Валерія, переселенка з Бахмута, переїхала до Дніпра після початку повномасштабної війни. Тут вона змогла розпочати нове життя, реалізувавши дитячу мрію – стати водійкою тролейбуса.
Історія та шлях до професії водійки
Її захоплення транспортом почалося ще в підлітковому віці: у 13 років вона потрапила в ДТП – її збила автівка, коли вона переходила перед тролейбусом. Водійка тролейбуса підтримала її, відвідувала в лікарні, і так вони згодом стали друзями. Це надихнуло Валерію більше часу проводити серед водіїв і кондукторів, адже у школі у неї не було багато спілкування з однолітками.
Спершу дівчина здобула освіту перукаря, а пізніше працювала кондукторкою та контролеркою, наближаючись до своєї мрії. У квітні, переїхавши до Дніпра, вона здобула кваліфікацію водійки і почала працювати на 21-му маршруті, який став улюбленим.
Особисті виклики та нові хобі
Валерія пережила втрату: її батько, військовий, загинув на фронті. Рідний Бахмут сьогодні сильно пошкоджений. Попри це, вона продовжує жити і знаходить сили у творчості – майже рік тому почала робити букети зі зефіру.
Валерія постійно вдосконалює свої навички, навчається створювати складні квіткові композиції. Нещодавно вона представила свої роботи на виставці “Простір творчості” у ТРЦ “Мост-Сіті” у Дніпрі, отримавши перший публічний досвід майстрині.
Плани на майбутнє
- Відкрити власний ФОП
- Розвивати бренд зефірних букетів
- Поєднувати роботу водійки з творчістю
Валерія продовжує рухатися вперед, долаючи труднощі, і надихає прикладом відновлення та особистого розвитку.