09_11 Чечелівська ДПІ м.Дніпра ГУ ДФС у Дн-й обл

10.11.2017 12:27

Чечелівська ДПІ інформує:

 

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056)374-31-64,          (0562)47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро,                  вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!              

       Про строк для подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК

ДФСУ у підкатегорії 133.03 ресурсу "ЗІР" роз'яснила, що такою датою є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;якщо скарга надіслана поштовим відправленням;відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі). З якої дати розпочинається відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: з дня отримання рішення комісії ДФС чи з дня наступного за днем отримання рішення комісії ДФС?З гідно з п. 5 Постанови №485 скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.Отже, відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС, розпочинається з дня наступного за днем отримання платником податків рішення комісії ДФС.

         На винагороду іноземцю за цивільно-правоим договором нараховуємо ЄСВ

ДФСУ у листі від 30.10.2017 р. №2449/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадує, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).Суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені члену наглядової ради - іноземцю, є базою нарахування ЄСВ.

     У скількох роботодавців можна працювати за зовнішнім сумісництвом: позиція Держпраці

Роботодавці можуть встановити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи). У листі Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. №2-1/06/187-13 зазначається, що порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи. 

В п. 2 Постанови №245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ та організацій. Якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Так, у листі Мінсоцполітики від 16.01.2003 р. №06/2-4/6 зазначається, що ст. 21 КЗпП не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. Якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем та неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок з 08-00 до 13-00, а на інших місцях роботи за сумісництвом -  в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним з них). 

Експорт товарів за зниженою ціною: що з ПДВ?

За операцією платника податку з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту податкові зобов’язання визначаються за нульовою ставкою ПДВ на підставі митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (після завершення оформлення митної декларації відповідно до вимог митного законодавства). При цьому нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції незалежно від умов постачання, визначених правилами ІНКОТЕРМС.Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ для операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижчою ціни придбання таких товарів ДФС повідомляє наступне. Враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу такої операції, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.

Як заповнюється графа «Одержано (від кого, № та дата)» авансового звіту

ДФС у підкатегорії 109.14 ресурсу "ЗІР" зазначила, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.У графі «Одержано (від кого, № та дата)» звіту зазначається сума отриманого авансу, а також спосіб, яким такий аванс було отримано (видано з каси, перераховано на особистий картковий рахунок або знято за допомогою корпоративної платіжної картки).Якщо грошові кошти видано підзвітній особі із каси на підставі видаткового касового ордера, то у графі «Одержано (від кого, № та дата)» слід зазначити: «Із каси» та вказати дату і номер видаткового касового ордеру або видаткової відомості.Якщо грошові кошти було перераховано на особистий картковий рахунок, то в наведеній графі слід зазначити: «З поточного рахунку» та вказати дату і номер платіжного доручення.У разі ж якщо грошові кошти знято за допомогою корпоративної платіжної карти, то в наведеній графі слід зазначити «З корпоративного рахунку», номер рахунка та вказати дату і номер документа, що підтверджує факт зняття готівки (квитанція/чек банкомата, касовий чек, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги), сліп тощо). 

Міська рада не встановила ставку єдиного податку: чи можна здійснювати підприємницьку діяльність?

ДФСУ у підкатегорії 107.05 ресурсу "ЗІР" зазначила, що підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог ПКУ.Разом з цим акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами – підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.

Чи має право дружина померлого працівника вимагати від підприємства зарплатню

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї , а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.Також, у  КЗпП передбачено, що в разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.Відповідно до ЦКУ передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Чи коригувати фінрезультат до оподаткування на суму безповоротної фіндопомоги

ДФСУ у листі від 03.11.2017 р. №2497/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила, що положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку. Тобто у бухобліку така допомога потрапила до витрат, зменшила у звітному періоді її надання фінрезультат і в податковому обліку такий фінрезультат на суму цієї допомоги не коригується.А от якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є платник єдиного податку, то фінансовий результат до оподаткування надавача такої допомоги - платника податку на прибуток коригується (збільшується) відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ. Втім, зазначене коригування мають робити лише ті, хто зобов'язаний коригувати фінрезультат або робить це добровільно (пп. 134.1.1 ПКУ). При цьому причина (мета) надання такої безповоротної допомоги значення для цілей оподаткування податком на прибуток не має. У коментованому листі податківці зазначають: відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Але ПКУ з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах.

Мін’юст унеможливив реєстрацію подвійних договорів оренди землі

Нагадаємо, що ідея зобов'язати реєстраторів оформляти договори оренди лише за «документального погодження» з Держгеокадастром виникла ще у вересні. До цього часу готувалася технічна частина механізму. Механізм запроваджено для боротьби з рейдерством. Крім цього, депутати та Мін’юст планують повернути нотаріальне посвідчення договорів оренди, яке посилить захист земельних ділянок від рейдерів.«Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», — зазначила Олена Сукманова. За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори.Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», — зазначила заступник міністра.

Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона."Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки", — повідомила Олена Сукманова.За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні."Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства", — сказала заступник міністра.

Нацбанк підтримує законопроект щодо вдосконалення порядку емісії цінних паперів

Національний банк підтримує законопроект №5592-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)", як черговий крок у докорінному реформуванні регулювання ринків капіталу в України, який також вносить суттєві змін до банківського законодавства. Зокрема, проектом закону вилучається вимога для банків були виключно публічними акціонерними товариствами, урегульовуються питання корпоративного управління та розкриття інформації.Про це повідомив директор Департаменту ліцензування Національного банку України Олександр Бевз на круглому столі "Публічність акціонерних товариств. Новий зміст, нові перспективи», організованому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України за підтримки Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» .«Бути публічним чи приватним акціонерним товариством - це питання вибору акціонерів банків. Публічним мають бути ті компанії, які справді потребують та мають намір залучати капітал на відкритому ринку. Але оскільки у банках присутній значний публічний інтерес, стандарти розкриття інформації та корпоративного управління мають лишатися на тому ж рівні, що і для публічної компанії", - зазначив Олександр Бевз.За його словами, законопроект гармонізує банківське та акціонерне законодавство, усуваючи певні суперечності між нормативними актами, а також є першим етапом суттєвого реформування регулювання корпоративного управління в банках.Олександр Бевз також зазначив, що реформування корпоративного управління банків передбачатиме, зокрема:посилення ролі наглядової ради, ;збільшення квоти незалежних директорів та посилення вимог до них.Крім того, законом буде переглянуто вимоги до керівників банків, професійна придатність яких оцінюватиметься, в першу чергу, з точки зору їх функціональної відповідальності та профілю діяльності банку.Нагадаємо, згідно з законопроектом №5592-д, який парламент планує розглянути у другому читанні в листопаді цього року, вже з 1 січня 2018 року мають бути змінені критерії публічності акціонерних товариств, способи та обсяг розкриття інформації акціонерними товариствами, порядок емісії цінних паперів.Законом передбачено строк для приведення діяльності компаній у відповідність до нових вимог.У першому читанні цей законопроект був прийнятий ВРУ 20 червня 2017 р.

Списання втрат зерна під час транспортування: що з ПДВ та як бути з нормами природного убутку?

Чи виникає податкове зобов'язання з ПДВ при списанні втрат продукції (зерна) під час транспортування? 

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 03.11.2017 р. №2502/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила:  якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.При цьому, якщо під час придбання продукції (зерна) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до п. 198.5 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції (зерна).    Як бути з нормами природного убутку зерна під час транспортування? Раніше податківці заявляли, що оскільки нестачі ТМЦ  в межах норм природного убутку включаються до складу витрат, тобто використовуються у господарській діяльності, то визначати умовний продаж таких ТМЦ слід тільки в сумі понаднормативних втрат (лист ДФС у м. Києві від 17.02.2017 р. №3559/10/26-15-14-05-04-22). Так, Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом  затверджені Постановою Держпостачу СРСР від 02.06.1986 р.  №63. Ці норми діють і зараз. А ось норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, встановлені Постановою Держпостачу СРСР від 18.12.1987 р.  №152 наразі не діють (їх скасували згідно з Постановою КМУ  від 23.11.2016 р. №1066).  У коментованому листі податківці заявляють питання використання норм природного убутку продукції (зерна) при транспортуванні не належить до компетенції ДФС. Втім, ми не думаємо, що податківці раптом змінили свою точку зору і вимагатимуть надалі усі втрати зерна (або інших ТМЦ), навіть в межах природного убутку, оподатковувати ПДВ. Скоріш за все, у запитанні до ДФСУ йшлося про те, які ж норми використовувати замість скасованих Постановою №1066? Це питання, справді, не входить у компетенцію центрального податкового органу, бо він ці норми не затверджує. Що ж робити платнику ПДВ? Тільки одне: якщо норми природного убутку якогось ТМЦ досі діють, то ПЗ з ПДВ за їх втратою виникне лише з понаднормових втрат. Якщо ж таких норм наразі немає (а старі для цього ТМЦ або до ситуації, в якій відбулася втрата) відмінили, ПЗ з ПДВ доведеться визнавати з усього обсягу втрат. 

Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС

Загальні правила взаємовідносин між сторонами за договорами оренди встановлено главою 58 Цивільного кодексу. Відповідно до ст. 759 цього Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 Господарського кодексу).Тобто основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.Договір оренди може укладатись у простій письмовій формі. Проте у разі оренди деяких об’єктів вимоги до форми договору можуть бути суворішими, наприклад, якщо укладається договір найму (оренди):будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 793 Цивільного кодексу) та державній реєстрації (п. 1 ст. 794 цього Кодексу);транспортного засобу (повітряного, морського, річкового судна, а також наземних самохідних транспортних засобів тощо) за участю фізичної особи, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 799 Цивільного кодексу);Крім того, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір оренди житла з викупом (ст. 811 Цивільного кодексу).Також за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально договір оренди землі, що укладається у письмовій формі (ст. 14 Закону про оренду землі).Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.5 ПКУ).Підпунктом 170.1.4 ПКУ передбачено, що такі доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ (тобто 18 %).Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), ставка збору — 1,5 %.

Порядок та строки сплати податку (збору) залежать від виду майна та статусу орендаря.

 

Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС: Якщо орендар — фізособа

Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) іншій фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету.Відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.

Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб затверджено постановою № 1253 (далі — Методика), відповідно до якої розмір мінімальної суми орендного платежу напряму залежить від мінімальної вартості місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.Водночас пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу та Методикою передбачено, що якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем такого звітного (податкового) кварталу (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з податку (збору).Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу (пп. 49.18.4 ПКУ).Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу, а саме: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.Розглянемо на умовному прикладі, як відображаються в податковій декларації суми доходів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна.

Рейтинг
Партия ВО "Батькивщина"
Подробнее
Общественная организация "Майдан Січеслав"
Подробнее
Последние записи в блогах

У п'ятницю, 22 червня, відбулася чергова сесія Дніпропетровської обласної ради. Перед 13-й сесією депутати РПЛ взяли участь в засідання фракції Дніпропетровської облради від Радикальної партії

Подробнее

Кричущий випадок, який стався в ніч на 13 червня поточного року в одному з дворів по пр. П. Орлика, де мешкає лідер ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» Віктор Романенко з родиною.

Подробнее

В Дніпропетровській області «Укртрансбезпека» просто спить...

Подробнее