Дніпровський тренер з тхеквондо Дмитро Сандюк, який отримав важке поранення на фронті, знову веде тренування у міських спортивних школах. Після лікування та реабілітації він повернувся до роботи у 2026 році, продовжуючи виховувати нове покоління спортсменів.
Про шлях Дмитра: від фронту до спортзалу
До повномасштабної війни Дмитро був тренером з тхеквондо ВТФ у Міській дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву та працював у двох школах Дніпра. Його вихованці неодноразово здобували перемоги на всеукраїнських змаганнях. У 2024 році Дмитра мобілізували до Збройних сил України, де він служив командиром взводу на Херсонському напрямку. Під час ротації в січні 2025 року Дмитро отримав два поранення, одне з яких призвело до втрати правої ноги.
Лікування та новий старт
Після складних операцій у лікарнях Херсона та Одеси Дмитро пройшов тривалу реабілітацію і навчився користуватися протезом. Попри це, він поступово повернувся до активного способу життя та навіть грає у баскетбол зі своїми вихованцями.
Офіційно Дмитро відновив тренерську діяльність 2 лютого 2026 року. За його словами, робота в спортзалі стала не лише професійним викликом, а й важливою частиною психологічного відновлення.
Робота з новим поколінням спортсменів
Нині Дмитро веде заняття у двох дніпровських школах, де тренує близько 25 дітей. Один із його вихованців — 14-річний Михайло Ігнатенко, який займається тхеквондо вже сім років. Михайло відзначає, що Дмитро — терплячий і досвідчений тренер, який допомагає вдосконалювати техніку та підтримує дітей у тренуваннях.
Тренер і його учні готуються до найближчих змагань, намагаючись показати високий результат.
Фото Володимира Федорищева та з архіву Дмитра Сандюка.