09.10.17 Чечелівська ДПІ

Податковий календар на 10 листопада 2017 року

Чечелівська ДПІ доводить до відома платників, що 10 листопада, п’ятниця, останній день подання  декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

 

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ законодавством України не передбачено

Чечелівська ДПІ звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Так, відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати. У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

Сума відшкодованих роботодавцем працівнику витрат на відрядження у межах фактичних витрат не є додатковим благом

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.

Так, відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків), як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Слід зауважити, що витрати, зазначені в абзаці другому п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Також будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Отже, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження у межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 – 3 п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ.

Операції з нерухомістю: порядок оподаткування ПДВ

Порядок оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з постачання житла визначений п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) це:

а) перша передача готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг – підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям –фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно із п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ.

До уваги!Попередження про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами  від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!

Розірвання договору постачання товарів/послуг за згодою сторін: коригування ПДВ

Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п.192.1 ст.192 ПКУ). Відповідно до п.21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН. Отже, якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір (розірвання договору за згодою сторін), то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною п.187.1 ст.187 ПКУ, має право скласти РК до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (п.192.1 ст.192 ПКУ).

З початку року майже 87% судових справ вирішено на користь органів ДФС Дніпропетровщини

 

Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді у судах за участю податкових органів фіскальної служби Дніпропетровської області перебувало 10,3 тис. справ на суму 11,7 млрд. грн. Протягом січня – листопада поточного року судами розглянуто 1722 справи на суму 1,49 млрд. грн., з них 1496 справ на суму 1,19 млрд. грн. вирішено на користь органів ДФС області. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 30,4%, по сумі на 34,0%. «Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є існуюча практика досудового вирішення спорів із платниками та підвищення рівня претензійно - позовної роботи», - зауважив начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Земельні ділянки передані у приватну власність членам садівницького товариства

Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 зі змінами та доповненнями, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність. До таких земельних ділянок належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Отже, податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб – членів садівницького товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у садівницького товариства.

Умови перебування на спрощеній системі оподаткування при наданні нерухомості в оренду

Чечелівська ДПІ повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку. Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Чи подається декларація з податку на прибуток, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність?

Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ). Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ). Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням. Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва». Якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.

Дніпропетровська митниця ДФС: 1 млрд. 874,2 млн. грн. перераховано до державного бюджету протягом жовтня 2017 року

У жовтні поточного року Дніпропетровська митниця ДФС поповнила державний бюджет на 1 млрд. 874,2 млн. грн., що на 38,8%, або на 524,2 млн. грн. більше, ніж у десятому місяці 2016 року. На зростання надходжень платежів у жовтні вплинуло збільшення об’єму митного оформлення вугілля, гірничошахтних дробарок, прокату плоского та іншої металопродукції, шин пневматичних тощо. «Загалом з початку року у державну казну Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала 16 млрд. 45,2 млн. грн. митних платежів, що на 23,1%, або на 3 млрд. 12 млн. грн. більше, ніж за січень – жовтень 2016 року», - зауважив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба. Відтак, для зарахування до спеціальних фондів бюджету Дніпропетровської області, Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано майже 21,8 млн. грн. для забезпечення здійснення заходів на реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та поліпшення дорожньої інфраструктури. Завдяки цьому було виконано ремонтні роботи доріг області: Дніпро - Кривий Ріг - Миколаїв, Дніпро – Павлоград - Донецьк, Дніпро – Запоріжжя та Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.

 

Податок на нерухоме майноу зоні АТО

Чечелівська ДПІ звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО. Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

 

Затверджено порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби при обміні інформацією при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим»

 

Порядок нарахування та сплати податків та зборів від здійснення адвокатської діяльності. Нарахування та сплата ЄСВ

 

Порядок нарахування та сплати податків і зборів, надання податкової звітності тощо від здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатської діяльності) чітко визначений Податковим Кодексом України від 2 грудня                   2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненням (далі – ПКУ), Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (далі - Порядок).

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі єдиної ставки – 22 відсотки до бази нарахування.

Базою нарахування єдиного внеску є - сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків (п.167.1 ст.167 ПКУ).

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (3200 х 22% = 704 грн.).

Звертаю увагу, що проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачене зростання мінімальної заробітної плати з 3200 гривень до 3723 гривень. Відповідно, при ставці 22 відсотки сума єдиного внеску збільшиться з 704 гривень до 819,06 гривень.

Максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік складає:

з 1 січня 2017 року – 1600 гривень (25 х 1600грн.= 40000 грн.);

з 1 травня 2017 року - 1684 гривен (25 х 1684 грн. = 42100 грн.);

з 1 грудня він складе 1762 гривні (25 х 1762грн.= 44050 грн.).

Починаючи з 1 січня 2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде прив’язана до мінімальної заробітної плати. Максимальна база нарахування внеску складе 15 мінімальних зарплат, тобто 55845 гривень (15 х 3723 грн.).

Рейтинг
Политическая партия "Оппозиционный блок"
Подробнее
Общественная организация "Правозахисна група "СІЧ"
Подробнее
Последние записи в блогах

Всіх вболівальників запрошують на баскетбольний матч БК "Кам'янське" - "Спарта- 2", який пройде в СК Прометей " за підтримки депутата міської ради від ВО «Батьківщина» Сергія Миршавки і компанії МТС" БЕТОН ".

Подробнее

Як зазначила керівник організації «Лелека» Людмила Лазаренко, такі свята від «Батьківщини» вже стали традицією. Не відмовляють в партійній організації і з іншою допомогою.

Подробнее

До уваги платників податків!

З метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства офіційне видання ДФС України Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» організовує 7 грудня 2017 року у м. Києві  в 10-00 Національний агрофорум для платників податків на тему: «Податки. Фінанси. Право»

 

Мирослав Продан: Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду

Фахівці ДФС розробили модель портативного пристрою, який сумісний з ноутбуком, смартфоном чи іншим гаджетом та може використовуватися в якості реєстратора розрахункових операцій. Достатньо буде лише встановити програми та мати підключення до Інтернету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

«Пристрій коштуватиме близько 700 гривень та не потребуватиме додаткового обслуговування. Один раз придбав – і всі твої операції автоматично потрапляють до нашого єдиного реєстру операцій», – зазначив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також підкреслив, що Урядом розглядається й ідея придбання касових апаратів за рахунок сплачених податків, що автоматично знімає питання фінансового навантаження. Тобто держава фактично дарує підприємцю апарат, вартість якого потім компенсується з податків, які він сплачує.

Він наголосив, що реєстратори розрахункових операцій – це єдиний механізм з наведення ладу в системі державних фінансів.

«Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду, оскільки роздрібні мережі не зможуть безконтрольно її використовувати та готівкою розраховуватися з контрабандистами. Доки в Україні можна продати цей товар за готівку без контролю, доти й стоятиме питання контрабанди. Якщо ніхто не купуватиме цей товар без супутніх документів, не буде й попиту», – зазначив Мирослав Продан.

Удосконалено процедуру реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

 

ДФС продовжує вдосконалювати сервіси та процедури реєстрації платників податків.

Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви. Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.

Також удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині  (особистий кабінет) Електронного кабінету платника.

Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з Державного реєстру в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС. Станом на 21 листопада 2017 року понад 170 тис. громадян скористались таким сервісом та отримали відомості з Державного реєстру. 

Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Зміни, ініційовані ДФС до наказу Мінфіну, вже набули чинності. З текстом наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72593.html.

 

ДФС: Роботу СМКОР удосконалено

Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України №926).

Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.

Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.

Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.

Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних  в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 20 листопада зареєстровано майже 94,9 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд. грн.

За період роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних зупинена реєстрація 515,5 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 11,2 млрд. грн.  Це становить 0,54 % до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Станом на 20 листопада 2017 року комісією ДФС за результатами розгляду повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним вже прийнято рішення по 203,4 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено по понад 164 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,4 тис.

 Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 109 перевірок

Протягом січня - жовтня 2017 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 109 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.

За результатами перевірок управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області з початку року винесено 33 подання керівникам ДПІ (ОДПІ) для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці ДФС; оголошено 17 підозр працівникам фіскальної служби; до суду скеровано 16 обвинувальних актів.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному році перевірено 860 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 16-ти претендентам відмовлено у прийомі на службу.

 

 

У 2017 році місцеві податки і збори поповнили бюджет Дніпропетровської області майже на 16,5 млрд. грн.

За десять місяців 2017 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 16 млрд. 494 млн. грн. податків та зборів. Це на 3 млрд. 593 млн. грн. більше фактичних надходжень аналогічного періоду минулого року.

Істотного зростання досягнуто з податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та єдиного податку. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 9 млрд. 30,9 млн. грн., що на 2 млрд. 396,4 млн. грн. більше ніж у відповідному періоді минулого року. Від землевласників та землекористувачів надійшло 3 млрд. 316,7 млн. грн. плати за землю, що на 498,9 млн. грн. більше ніж у січні – жовтні 2016 року. Спрощенці сплатили 1 млрд. 517,0 млн. грн. єдиного податку грн., що на 379,8 млн. грн. більше минулорічних надходжень.

«Повнота та своєчасність надходжень до місцевих бюджетів має велике значення, адже казна Дніпропетровської області – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади регіону. Тому від рівня бюджетної дисципліни суб’єктів господарювання Дніпропетровщини залежить й фінансова самодостатність регіону», – відзначає керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

На Дніпропетровщині товариство завдяки «фіктивним трубам» завдало збитків бюджету на понад 10 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з місцевою прокуратурою встановлено факти можливої легалізації незаконних доходів одним з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.

Як з’ясувалося, посадові особи зазначеного товариства у червні 2015 року склали первинні документи на придбання у металургійного підприємства труб з нержавіючої сталі та відобразили відповідні операції у податковій звітності.

Однак виявилося, що металургійне підприємство не виробляло та не здійснювало придбання вказаної продукції, задекларованої в податкових зобов’язаннях товариства.

Крім того, посадовими особами товариства в березні 2017 року укладено договір страхування зазначеного товару, але вже у травні 2017 року надали заяву до територіального підрозділу Національної поліцій про викрадення труб з території складу. На підставі цього вони звернулися до страхової компанії для  відшкодування отриманих збитків.

Таким чином, посадові особи товариства склали заздалегідь неправдиві документи щодо придбання товару, в подальшому шляхом шахрайських дій заволоділи коштами страхової компанії та легалізували їх в фінансово-господарській діяльності.

Загальна сума незаконно привласнених коштів складає понад 10 млн. гривень.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального  правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 190 та 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження

Актуальна інформація для новостворених підприємців

Який період є звітним для новоствореної фізичної особи-підприємця з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?

 

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації.

Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

 

Коли ФОП на загальній системі оподаткування повинні зареєструвати Книгу

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звернули увагу. Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування до початку здійснення діяльності або дати переходу зі спрощеної системи оподаткування зобов’язані зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат після дати їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – самозайняті особи), зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть самозайняті особи затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку, у разі обрання ведення Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

Згідно з інформаційною карткою адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженою наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративної послуги», строк надання адміністративної послуги становить 3 робочі дні.

Зареєстрована Книга видається безпосередньо в контролюючому органі платнику податків або уповноваженій на це особі.

Пунктом 4 Порядку визначено, що у разі обрання ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов’язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву самозайнятої особи на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає самозайнятій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.

Після отримання платником податків повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення.

Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073 зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Право на податкову знижку для платника податку, який навчається в аспірантурі

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Однак, з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ чинні у 2016 році. Так, згідно з редакцією п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 01 січня 2017 року, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1930 гривень). Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобуваються на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2016 році на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ

ДПІ у Центральному районі повідомляє, що  з 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803.

Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.

Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:

у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;

у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.

Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.

Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

З наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами і доповненнями, внесеними наказом  Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 можна ознайомитись за посиланнями:

http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html,

http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html.

 

Заповнення декларації про майновий стан і доходи особами, які відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено Податковим кодексом України.

Форму Декларації та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Інструкцією визначено, що у Декларації зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, зазначаються серія та номер паспорта.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затверджено технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм.

Якщо у відповідному полі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм проставлено слово «відмова», у зв’язку з тим, що фізична особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, то у декларації платник зазначає номер паспорта, який містить дев’ять цифр.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.24).

Щодо надання витягів з реєстру страхувальників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.

ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів:

особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;

надсилається поштою;

в електронній формі засобами електронного зв’язку.

При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).

Звертаємо увагу, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається:

інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС);

витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

Скільки необхідно зберігати документи щодо обчислення і сплати податків і зборів

       ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно                до п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями  для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися три роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням).

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

 

Подробнее

Чечелівська ДПІ інформує:

Подробнее