних умов при поданні податкової звітності 3, 7 та 10 березня 2018 року Центри обслуговування платників працюватимуть за таким графіком:

3 березня – робочий день до 16.45;

7 березня – робочий день до 17.00;

10 березня – у режимі чергування (за необхідності із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13.00.

8 та 9 березня 2018 року будуть вихідними днями.

Підрозділи митного оформлення, для яких встановлено цілодобовий режим роботи, у святкові дні працюватимуть у звичайному режимі.

Митні пости митниць Державної фіскальної служби працюватимуть за окремим графіком. Детальну інформацію про роботу постів можна дізнатися в оперативних чергових.

Сервіси ДФС працюватимуть цілодобово в режимі інтерактивного автовідповідача.

Для отримання консультацій з питань застосування норм податкового та митного законодавства телефонувати до Кол-центру за номером 0-800-501-007.

Для скарг на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб  структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів необхідно звертатися на сервіс «Пульс» за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

7 березня є граничним терміном сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток

Для платників податку на прибуток підприємств, починаючи з 01.01.2018, визначено єдиний строк подання для податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка складається за звітний (податковий) рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від того, за який базовий звітний (податковий) період складалася податкова декларація – квартал або рік.

Тобто:

граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік є 1 березня 2018 року,

граничний строк сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік є 11 березня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до п. 1 рішення Правління НБУ від 13.02.2018 № 89-рш «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв’язку з перенесенням робочих днів у 2018 році», зокрема, перенесено дні роботи системи електронних платежів Національного банку України з: п’ятниці 09 березня – на суботу 03 березня тощо.

Враховуючи це, з метою забезпечення своєчасності сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, звертаємо увагу платників податків на необхідності забезпечення відповідних розрахунків з бюджетами з граничним строком сплати 07 березня 2018 року.

Нагадаємо, що відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному кварталу або календарному півріччю (у том) числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) та календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Представники ДФС ознайомилися з новітніми розробками у сфері безпеки

З найсучаснішим обладнанням у сфері безпеки та правопорядку ознайомилися сьогодні представники делегації ДФС у рамках робочого візиту до Великої Британії для участі у Виставці обладнання в галузі безпеки та правопорядку (м. Фарнборо, Гемпшир). Під час заходу в.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з представниками компанії Rapiscan для ознайомлення з розробленою її фахівцями S2Global системою.  

Дія зазначеної системи спрямована на оптимізацію та підвищення ефективності догляду вантажів та попередження корупції шляхом розподілу процесів догляду, аналізу зображень скануючих пристроїв та ухвалення відповідних рішень.

«Сьогодні ми активно проводимо процес закупівель скануючих систем та іншого необхідного обладнання для роботи митниць. Ознайомлення з новітніми розробками наших іноземних колег у цій сфері є надзвичайно актуальним та корисним для нас, оскільки ДФС зацікавлена в осучасненні роботи наших митників, застосуванні технологій, які дозволять убезпечити митний кордон нашої та сусідніх держав від незаконного переміщення контрабандних та небезпечних вантажів», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, такі заходи дають можливість не лише ґрунтовно ознайомитися з останніми розробками у сфері безпеки, але й налагодити співпрацю з іноземними колегами, залучити на український ринок виробників найсучаснішого обладнання.

Під час заходу учасники також ознайомилися з останніми розробками світових лідерів у сфері економічної безпеки та митно-прикордонного контролю. Ці розробки стосуються фото-, відеоконтролю, удосконалених GPS-замків, пошуку та виявлення наркотичних, інших небезпечних речовин, мобільних засобів митного контролю.

Українську делегацію також цікавили питання організації забезпечення кіберзахисту, застування систем централізованого забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, програмно-технічний комплекс управління інформацією та подіями інформаційної безпеки (SIEM система), програмно-технічний комплекс виявлення та попередження мережевих атак (IPS система), програмно-технічний комплекс захисту баз даних та інших систем тощо.

 

Довідково:

Організатор виставки – Міністерство внутрішніх справ Великої Британії за сприяння Уряду Великої Британії. Заснована тридцять років тому і проводиться щорічно протягом трьох днів.

Виставка - перша платформа для відповідних британських виробників для демонстрації найсучаснішого обладнання та навчання для поліцейських служб, державних департаментів, організацій та установ Великої Британії та іноземних партнерів.

Основна увага приділяється демонстрації можливостей, запропонованих новітніми передовими технологіями.

Участь у виставці надає такі можливість: участь у зустрічах, обмін досвідом, обговорення останніх досягнень у забезпеченні національної безпеки та стійкості з виробниками, колегами та державними службовцями Великої Британії.

До уваги платників ПДВ, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації

У зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, щодо перерахування суми бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді − грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону України від 24 червня  2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) ДФС повідомляє.

Для проведення розрахунків з товаровиробниками, щодо виплати сум бюджетної дотації, Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 "Інші спеціальні рахунки" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та доводить до відома ДФС інформацію про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом "Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції".

Виплата бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді – грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону № 1877, відповідно до пункту 16 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 83 виплачується товаровиробнику в наступному бюджетному році.

Звертаємо увагу що асигнування за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» перераховувались на небюджетний рахунок Мінагрополітики за кожний звітний період.

Станом на поточну дату ДФС не отримано інформацію про відкриття планових асигнувань за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» за результатами діяльності сільськогосподарських товаровиробників у листопаді – грудні 2017 року.

За детальною інформацією щодо виплати бюджетної дотації в поточному році пропонуємо звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За два місяці зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення через можливе порушення прав інтелектуальної власності

Протягом січня-лютого поточного року митниками зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

За вказаний період порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

Загалом, станом на 28 лютого поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3645 об’єктів. З них 33 ­–  внесено з початку цього року.

Нагадаємо, що для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Про актуальні питання декларування доходів, одержаних громадянами протягом 2017 року році під час «Гарячої лінії»

Днями у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян».

 Начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Тетяна Тичинська відповідала на запитання громадян.

У разі надання громадянами у 2017 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до територіальних органів фіскальної служби за місцем свого проживання та задекларувати отримані доходи. Кожний об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до 1 травня 2018 року. Слід зауважити, що у 2018 році набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», яким внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N859. З огляду на вищевказане, фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані та/або мають право подати декларацію про доходи, починаючи з 1 січня 2018 року мають звітуватись за новою формою звітності. Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянином самостійно до 1 серпня 2018 року.

Слід знати, громадяни зобов’язані подати у 2018 році податкову декларацію, якщо протягом звітного 2017 року отримували: доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; іноземні доходи; дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини). Також фізичні особи - платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання. Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків”  https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Крім того, згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Відповідно до пп. 170.1.5. п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Тобто, податкову декларацію потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.

  1.  фізичній особі, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?

Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п.173.2 ст.173 Податкового кодексу України не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

  1.  фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларацію про майновий стан і доходи?

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV Податкового кодексу України. Відповідно до п. 179.2 ст.179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:від податкових агентів, які згідно з розд. IV Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV Податкового кодексу України;

            в) від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV Податкового кодексу України;

г) у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.

При отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18% .Оскільки згідно з п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Про визначення податкової адреси громадянина

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує: відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З метою забезпечення сприятливих умов для громадян щодо реалізації конституційного обов’язку сплати податків, ДФС України щорічно з 1 січня по 30 квітня проводить кампанію декларування доходів громадян. Протягом цього терміну усі громадяни, які отримали доходи, що не були оподатковані у минулому році, можуть подати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Окрім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подасться за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. 

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

 

Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее
Последние записи в блогах

У п'ятницю, 22 червня, відбулася чергова сесія Дніпропетровської обласної ради. Перед 13-й сесією депутати РПЛ взяли участь в засідання фракції Дніпропетровської облради від Радикальної партії

Подробнее

Кричущий випадок, який стався в ніч на 13 червня поточного року в одному з дворів по пр. П. Орлика, де мешкає лідер ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» Віктор Романенко з родиною.

Подробнее

В Дніпропетровській області «Укртрансбезпека» просто спить...

Подробнее