Конституційний Суд Молдови на засіданні 21 січня визнав закон «Про функціонування мов на території Молдови», який прийняв парламент, неконституційним, – повідомляє місцеве видання Newsmaker.
Цей прецедент дуже корисний для України, де час від часу промосковські сили порушують питання надання особливого статусу державній мові РФ. В нашій країні теж існує проблема з тими меншинами, які не вчать державної української мови, натомість послуговуються мовою, якою розмовляють на території держави з якої ми ведемо війну, яка окупувала наші території саме під приводом захисту “русскоязичного” населення. Отже молдавани і молдовський Конституційний Суд чудово розуміють і влучно аргументують щодо неприпустимості підміни державної мови, особливо в сфері спілкування етнічних чи будь-яких інших меншин, позаяк саме ці групи населення вже мають проблеми з інтеграцією, а єдина мова, в нашому випадку – українська, є найголовнішим чинником, аби створити єдину безконфліктну спільноту громадян України і зберегти цілісність держави.
Запит до КС подали депутати Октавіана Цику, Діну Плингеу і Марія Чобану. Всі троє — представники блоку проєвропейських партій «Дія та Солідарність» та «Платформа Гідність і Правда».
У пояснювальній записці наголошується, що новий проєкт «підтверджує офіційний статус державної мови не у всіх сферах життя», і при цьому наділяє російську мову статусом мови міжнаціонального спілкування, гарантує громадянам можливість здобувати освіту рідною мовою і робити внесок в розвиток національної культури.
Нагадаємо, 16 грудня 2020 року парламент прийняв цей закон у другому читанні. Він передбачає, що живуть в Молдові можуть звертатися в органи державної влади, держустанови, підприємства і організації державною або російською мовою. Крім того, держслужбовців можуть зобов’язати за запитом громадян надавати переклад документів на російську мову, приймати заяви на російській і давати інформацію тією мовою, на якій написано заяву.
На засіданні КС Плингеу і Цику клопотали про те, щоб закон визнали неконституційним.
Цику заявляв, що такий закон «підриває основи Конституції», а Плингеу відзначав, що його прийняли з порушенням закону.
Виконуючий обов’язки міністра юстиції Фадей Нагачевський і глава юридичної комісії парламенту, депутат від ПСРМ Василь Боля закликали суд визнати клопотання неприпустимими і відхилити їх.
Фадей Нагаческій запитав Октавіана Цику, чи вважає він, що мультикультуралізм шкодить Молдові і запитав, ким він вважає гагаузів: нацменшиною або етнічною групою.
Цику відповів, що «нацменшини в просторі, окресленому історією», повинні розвиватися в рамках своєї історії і культури, але не так, як їх зобов’язує цей закон: приймати російську мову і говорити нею.
Гагаузів Цику назвав нацменшиною і зазначив, що своє право на лінгвістичну і культурну ідентичність вони повинні використовувати правильно, а мова спілкування між Кишиневом і Комрат мусить бути румунська, і за необхідності – гагаузька, а не російська, як зараз.
«Якщо ми будемо використовувати російську для міжетнічних відносин, то ніколи не інтегруємо нацменшини в молдавський політичний дизайн. На це завжди буде впливати геополітична порядок», – вважає Цику.
На його думку, прирівнювання російської мови до румунської – це підрив основ Конституції.
«Ми робимо велику проблему з нічого», – сказав Нагачевський.
Депутат Діну Плингеу запитав в.о міністра, скільки мін’юст витрачає на переклади документів, так як автори проєкту стверджують, що проєкт не потребуватиме додаткових витрат. Нагачевський відповів, що в Мін’юсті в основному перекладають документи на англійську, і витрати вписуються в щорічний бюджет міністерства.
«У той же час в кожному управлінні є хоч один співробітник, здатний відповісти російською мовою простому громадянину», – зазначив в.о. міністра. «Це точка неповернення. Або ми йдемо до незалежності, або залишаємося придатком», – сказав Цику.
Діну Плингеу зазначив, що привів багато юридичних аргументів і про порушення процедури під час ухвалення цього закону. Депутат нагадав, що мова йде не про політику, а про те, чи є порушення Конституції.