Один із найбільших айсбергів у світі, A-68, перебуває в русі, і нові кадри, зібрані із супутникових знімків, відстежують його подорож до Південної Джорджії. Айсберг має приблизно розмір штату Делавер (2490 квадратних миль), або в чотири рази більше, ніж Великий Лондон, 580 квадратних миль, а його об’єм вдвічі більший за озеро Ері, – розповідає independent.
Найбільший у світі айсберг – плита вагою трильйон тонн і приблизно розміром із Норфолк – рухається на Британську заморську територію (англ. British overseas territories) Південну Джорджію у південній частині Атлантичного океану, створюючи великий ризик для дикої природи на острові.
Айсберг, відомий як A68, дрейфує вгору по «алеї айсбергів», добре відомій течії, що веде на північ від Антарктиди, оскільки він вирвався з льодовикового шельфу Ларсона С в Антарктиді в середині 2017 року, айсберг обернувся на 270 градусів і пронісся океанічним потоком, відомим під назвою Ведделл.
Пропливши понад 800 миль, шматок льоду довжиною 93 милі та шириною 43 милі знаходиться приблизно в 300 милях від узбережжя Південної Джорджії, де проживає величезна кількість морських диких тварин.
Вчені заявили, що наразі є велика ймовірність, що він може врізатися в острів, розмір якого приблизно такий же, як і сам айсберг.
Якщо це станеться, величезна крижана стіна перекриє доступ до моря таким видам, як пінгвіни та тюлені, яким потрібно буде ловити рибу, щоб годувати свій молодняк на суходолі.
Вважається, що величезний айсберг може плавати кілька років, і, можливо, знадобиться до десятиліття, щоб розтанути, якщо він заземлиться на Південній Джорджії.
Дуглас Р. Макейл, професор геофізичних наук з Чиказького університету, який вивчав поведінку великих айсбергів, порівняв A68a з іншим великим айсбергом, B-15A.
У 2000-х B-15A вразив частини острова Росса в морі Росса, а також інші айсберги, що оточували його, порушивши колонії пінгвінів острова. Деякі колонії впродовж років не виводили пташенят. Але такі зрушення призвели й до того, що деякі пінгвіни схрестилися з тими, хто був з інших колоній.
“Це призвело до генетичної вигоди від обміну генетичним матеріалом з різних, як правило, ізольованих груп тварин”, – сказав д-р Макейл.
“На мою думку, якби A68a зіткнувся із самим островом або мілинами навколо нього, то це не призвело б до екосистемної катастрофи”.
Деякі експерти прогнозують, що A68a врешті-решт розпадеться на великі шматки від сильних течій.
Якщо ж айсберг все-таки прорветься до узбережжя острова, існує ймовірність, що він може витіснити велику кількість морської води, “яка може затопити прибережні громади”, сказав д-р Джексон.
