09_11 Чечелівська ДПІ м.Дніпра ГУ ДФС у Дн-й обл

Чечелівська ДПІ інформує:

 

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056)374-31-64,          (0562)47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро,                  вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!              

       Про строк для подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК

ДФСУ у підкатегорії 133.03 ресурсу "ЗІР" роз'яснила, що такою датою є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;якщо скарга надіслана поштовим відправленням;відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі). З якої дати розпочинається відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: з дня отримання рішення комісії ДФС чи з дня наступного за днем отримання рішення комісії ДФС?З гідно з п. 5 Постанови №485 скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.Отже, відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС, розпочинається з дня наступного за днем отримання платником податків рішення комісії ДФС.

         На винагороду іноземцю за цивільно-правоим договором нараховуємо ЄСВ

ДФСУ у листі від 30.10.2017 р. №2449/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадує, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).Суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені члену наглядової ради - іноземцю, є базою нарахування ЄСВ.

     У скількох роботодавців можна працювати за зовнішнім сумісництвом: позиція Держпраці

Роботодавці можуть встановити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи). У листі Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. №2-1/06/187-13 зазначається, що порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи. 

В п. 2 Постанови №245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ та організацій. Якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Так, у листі Мінсоцполітики від 16.01.2003 р. №06/2-4/6 зазначається, що ст. 21 КЗпП не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. Якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем та неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок з 08-00 до 13-00, а на інших місцях роботи за сумісництвом -  в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним з них). 

Експорт товарів за зниженою ціною: що з ПДВ?

За операцією платника податку з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту податкові зобов’язання визначаються за нульовою ставкою ПДВ на підставі митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (після завершення оформлення митної декларації відповідно до вимог митного законодавства). При цьому нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції незалежно від умов постачання, визначених правилами ІНКОТЕРМС.Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ для операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижчою ціни придбання таких товарів ДФС повідомляє наступне. Враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу такої операції, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.

Як заповнюється графа «Одержано (від кого, № та дата)» авансового звіту

ДФС у підкатегорії 109.14 ресурсу "ЗІР" зазначила, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.У графі «Одержано (від кого, № та дата)» звіту зазначається сума отриманого авансу, а також спосіб, яким такий аванс було отримано (видано з каси, перераховано на особистий картковий рахунок або знято за допомогою корпоративної платіжної картки).Якщо грошові кошти видано підзвітній особі із каси на підставі видаткового касового ордера, то у графі «Одержано (від кого, № та дата)» слід зазначити: «Із каси» та вказати дату і номер видаткового касового ордеру або видаткової відомості.Якщо грошові кошти було перераховано на особистий картковий рахунок, то в наведеній графі слід зазначити: «З поточного рахунку» та вказати дату і номер платіжного доручення.У разі ж якщо грошові кошти знято за допомогою корпоративної платіжної карти, то в наведеній графі слід зазначити «З корпоративного рахунку», номер рахунка та вказати дату і номер документа, що підтверджує факт зняття готівки (квитанція/чек банкомата, касовий чек, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги), сліп тощо). 

Міська рада не встановила ставку єдиного податку: чи можна здійснювати підприємницьку діяльність?

ДФСУ у підкатегорії 107.05 ресурсу "ЗІР" зазначила, що підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог ПКУ.Разом з цим акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами – підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.

Чи має право дружина померлого працівника вимагати від підприємства зарплатню

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї , а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.Також, у  КЗпП передбачено, що в разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.Відповідно до ЦКУ передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Чи коригувати фінрезультат до оподаткування на суму безповоротної фіндопомоги

ДФСУ у листі від 03.11.2017 р. №2497/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила, що положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку. Тобто у бухобліку така допомога потрапила до витрат, зменшила у звітному періоді її надання фінрезультат і в податковому обліку такий фінрезультат на суму цієї допомоги не коригується.А от якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є платник єдиного податку, то фінансовий результат до оподаткування надавача такої допомоги - платника податку на прибуток коригується (збільшується) відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ. Втім, зазначене коригування мають робити лише ті, хто зобов'язаний коригувати фінрезультат або робить це добровільно (пп. 134.1.1 ПКУ). При цьому причина (мета) надання такої безповоротної допомоги значення для цілей оподаткування податком на прибуток не має. У коментованому листі податківці зазначають: відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Але ПКУ з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах.

Мін’юст унеможливив реєстрацію подвійних договорів оренди землі

Нагадаємо, що ідея зобов'язати реєстраторів оформляти договори оренди лише за «документального погодження» з Держгеокадастром виникла ще у вересні. До цього часу готувалася технічна частина механізму. Механізм запроваджено для боротьби з рейдерством. Крім цього, депутати та Мін’юст планують повернути нотаріальне посвідчення договорів оренди, яке посилить захист земельних ділянок від рейдерів.«Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», — зазначила Олена Сукманова. За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори.Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», — зазначила заступник міністра.

Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона."Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки", — повідомила Олена Сукманова.За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні."Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства", — сказала заступник міністра.

Нацбанк підтримує законопроект щодо вдосконалення порядку емісії цінних паперів

Національний банк підтримує законопроект №5592-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)", як черговий крок у докорінному реформуванні регулювання ринків капіталу в України, який також вносить суттєві змін до банківського законодавства. Зокрема, проектом закону вилучається вимога для банків були виключно публічними акціонерними товариствами, урегульовуються питання корпоративного управління та розкриття інформації.Про це повідомив директор Департаменту ліцензування Національного банку України Олександр Бевз на круглому столі "Публічність акціонерних товариств. Новий зміст, нові перспективи», організованому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України за підтримки Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» .«Бути публічним чи приватним акціонерним товариством - це питання вибору акціонерів банків. Публічним мають бути ті компанії, які справді потребують та мають намір залучати капітал на відкритому ринку. Але оскільки у банках присутній значний публічний інтерес, стандарти розкриття інформації та корпоративного управління мають лишатися на тому ж рівні, що і для публічної компанії", - зазначив Олександр Бевз.За його словами, законопроект гармонізує банківське та акціонерне законодавство, усуваючи певні суперечності між нормативними актами, а також є першим етапом суттєвого реформування регулювання корпоративного управління в банках.Олександр Бевз також зазначив, що реформування корпоративного управління банків передбачатиме, зокрема:посилення ролі наглядової ради, ;збільшення квоти незалежних директорів та посилення вимог до них.Крім того, законом буде переглянуто вимоги до керівників банків, професійна придатність яких оцінюватиметься, в першу чергу, з точки зору їх функціональної відповідальності та профілю діяльності банку.Нагадаємо, згідно з законопроектом №5592-д, який парламент планує розглянути у другому читанні в листопаді цього року, вже з 1 січня 2018 року мають бути змінені критерії публічності акціонерних товариств, способи та обсяг розкриття інформації акціонерними товариствами, порядок емісії цінних паперів.Законом передбачено строк для приведення діяльності компаній у відповідність до нових вимог.У першому читанні цей законопроект був прийнятий ВРУ 20 червня 2017 р.

Списання втрат зерна під час транспортування: що з ПДВ та як бути з нормами природного убутку?

Чи виникає податкове зобов'язання з ПДВ при списанні втрат продукції (зерна) під час транспортування? 

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 03.11.2017 р. №2502/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила:  якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.При цьому, якщо під час придбання продукції (зерна) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до п. 198.5 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції (зерна).    Як бути з нормами природного убутку зерна під час транспортування? Раніше податківці заявляли, що оскільки нестачі ТМЦ  в межах норм природного убутку включаються до складу витрат, тобто використовуються у господарській діяльності, то визначати умовний продаж таких ТМЦ слід тільки в сумі понаднормативних втрат (лист ДФС у м. Києві від 17.02.2017 р. №3559/10/26-15-14-05-04-22). Так, Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом  затверджені Постановою Держпостачу СРСР від 02.06.1986 р.  №63. Ці норми діють і зараз. А ось норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, встановлені Постановою Держпостачу СРСР від 18.12.1987 р.  №152 наразі не діють (їх скасували згідно з Постановою КМУ  від 23.11.2016 р. №1066).  У коментованому листі податківці заявляють питання використання норм природного убутку продукції (зерна) при транспортуванні не належить до компетенції ДФС. Втім, ми не думаємо, що податківці раптом змінили свою точку зору і вимагатимуть надалі усі втрати зерна (або інших ТМЦ), навіть в межах природного убутку, оподатковувати ПДВ. Скоріш за все, у запитанні до ДФСУ йшлося про те, які ж норми використовувати замість скасованих Постановою №1066? Це питання, справді, не входить у компетенцію центрального податкового органу, бо він ці норми не затверджує. Що ж робити платнику ПДВ? Тільки одне: якщо норми природного убутку якогось ТМЦ досі діють, то ПЗ з ПДВ за їх втратою виникне лише з понаднормових втрат. Якщо ж таких норм наразі немає (а старі для цього ТМЦ або до ситуації, в якій відбулася втрата) відмінили, ПЗ з ПДВ доведеться визнавати з усього обсягу втрат. 

Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС

Загальні правила взаємовідносин між сторонами за договорами оренди встановлено главою 58 Цивільного кодексу. Відповідно до ст. 759 цього Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 Господарського кодексу).Тобто основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.Договір оренди може укладатись у простій письмовій формі. Проте у разі оренди деяких об’єктів вимоги до форми договору можуть бути суворішими, наприклад, якщо укладається договір найму (оренди):будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 793 Цивільного кодексу) та державній реєстрації (п. 1 ст. 794 цього Кодексу);транспортного засобу (повітряного, морського, річкового судна, а також наземних самохідних транспортних засобів тощо) за участю фізичної особи, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 799 Цивільного кодексу);Крім того, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір оренди житла з викупом (ст. 811 Цивільного кодексу).Також за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально договір оренди землі, що укладається у письмовій формі (ст. 14 Закону про оренду землі).Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.5 ПКУ).Підпунктом 170.1.4 ПКУ передбачено, що такі доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ (тобто 18 %).Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), ставка збору — 1,5 %.

Порядок та строки сплати податку (збору) залежать від виду майна та статусу орендаря.

 

Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС: Якщо орендар — фізособа

Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) іншій фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету.Відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.

Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб затверджено постановою № 1253 (далі — Методика), відповідно до якої розмір мінімальної суми орендного платежу напряму залежить від мінімальної вартості місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.Водночас пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу та Методикою передбачено, що якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем такого звітного (податкового) кварталу (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з податку (збору).Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу (пп. 49.18.4 ПКУ).Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу, а саме: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.Розглянемо на умовному прикладі, як відображаються в податковій декларації суми доходів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна.

Рейтинг
Политическая партия "Оппозиционный блок"
Подробнее
Общественная организация "Правозахисна група "СІЧ"
Подробнее
Последние записи в блогах

Всіх вболівальників запрошують на баскетбольний матч БК "Кам'янське" - "Спарта- 2", який пройде в СК Прометей " за підтримки депутата міської ради від ВО «Батьківщина» Сергія Миршавки і компанії МТС" БЕТОН ".

Подробнее

Як зазначила керівник організації «Лелека» Людмила Лазаренко, такі свята від «Батьківщини» вже стали традицією. Не відмовляють в партійній організації і з іншою допомогою.

Подробнее

До уваги платників податків!

З метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства офіційне видання ДФС України Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» організовує 7 грудня 2017 року у м. Києві  в 10-00 Національний агрофорум для платників податків на тему: «Податки. Фінанси. Право»

 

Мирослав Продан: Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду

Фахівці ДФС розробили модель портативного пристрою, який сумісний з ноутбуком, смартфоном чи іншим гаджетом та може використовуватися в якості реєстратора розрахункових операцій. Достатньо буде лише встановити програми та мати підключення до Інтернету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

«Пристрій коштуватиме близько 700 гривень та не потребуватиме додаткового обслуговування. Один раз придбав – і всі твої операції автоматично потрапляють до нашого єдиного реєстру операцій», – зазначив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також підкреслив, що Урядом розглядається й ідея придбання касових апаратів за рахунок сплачених податків, що автоматично знімає питання фінансового навантаження. Тобто держава фактично дарує підприємцю апарат, вартість якого потім компенсується з податків, які він сплачує.

Він наголосив, що реєстратори розрахункових операцій – це єдиний механізм з наведення ладу в системі державних фінансів.

«Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду, оскільки роздрібні мережі не зможуть безконтрольно її використовувати та готівкою розраховуватися з контрабандистами. Доки в Україні можна продати цей товар за готівку без контролю, доти й стоятиме питання контрабанди. Якщо ніхто не купуватиме цей товар без супутніх документів, не буде й попиту», – зазначив Мирослав Продан.

Удосконалено процедуру реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

 

ДФС продовжує вдосконалювати сервіси та процедури реєстрації платників податків.

Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви. Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.

Також удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині  (особистий кабінет) Електронного кабінету платника.

Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з Державного реєстру в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС. Станом на 21 листопада 2017 року понад 170 тис. громадян скористались таким сервісом та отримали відомості з Державного реєстру. 

Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Зміни, ініційовані ДФС до наказу Мінфіну, вже набули чинності. З текстом наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72593.html.

 

ДФС: Роботу СМКОР удосконалено

Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України №926).

Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.

Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.

Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.

Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних  в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 20 листопада зареєстровано майже 94,9 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд. грн.

За період роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних зупинена реєстрація 515,5 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 11,2 млрд. грн.  Це становить 0,54 % до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Станом на 20 листопада 2017 року комісією ДФС за результатами розгляду повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним вже прийнято рішення по 203,4 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено по понад 164 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,4 тис.

 Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 109 перевірок

Протягом січня - жовтня 2017 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 109 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.

За результатами перевірок управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області з початку року винесено 33 подання керівникам ДПІ (ОДПІ) для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці ДФС; оголошено 17 підозр працівникам фіскальної служби; до суду скеровано 16 обвинувальних актів.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному році перевірено 860 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 16-ти претендентам відмовлено у прийомі на службу.

 

 

У 2017 році місцеві податки і збори поповнили бюджет Дніпропетровської області майже на 16,5 млрд. грн.

За десять місяців 2017 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 16 млрд. 494 млн. грн. податків та зборів. Це на 3 млрд. 593 млн. грн. більше фактичних надходжень аналогічного періоду минулого року.

Істотного зростання досягнуто з податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та єдиного податку. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 9 млрд. 30,9 млн. грн., що на 2 млрд. 396,4 млн. грн. більше ніж у відповідному періоді минулого року. Від землевласників та землекористувачів надійшло 3 млрд. 316,7 млн. грн. плати за землю, що на 498,9 млн. грн. більше ніж у січні – жовтні 2016 року. Спрощенці сплатили 1 млрд. 517,0 млн. грн. єдиного податку грн., що на 379,8 млн. грн. більше минулорічних надходжень.

«Повнота та своєчасність надходжень до місцевих бюджетів має велике значення, адже казна Дніпропетровської області – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади регіону. Тому від рівня бюджетної дисципліни суб’єктів господарювання Дніпропетровщини залежить й фінансова самодостатність регіону», – відзначає керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

На Дніпропетровщині товариство завдяки «фіктивним трубам» завдало збитків бюджету на понад 10 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з місцевою прокуратурою встановлено факти можливої легалізації незаконних доходів одним з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.

Як з’ясувалося, посадові особи зазначеного товариства у червні 2015 року склали первинні документи на придбання у металургійного підприємства труб з нержавіючої сталі та відобразили відповідні операції у податковій звітності.

Однак виявилося, що металургійне підприємство не виробляло та не здійснювало придбання вказаної продукції, задекларованої в податкових зобов’язаннях товариства.

Крім того, посадовими особами товариства в березні 2017 року укладено договір страхування зазначеного товару, але вже у травні 2017 року надали заяву до територіального підрозділу Національної поліцій про викрадення труб з території складу. На підставі цього вони звернулися до страхової компанії для  відшкодування отриманих збитків.

Таким чином, посадові особи товариства склали заздалегідь неправдиві документи щодо придбання товару, в подальшому шляхом шахрайських дій заволоділи коштами страхової компанії та легалізували їх в фінансово-господарській діяльності.

Загальна сума незаконно привласнених коштів складає понад 10 млн. гривень.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального  правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 190 та 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження

Актуальна інформація для новостворених підприємців

Який період є звітним для новоствореної фізичної особи-підприємця з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?

 

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації.

Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

 

Коли ФОП на загальній системі оподаткування повинні зареєструвати Книгу

У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звернули увагу. Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування до початку здійснення діяльності або дати переходу зі спрощеної системи оподаткування зобов’язані зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат після дати їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – самозайняті особи), зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть самозайняті особи затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку, у разі обрання ведення Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

Згідно з інформаційною карткою адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженою наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративної послуги», строк надання адміністративної послуги становить 3 робочі дні.

Зареєстрована Книга видається безпосередньо в контролюючому органі платнику податків або уповноваженій на це особі.

Пунктом 4 Порядку визначено, що у разі обрання ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов’язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву самозайнятої особи на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає самозайнятій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.

Після отримання платником податків повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення.

Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073 зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Право на податкову знижку для платника податку, який навчається в аспірантурі

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Однак, з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ чинні у 2016 році. Так, згідно з редакцією п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 01 січня 2017 року, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1930 гривень). Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобуваються на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2016 році на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ

ДПІ у Центральному районі повідомляє, що  з 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803.

Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.

Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:

у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;

у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.

Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.

Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

З наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами і доповненнями, внесеними наказом  Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 можна ознайомитись за посиланнями:

http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html,

http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html.

 

Заповнення декларації про майновий стан і доходи особами, які відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено Податковим кодексом України.

Форму Декларації та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Інструкцією визначено, що у Декларації зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, зазначаються серія та номер паспорта.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затверджено технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм.

Якщо у відповідному полі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм проставлено слово «відмова», у зв’язку з тим, що фізична особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, то у декларації платник зазначає номер паспорта, який містить дев’ять цифр.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.24).

Щодо надання витягів з реєстру страхувальників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.

ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів:

особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;

надсилається поштою;

в електронній формі засобами електронного зв’язку.

При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).

Звертаємо увагу, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається:

інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС);

витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

Скільки необхідно зберігати документи щодо обчислення і сплати податків і зборів

       ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно                до п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями  для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися три роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням).

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

 

Подробнее

Чечелівська ДПІ інформує:

Подробнее