3ч. 09.11 Чечелівська ДПІ

10.11.2017 13:37

Відповідальність за порушення порядку взяття на облік

Неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.

Неусунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень (ст. 117 ПКУ).

У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Відповідальність за порушення правил сплати податків та єдиного соціального внеску

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошовогозобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПКУ).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

 

Щодо інформаційного обміну між органами фіскальної служби та радами адвокатів у регіонах

На теперішній час існує проблема із забезпеченням охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, оскільки Національна асоціація адвокатів України відмовляється надавати відомості з Єдиного реєстру адвокатів України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386 «Про затвердження Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів» (далі - Постанова) (лист Національної асоціації адвокатів України від 16.01.2017 №22/0/2-17, надісланий Кабінетом Міністрів України листом від 09.02.017 №33815/4/1-16 на адресу Мінфіну та ДФС).

При цьому підпунктом 3 пункту 6 Постанови визначено, що Рада адвокатів України подає ДФС та/або її територіальним органам інформацію про адвокатів, що включені до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема прізвище, ім'я та по батькові адвоката, номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України), найменування і місцезнаходження адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання, адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку, інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, інші відомості, передбачені законом.

Нинішні механізми доступу до оприлюднених відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України, дають можливість отримати інформацію про конкретного адвоката. Відсутня можливість сформувати перелік адвокатів, стосовно яких в реєстрі відсутня/наявна інформація про зупинення або припинення адвокатської діяльності, які здійснюють свою діяльність в тій чи іншій, організаційній формі, які розпочали або припинили (зупинили) діяльність протягом певного періоду, або способи отримання повного реєстру чи формування переліків за іншими критеріями.

Оскільки до ДФС не надходить інформація про зупинення чи припинення діяльності адвокатом або зміну організаційної форми здійснення такої діяльності, це позначається на строках розгляду питання про зняття з обліку адвоката. З іншого боку, відсутність зазначеного інформаційного обміну не дає можливості забезпечити повноту охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, та створює умови для ухилення від постановки на облік в контролюючих органах, подання декларацій і звітів, сплати податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Такі випадки можливі і у разі коли адвокат після зняття його з обліку в контролюючих органах знову починає здійснювати свою діяльність індивідуально, але не подає заяви для взяття його на облік в органах ДФС.

Отже, забезпечення дотримання законодавства в частині надання до ДФС відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, визначених Постановою, є передумовою ведення належного обліку адвокатів, у тому числі зняття їх з обліку.

Враховуючи, що діючий порядок зняття з податкового обліку адвокатів не обмежує їх вільний вибір здійснення адвокатської діяльності та здійснення інших видів юридичної практики, внесення змін до Порядку №1588 є не доцільним.

Така позиція висловлена у листі Міністерства фінансів України №11220-16-10/10500 від 18.04.2017.

Особливості оподаткування адвокатської діяльності у формі АБ, АО

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.3 ст.4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ст.133.1 Податкового кодексу платниками податку – резидентами є:

– суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті;

– управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд.

Крім того, згідно п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Суб'єктами господарювання відповідно до ст. 55 Господарського кодексу є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом (ст. 58 Господарського кодексу).

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (ст. 81 Цивільного кодексу).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст.83 Цивільного кодексу).

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (ст.83 Цивільного кодексу).

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, організаційно-правова форма адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання відтворюється у формі товариств, установ або інших формах, що не суперечать вимогам Цивільного кодексу.

Таким чином, система оподаткування адвокатської діяльності залежить від мети її створення, виду адвокатських послуг: з метою отримання прибутку або створена як неприбуткова установа у відповідності до вимог до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.

 

Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі неприбуткової організації

Відповідно п.1 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура штати функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Статтями 42, 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно до ч.1 ст.43 Господарського кодексу підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Пунктом 1 ст.55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків); мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів (прибутків), виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Отже, адвокатське об'єднання, діяльність якого заснована зазвичай на платній основі (передбачає одержання гонорару), у якого дохід (прибуток) або його частина розподіляється серед засновників (учасників), членів такого об'єднання, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, не може набувати статусу неприбуткової організації.

Аналогічну думку щодо оподаткування діяльності адвокатських об’єднань викладено в листі ДФС України від 25.08.2016 №8984/Ф/99-99-15-02-02-15.

Проте, адвокатське об'єднання може скористатися правом на статус неприбутковості, якщо використання отриманих доходів (прибутків) таким об'єднанням здійснюється виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Слід наголосити, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу)

Таким чином, підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій є недотримання такою неприбутковою організацією вимог, визначених у п.133.4 ст.133 Кодексу.

 

Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Щодо порядку подання податкової звітності АО, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляємо.

Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу, після 01 липня 2017 року були виключені контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, такі організації з 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та стають платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначені організації мають два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Згідно з п.п.133.4.7 п.133.4 ст.133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу.

Відповідно до п.137.5 ст.137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, неприбуткові організації - юридичні особи, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу до     01 липня 2017 року, сплачують податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.46.2 ст.46 Кодексу викладений в редакції:

«Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною».

«Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність».

Тобто, організації, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру як такі, що не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 Кодексу подають:

- Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469);

- Податкову декларацію з податку на прибуток (далі - Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467);

- фінансову звітність.

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі подання організацією реєстраційної заяви за формою 1-РН та статутних документів, які відповідають положенням п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 та включення до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, контролюючий орган здійснює перевірку наданих документів і приймає рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру та зміну ознаки неприбутковості підприємству, установі, організації.

Порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями - юридичними особами, які включені у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу такий:

- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

 

Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі юридичної особи, метою якої є отримання прибутку.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлюється річний податковий (звітний) період. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Також, річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені) (п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу, згідно якої неподання або несвоєчасне подання декларації тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Форма чинної податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), який зареєстрований у Міністерстві юстиції 11.11.2015 за №1415/27860.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п.136.1 ст.136 Податкового кодексу).

Сплата податку на прибуток встановлена п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу, згідно якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування різниць для коригування фінансового результату.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичними особами встановлено 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

 

Електронні сервіси ДФС України

Сучасними та ефективними комунікаційними засобами інформування бізнесу, громадян та громадськості з усіх питань роботи органів ДФС є веб-портал ДФС України (http://sfs.gov.ua/) та субсайти територіальних органів ДФС областей і, зокрема, субсайт «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

Це офіційні джерела інформації у мережі Інтернет з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інформація, розміщена на субсайті, оновлюється щоденно та є актуальною і важливою для платників податків. Зайти на наш субсайт ви можете в Інтернеті за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/.

Враховуючи те, що у сучасному Інтернет – просторі соціальні мережі нестримно набирають популярності, розширюється поле розміщення інформації фіскальними органами у таких мережах.

Так, на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням https://www.facebook.com/sfs.dnipropetrovsk/ у соціальній мережі Facebook управлінням організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області оприлюднюються повідомлення та відеоматеріали стосовно роботи територіальних органів області та з питань оподаткування. Кожен з вас має можливість ознайомитись з цією інформацією та висловити свою думку щодо її вподобання. Звертаю увагу, що матеріали у Facebook оновлюються щоденно. Тому запрошуємо до плідної співпраці з нами.

Як зазначалося вище поряд з реформуванням податкової системи, здійснюється і реформування органів ДФС. Вимоги сьогодення до органів Державної фіскальної служби – це повне їх перетворення з контролюючого органу на сервісну службу та електронізація сервісів.

На теперішній час зростає популярність електронних сервісів серед платників. Адже вони допомагають платникам податків економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідувати органи ДФС.

Отже, розвиток електронних сервісів для платників податків – це шлях до електронної взаємодії їх з контролюючими органами.

Для якісного обслуговування платників податків та створення для них комфортних умов на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України розміщені та функціонують 14 електронних сервісів. Ними можна скористатись також і з головної сторінки нашого субсайту

Зупинюсь на декількох з них.

Один із самих популярних серед платників податків є сервіс «Електронний кабінет платника». За допомогою нього здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимі реального часу.

На сьогодні «Електронний кабінет платника» забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання усіх систем оподаткування стосовно подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства, листування з контролюючими органами.

Не менш популярний і електронній сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, так називаємий «ЗІР».

За його допомогою платник податку має можливість отримати відповіді на актуальні питання у сфері оподаткування, митної справи, єдиного внеску. При цьому використовується розділ «Запитання – відповіді з Бази знань». У зазначеному розділі реалізована можливість самостійного пошуку за ключовим словом кожним користувачем відповіді на запитання, яке його цікавить.

Інформація розподілена за податками, а також іншими напрямами, наприклад, «Облік платників податків»; «Оскарження рішень контролюючих органів», «Погашення податкового боргу платників податків», «Права та обов’язки платників податків», «Перевірки», «Відповідальність», «Загальні питання».

Якщо цікавить, наприклад, інформація щодо адвокатів, то після вводу відповідного ключового слова для пошуку, вибору необхідного напряму або усього масиву наявної у базі інформації та натисканні клавіши «Знайти» на екрані відображаються існуючі матеріали, тобто питання та відповіді на них.

За допомогою цього сервісу з використанням інших його розділів також можна ознайомитись, зокрема, з останніми змінами у законодавстві, з нормативними та інформаційними документами, податковим календарем на поточний місяць; отримати інформацію про ставки податків і зборів.

Інформація на цьому сервісі оновлюється щоденно.

Ресурсом можна скористатися у будь-який зручний час через офіційний веб-портал ДФС України та наш субсайт.

Про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису, які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, можна дізнатись за допомогою електронного сервісу «Акредитований центр сертифікації ключів». Електронні цифрові підписи потрібні платнику податків для електронної взаємодії з контролюючими органами, зокрема, для звітування в електронному вигляді.

Крім того, широкий спектр електронних сервісів надається через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності». За її допомогою платники можуть отримати в електронному вигляді інформацію по 14 запитах.

Так, наприклад, одним з таких електронних сервісів ДФС України є інформування в електронному вигляді громадян, які звернулись за призначенням житлових субсидій, про їх доходи.

Крім того, платникам податку на додану вартість на теперішній час пропонується 14 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість отримати їм необхідну та актуальну інформацію із системи електронного адміністрування ПДВ. Наприклад, «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних», «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних».

Поряд із зазначеними електронними сервісами ДФС запроваджено також електронна послуга щодо укладання договорів «Про визнання електронних документів» з територіальними органами ДФС в електронній формі.

Такий Договір надає право платникам подавати звітність в електронному вигляді.

Звертаю вашу увагу, що ДФС значно спрощено процес укладання Договорів. Платником укладається тільки один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку. Він надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому він перебуває на обліку. Отже, тепер Договір з органом ДФС за неосновним місцем обліку не укладається.

Інформацію щодо електронних сервісів, які надаються органами ДФС, можна отримати на головній сторінці офіційного порталу ДФС України у підрозділі «Електронні сервіси» розділу «Діяльність».

 

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено семінар для адвокатів регіону

У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області за ініціативи Голови адвокатського об’єднання Віталія Погосяна відбувся семінар на тему: «Оподаткування адвокатської діяльності. Актуальні питання». Семінар проведено за участі керівництва та провідних фахівців Головного управління фіскальної служби області.

Виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна відкрила семінар та радо привітала учасників заходу.

Певну зацікавленість адвокати проявили до виступу в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Владислава Воінова. За його словами, незважаючи на прибуток у конкретному місяці, адвокат, як самозайнята особа, повинен щомісяця нараховувати єдиний соціальний внесок з розрахунку мінімальної заробітної плати.

«Хочу звернути увагу, що проектом Закону України про Державний бюджет на 2018 рік передбачається збільшення мінімальної заробітної плати до 3 тисяч 723 гривень. Тож, відповідно зросте і сума щомісячного страхового платежу», – відмітив Владислав Воінов.

Начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС Олена Ярова повідомила, що у Дніпропетровській області зареєстровано 1 тисяча 37 адвокатів. Адвокати можуть займатися адвокатською діяльністю, як незалежні адвокати, у складі адвокатського бюро чи об’єднання. Тож, до кожної категорії передбачається певний порядок адміністрування, який слід знати та своєчасно виконувати.

Віталій Мироненко, заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС відмітив, що адвокатські об’єднання – юридичні особи і оподаткування таких об’єднань нічим не відрізняється від оподаткування юридичних осіб. «Основний принцип оподаткування – рівність всіх суб’єктів підприємництва», – підкреслив він.

Про особливості роботи фіскальної служби з платниками розповіла начальник управління організації роботи ГУ ДФС Манушак Осипова.

«Сучасними та ефективними комунікаційними засобами інформування бізнесу, громадян та громадськості з усіх питань роботи органів ДФС є веб-портал ДФС України (http://sfs.gov.ua/) та субсайти територіальних органів ДФС областей і, зокрема, субсайт «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (http://dp.sfs.gov.ua/). Це офіційні джерела інформації у мережі Інтернет з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Інформація, розміщена на субсайті, оновлюється щоденно та є актуальною і важливою для платників податків. Ми завжди відкриті до діалогу та до плідної співпраці з вами», – підсумувала Манушак Осипова. Також зосереджено увагу на найбільш популярних серед платників податків електронних сервісах ДФС України. Керівники підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповіли на численні питання адвокатської спільноти та провели індивідуальні консультації.

Коли є обов’язковою реєстрація постійного представництва нерезидента платником ПДВ?

Згідно із п.п.2 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. Підпунктом «г» п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що особою для цілей розділу V ПКУ є, зокрема, постійне представництво (нерезидента). Відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи. Слід зазначити, що будь-яких виключень та/або особливостей щодо реєстрації представництва як платника ПДВ чинним законодавством не передбачено. Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 (підпункти «а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ). Згідно із розділом V та розділом XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Отже, постійне представництво нерезидента підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такому представництву протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (без урахування ПДВ).

До уваги платників! Залишилось менше двох місяців, щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!

 

Чечелівська ДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо. Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року. Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Громадський контроль Дніпра"
Подробнее
Последние записи в блогах

У листопаді до місцевих бюджетів платниками податків сплачено рекордну у 2018 році суму – 23,2 млрд грн. Порівняно з листопадом 2017 року надходження зросли на 22%, або на 4,2 млрд грн.

Загалом протягом січня-листопада 2018 року до місцевих бюджетів надійшло 209,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 21,9%, або на 37,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 204,7 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,3%, або на 40,1 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у листопаді склали 20,9 млрд грн. Порівняно з листопадом минулого року ці надходження зросли майже на 26%, або на 4,3 млрд грн.

 

Подробнее

За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 45875 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 452 декларації більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 3 млрд 166,7 млн грн, що на 402,0 млн грн більше, ніж минулого року.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 100,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 0,3 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 257 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 1 млрд 422,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 36,8 млн гривень.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками  2017 року. На сьогодні вже 8008 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 14,3 млн гривень. На цей час повернуто 13,7 млн гривень.

Подробнее

«З січня по листопад 2018 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 86 млрд 111,4 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 16 млрд 121,1 млн гривень», - повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року спрямовано 63 млрд 958,4 млн грн, що на 12 млрд 727,6 млн грн (або на 24,8%) більше надходжень січня - листопада 2017 року.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 22 млрд 153,0 млн гривень. Це на 3 млрд 393,5 млн грн (або на 18,1%) більше фактичних надходжень одинадцяти місяців 2017 року. Надходження до місцевих бюджетів м.Дніпра складають більше 45% надходжень по області. З початку року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 10 млрд 19,3 млн гривень. При цьому, бюджети міста Дніпра отримали майже на 390 млн грн. більше запланованого.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по листопад 2018 року в області зібрано 12 млрд 199,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 115,6 млн грн (або на 21,0%).

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

За повідомленням ДФС України протягом січня-жовтня 2018 року роботодавцям, які порушували податкове законодавство при виплаті заробітної плати та інших доходів фізичним особам, донараховано до сплати майже 753 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 601,5 млн грн єдиного внеску та 37,5 млн грн військового збору.

Загалом під час перевірок порушення законодавства встановлено в 46 % перевірених суб’єктів господарювання.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено 7,3 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності.  За результатами проведеної роз’яснювальної роботи  роботодавці уклали додатково 120,2 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За результатами вжитих органами ДФС заходів залучено до державної реєстрації 23,1 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджету додатково сплачено 18,3 млн грн податку та збору та 25 млн грн єдиного внеску.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/359091.html

 

Подробнее