7 січня свято Різдва Христового. Святвечір — це вечір перед Різдвом, коли українці за традицією збираються родинами на спільну вечерю. Ця вечеря є особливою, саме до неї готують 12 традиційних страв, кожна з яких має своє особливе значення.
Різдво Христове: історія свята
Свято Різдва має багату історію з унікальними звичаями, символами та обрядами. Він встановлений на честь народження у плоті Сина Божого Дівою Марією в юдейському місті Віфлеємі.
Різдво — одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. За християнським переконанням, Ісус був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. День його народження поділив історію на «до» і «після»: з цього моменту почалося сучасне літочислення — «наша ера».
У рік народження Ісуса Христа за указом імператора Августа в Римській імперії проводилася перепис населення. А тому всім жителям Юдеї було наказано з’явитися в місто свого народження. Йосип з Дівою Марією вирушили до Віфлеєму.
У цей час якраз підійшов термін пологів, і Марія народила Божественного Сина в печері, в якій ховали худобу від негоди. У момент народження Ісуса на небі загорілася Вифлеємська зірка, яка вказала шлях пастухам і магам до печери. Вони принесли новонародженому дари й визнали в ньому Царя Божого.
Різдво-2021: традиції та звичаї православного свята
Традиційно цього свята передує сорокаденний Різдвяний піст, який починається 28 листопада і закінчується як раз напередодні Різдва – у Святвечір, 6 січня.
Свята вечеря – важлива подія для християн. Щорічно на 6 січня в православних сім’ях готують святкову вечерю, який включає дванадцять пісних страв – за кількістю апостолів. Пост в цей день особливо строгий: їсти не можна до появи першої зірки, яка символізує Народження Ісуса Христа.
Трапезу у Святвечір заведено починати з куті – ритуальної каші з пшениці, ячменю або рису з додаванням маку, родзинок, горіхів, сухофруктів, цукатів, меду. Куті потрібно з’їсти три ложки й запити узваром – головним різдвяним напоєм, приготованим із сухофруктів. Також на святковий стіл готують пісний борщ з пампушками, вареники, голубці, пироги, смажену рибу, овочеві салати, гриби й соління.
У Святий вечір за столом збирається вся родина. Трапеза починається з молитви “Отче наш” і запалювання свічки в пам’ять про душі предків. Після цього глава сімейства благословляє вечерю: “Дай, Боже, дочекатися всім в здоров’ї наступного року”.
Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.
На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай, добробут, багатство, дух предків і оберіг роду. Вважається, що присутність Дідуха в домі приносить гарний настрій, затишок і святкову атмосферу.
У день Різдва Христового, 7 січня, люди йшли на святкове богослужіння до церкви. Традиційно літургія починається вночі. Всього проводять три служби: опівночі, на світанку і вдень.
Вранці 7 січня люди вітають один одного фразою: “Христос народився!”, на що належить відповідати: “Славімо його!” У цей день заведено ходити в гості до родичів.
Важлива і незмінна традиція на Різдво — це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва. Часто вони носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Віфлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа.
Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.
Ще один важливий елемент українського Різдва – це колядування. Починаючи з вечора 6 січня, зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва по дворах ходили колядники – ряджені дорослі та діти з великою шести- або восьмиконечною зіркою, прикрашеною різнокольоровими стрічками, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером, вона символізує Віфлеємську зірку, що ознаменувала народження Ісуса Христа. В колядках славиться Різдво Христа, а також бажається щастя і достаток господарям кожного будинку.
Заходячи у двір або в хату, молодь чи дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі частують колядників, або ж виносять солодощі чи гроші.
А ось незаміжнім дівчатам колядувати було не заведено. У цей час вони сиділи вдома і ворожили на свою долю й судженого. Вважалося, що ворожіння на Різдво найправдивіше, тому що в цей час кордони між світом живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають в наш світ, відкриваючи таємниці майбутнього і впливаючи на наші долі. Ці давні традиції збереглися і до наших днів.
У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м’ясні та інші ситні страви, господині готують святковий обід з великою кількістю м’ясних страв: печене і смажене м’ясо і птиця, холодець, крученики, ковбаси, сало, копчення і т. д. А у святкову кутю додають масло, молоко й вершки.
За столом співають різдвяні пісні, дякують Богові за все хороше, що відбулося за рік, і бажають один одному міцного здоров’я і щастя.
З Різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща, 19 січня.
Прикмети на Святий вечір і Різдво Христове
- Якщо на Різдво небо зоряне – будуть добре нестися кури й буде багатий урожай гороху.
- Зоряне небо після півночі – літо буде сухим і врожайним.
- Дерева в Різдво стоять заледенілі – до врожаю горіхів і плодів.
- Увечері на Різдво йде сніг – буде врожай на яблука.
- Іній на деревах – літо буде мокрим.
- Якщо зерна куті впали на дно – до лиха, а якщо піднялися через край – до добро.
Кутя – це головна страва на Святвечір. Страва має глибокий символічний зміст, адже пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності.
Традиційно кутю готують з пшениці та додають до неї мед, горіхи та родзинки. Кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Також додають узвар, шоколад, курагу чи халву. Кутя може бути рідкою або густою залежно від регіону. Подекуди кутю готують з рису.
Пшеницю залити на ніч холодною водою. Вранці змінити воду, варити на малому вогні 40 хвилин. Відцідити, промити під холодною проточною водою, щоб видалити зайву клейковину. Перекласти в макітру чи глибоку миску.
Мак запарити окропом, залишити на 10 хв. Відцідити зайву воду, перетерти в блендері або макітрі разом з цукром. Маса має трохи побіліти. Родзинки залити гарячою водою на 10 хв, обсушити. Горіхи посікти ножем.
Вимішати пшеницю, мак, горіхи, родзинки, додати мед. Можна додати декілька ложок узвару або теплої кип’яченої води, щоби кутя набула потрібної вам консистенції.
Подавати в макітрі, глиняному полумиску або будь-якій іншій глибокій тарілці.
Інгредієнти:
- Пшениця для куті – 100 г
- Мак – 100 г
- Цукор – 50 г
- Родзинки – 100 г
- Горіхи волоські – 100 г
- Мед – 2 ст л