Калинівський – один із найбільших житлових районів лівобережної частини міста Дніпра. Його сучасний вигляд сформувався протягом останніх століть, поєднуючи багатоповерхові будинки, приватний сектор, школи, дитячі садки та комерційні об’єкти.
Походження району
Історія району розпочалася наприкінці XIX століття, коли неподалік залізничної станції Нижньодніпровськ з’явилося робітниче поселення Султанівка. У 1921 році поселення переіменували на Клочко. На сьогоднішній день про той час нагадують окремі старі будівлі та спогади місцевих жителів.
За словами одного з місцевих мешканців, назва “Султанівка” імовірно пов’язана або з прізвищем чоловіка Султан, або з ім’ям землевласника Султаніва, який володів цими землями.
Радянський період і забудова
Масова забудова Калинівського розпочалася у радянські часи, коли навколо Дніпропетровська виникали нові житлові райони для працівників промислових підприємств. Тут почали зводити багатоповерхові будинки, хоча приватний сектор зберігся частково досі.
Місцевий житель Геннадій розповідає про зміни в районі: “З дитинства пам’ятаю, що там, де зараз багатоповерхівки, були піски та акацієві зарості. Активна забудова розпочалася близько 1975 року”.
Розвиток інфраструктури
Свідком розвитку району є і жінка на ім’я Валентина, яка переїхала сюди у 1977 році. За її спогадами, на той час район був майже пустирем: працювали лише кілька будинків, універсам та школа, а доріг і транспортного сполучення майже не було.
Поступово місцеві мешканці освоювали території, отримували земельні ділянки і зводили житло. З роками Калинівський обрався новими школами, дитячими садками, магазинами та культурними закладами й став одним із найбільших лівобережних житлових масивів Дніпра.
Сучасний стан району
Сьогодні Калинівський продовжує розвиватися: ремонтуються дороги і двори, працюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, створюються нові громадські простори для відпочинку. Район зберігає історичну пам’ять і водночас стає комфортним місцем для проживання тисяч мешканців.