Дмитро Батечко, старший викладач Дніпровської політехніки, пройшов шлях від мирного життя до фронтових боїв у зоні ООС. Сьогодні він ділиться досвідом служби, пораненням і поверненням до цивільного життя.
Перед війною: мирне життя і підготовка
До 24 лютого 2022 року Дмитро займався науковою та педагогічною діяльністю, виховував двох доньок і активно займався спортом. Вже з 2014 року він був свідомий можливості масштабного вторгнення і підтримував зв’язок із військовими 25-ї окремої Січеславської повітрянодесантної бригади, які проводили навчання зі студентами Дніпровської політехніки.
Початок повномасштабної війни і служба на передовій
У день початку вторгнення Дмитро перебував у Любимівці неподалік Дніпра. За кілька днів він приєднався до військових і був відправлений під Авдіївку, де за шість днів пройшов інтенсивне бойове навчання. Згодом його підрозділ перекинули на Харківщину, де він отримав тяжке поранення в боях під Ізюмом.
Після тривалого лікування у шпиталях Харкова, Лозової та Дніпра, Дмитро продовжив службу у логістичному підрозділі десантно-штурмових військ. У 2024 році він брав участь у Курській операції, де зіткнувся із великими ризиками і загрозою для життя.
Постраждали здоров’я і подальше життя
Під час служби Дмитро переніс кілька серцевих нападів, які призвели до необхідності операції на серці. Після успішного втручання йому надали інвалідність та порекомендували завершити військову службу.
Повернення до цивільного життя і робота в університеті
Після демобілізації Дмитро повернувся до викладацької діяльності в Дніпровській політехніці, де наразі викладає фізичне виховання, домедичну допомогу та базову військову підготовку. Він зазначає, що спілкування зі студентами допомагає адаптуватися до мирного життя і зосередитися на важливих речах.
Людський і бойовий досвід
- Створення взаємодії з військовими під час підготовки студентів.
- Бойові дії під Авдіївкою та Ізюмом із важкими пораненнями.
- Участь у Курській операції у 2024 році.
- Проведення навчань із серцево-легеневої реанімації та дій у екстремальних ситуаціях.
- Підтримка сім’ї, зокрема доньок, які проживають у Польщі.
Дмитро наголошує на важливості пам’ятати про Україну та використовувати досвід для виховання нових поколінь.