09.10.17 Чечелівська ДПІ

10.11.2017 13:35

Податковий календар на 10 листопада 2017 року

Чечелівська ДПІ доводить до відома платників, що 10 листопада, п’ятниця, останній день подання  декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

 

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ законодавством України не передбачено

Чечелівська ДПІ звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Так, відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати. У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

Сума відшкодованих роботодавцем працівнику витрат на відрядження у межах фактичних витрат не є додатковим благом

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.

Так, відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків), як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Слід зауважити, що витрати, зазначені в абзаці другому п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Також будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Отже, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження у межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 – 3 п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ.

Операції з нерухомістю: порядок оподаткування ПДВ

Порядок оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з постачання житла визначений п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) це:

а) перша передача готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг – підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям –фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно із п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ.

До уваги!Попередження про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами  від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!

Розірвання договору постачання товарів/послуг за згодою сторін: коригування ПДВ

Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п.192.1 ст.192 ПКУ). Відповідно до п.21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН. Отже, якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір (розірвання договору за згодою сторін), то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною п.187.1 ст.187 ПКУ, має право скласти РК до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (п.192.1 ст.192 ПКУ).

З початку року майже 87% судових справ вирішено на користь органів ДФС Дніпропетровщини

 

Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді у судах за участю податкових органів фіскальної служби Дніпропетровської області перебувало 10,3 тис. справ на суму 11,7 млрд. грн. Протягом січня – листопада поточного року судами розглянуто 1722 справи на суму 1,49 млрд. грн., з них 1496 справ на суму 1,19 млрд. грн. вирішено на користь органів ДФС області. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 30,4%, по сумі на 34,0%. «Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є існуюча практика досудового вирішення спорів із платниками та підвищення рівня претензійно - позовної роботи», - зауважив начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Земельні ділянки передані у приватну власність членам садівницького товариства

Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 зі змінами та доповненнями, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність. До таких земельних ділянок належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Отже, податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб – членів садівницького товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у садівницького товариства.

Умови перебування на спрощеній системі оподаткування при наданні нерухомості в оренду

Чечелівська ДПІ повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку. Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Чи подається декларація з податку на прибуток, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність?

Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ). Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ). Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням. Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва». Якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.

Дніпропетровська митниця ДФС: 1 млрд. 874,2 млн. грн. перераховано до державного бюджету протягом жовтня 2017 року

У жовтні поточного року Дніпропетровська митниця ДФС поповнила державний бюджет на 1 млрд. 874,2 млн. грн., що на 38,8%, або на 524,2 млн. грн. більше, ніж у десятому місяці 2016 року. На зростання надходжень платежів у жовтні вплинуло збільшення об’єму митного оформлення вугілля, гірничошахтних дробарок, прокату плоского та іншої металопродукції, шин пневматичних тощо. «Загалом з початку року у державну казну Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала 16 млрд. 45,2 млн. грн. митних платежів, що на 23,1%, або на 3 млрд. 12 млн. грн. більше, ніж за січень – жовтень 2016 року», - зауважив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба. Відтак, для зарахування до спеціальних фондів бюджету Дніпропетровської області, Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано майже 21,8 млн. грн. для забезпечення здійснення заходів на реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та поліпшення дорожньої інфраструктури. Завдяки цьому було виконано ремонтні роботи доріг області: Дніпро - Кривий Ріг - Миколаїв, Дніпро – Павлоград - Донецьк, Дніпро – Запоріжжя та Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.

 

Податок на нерухоме майноу зоні АТО

Чечелівська ДПІ звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО. Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

 

Затверджено порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби при обміні інформацією при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим»

 

Порядок нарахування та сплати податків та зборів від здійснення адвокатської діяльності. Нарахування та сплата ЄСВ

 

Порядок нарахування та сплати податків і зборів, надання податкової звітності тощо від здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатської діяльності) чітко визначений Податковим Кодексом України від 2 грудня                   2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненням (далі – ПКУ), Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (далі - Порядок).

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі єдиної ставки – 22 відсотки до бази нарахування.

Базою нарахування єдиного внеску є - сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків (п.167.1 ст.167 ПКУ).

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (3200 х 22% = 704 грн.).

Звертаю увагу, що проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачене зростання мінімальної заробітної плати з 3200 гривень до 3723 гривень. Відповідно, при ставці 22 відсотки сума єдиного внеску збільшиться з 704 гривень до 819,06 гривень.

Максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік складає:

з 1 січня 2017 року – 1600 гривень (25 х 1600грн.= 40000 грн.);

з 1 травня 2017 року - 1684 гривен (25 х 1684 грн. = 42100 грн.);

з 1 грудня він складе 1762 гривні (25 х 1762грн.= 44050 грн.).

Починаючи з 1 січня 2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде прив’язана до мінімальної заробітної плати. Максимальна база нарахування внеску складе 15 мінімальних зарплат, тобто 55845 гривень (15 х 3723 грн.).

Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее
Последние записи в блогах

У п'ятницю, 22 червня, відбулася чергова сесія Дніпропетровської обласної ради. Перед 13-й сесією депутати РПЛ взяли участь в засідання фракції Дніпропетровської облради від Радикальної партії

Подробнее

Кричущий випадок, який стався в ніч на 13 червня поточного року в одному з дворів по пр. П. Орлика, де мешкає лідер ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» Віктор Романенко з родиною.

Подробнее

В Дніпропетровській області «Укртрансбезпека» просто спить...

Подробнее