Історія району
Район проспектів Івана Мазепи та Сергія Нігояна у Дніпрі зберіг значний пласт робітничої архітектури, що формувався з кінця XIX до середини XX століття. Ця частина міста була створена навколо промислових підприємств Брянського та Петровського заводів, де мешкали працівники разом із їхніми родинами.
Архітектурні пам’ятки
- Дніпровський ліцей №36 — будівля 1896 року у стилі цегляного модерну з елементами романського стилю.
- Колишній будинок аптеки Лева Прицкера (1916 р.) у стилі італійського палаццо, спроєктований архітектором Олександром Красносельським.
- Народний університет імені Караваєва — на початку XX століття мав сучасні для свого часу електрику, водопровід і систему опалення.
- Селище Фрунзе, спроєктоване архітектором Віктором Троценком у 1920-х роках, відоме як приклад раннього радянського житлового будівництва з українським колоритом.
- Житловий будинок у стилі конструктивізму (1920-1930-ті роки) на розі вулиць Чечелівської та Кошиця, створений Дмитром Скоробогатовим.
- «Будинок прокатника» (1937 р.) — гуртожиток для працівників заводу Петровського з елементами сталінської архітектури, який представляв радянське житло на Всесвітній виставці у Парижі.
- Житловий будинок на вулиці Генерала Безручка у стилі італійського палацу.
- Кінотеатр «Металург», відкритий у 1958 році, був головним культурним закладом району, згодом перебудований на храм.
Сьогодення району
Район Мазепи і Нігояна є своєрідним музеєм під відкритим небом, де можна побачити розвиток Дніпра від індустріального Катеринослава до великого радянського міста. Деякі будівлі збереглися у доброму стані, інші поступово руйнуються, але загалом район зберігає унікальну архітектурну спадщину, важливу для міста та області.