У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт “Про єдину систему відеомоніторингу”. Цей документ пропонує запровадити тотальний відеонагляд в Україні, що неминуче порушує питання приватності громадян. Які ж наслідки може мати прийняття цього законопроєкту? Чи дійсно він допоможе покращити безпеку в країні, чи лише стане інструментом тотального контролю над населенням? Про це детальніше розповість «Дніпро Оперативний».
Що передбачає та яка мета законопроєкту?
Законопроєкт №11031 “Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки” пропонує запровадити в Україні систему, яка буде включати:
- Камери відеоспостереження: їх планують встановити у всіх населених пунктах України, на дорогах, у дворах житлових будинків, на об’єктах інфраструктури, у громадському транспорті тощо.
- Центри обробки даних: сюди буде надходити інформація з камер відеоспостереження.
- Програмне забезпечення: воно буде використовуватися для аналізу даних з камер, розпізнавання обличчя та номерів автомобілів.
Згідно з документом, ідентифікація осіб буде проводитися за допомогою біометричних даних, а також інформації про особу, такої як її ім’я, дата народження та адреса проживання.
У пояснювальній записці зазначено, що головна мета даного законопроєкту — це запобігання порушень закону шляхом використання передбачених заходів на попередження, виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які порушують правила. Також наголошується на необхідності забезпечення безпеки громадян у різних сферах, включаючи транспорт, прикордонний контроль та заходи, пов’язані з безпекою дітей.
Згідно з інформацією зазначеною на сайті парламенту, документ було направлено на розгляд Комітету 21 лютого 2024 року.
Які дані збиратимуться?
Об’єктами відеомоніторингу будуть:
- Інформаційні об’єкти, до яких відносяться фізичні особи та транспортні засоби.
- Публічні місця.
- Інші території загального користування.
- Території, будівлі, споруди навчальних закладів, медичних установ і приміщення в них.
Ідентифікація фізичної особи відповідно до документа здійснюється на основі наступного набору даних: ім’я, дата народження/смерті, місце народження, стать, інформація про зареєстроване або задеклароване місце реєстрації/зміну місця проживання, відомості про громадянство або його відсутність та оцифрований образ обличчя. Також реєстраційний номер платника податків або серія та номер паспортного документа особи.
Згідно з законопроєктом, в системах відеомоніторингу зберігатимуться та оброблятимуться персональні дані, що містять інформацію про фізичну особу чи власника транспортного засобу. Ці дані зберігаються протягом строку, необхідного для досягнення визначених законодавством цілей обробки, але не довше 15 років.
Щодо зацифрованого зображення обличчя особи та даних про транспортний засіб, таких як марка, модель, кольори й номерний знак, вони зберігаються лише на центральному рівні системи відеомоніторингу стану публічної безпеки.
Як будуть використовуватися зібрані дані?
Дані з камер відеоспостереження будуть використовуватися для:
- Підвищення рівня публічної безпеки: дані з камер відеоспостереження можуть використовуватися для запобігання злочинам, а також для розкриття їх.
- Забезпечення громадського порядку: ці дані можуть використовуватися для моніторингу масових заходів, а також для запобігання хуліганству та вандалізму.
- Контроль за дорожнім рухом: можуть використовуватися для фіксації порушень правил дорожнього руху.
- Розшук людей: можуть використовуватися для розшуку людей, які зникли безвісти або перебувають у розшуку.
- Розслідування злочинів: використовуватимуться, як докази у розслідуванні злочинів.
Хто матиме доступ до цих даних?
Законопроєкт не визначає чітко, хто матиме право доступу до інформації з камер відеоспостереження, проте судячи з мети застосування системи відеомоніторингу, можна зробити висновок, що доступ матимуть:
- Правоохоронні органи: поліцейські, слідчі та інші правоохоронні органи матимуть доступ до даних з камер відеоспостереження для розслідування злочинів та запобігання їм.
- Служби безпеки: Служба безпеки України та інші служби безпеки матимуть доступ до даних з камер відеоспостереження для забезпечення національної безпеки.
- Органи місцевого самоврядування: органи місцевого самоврядування матимуть доступ до даних з камер відеоспостереження для забезпечення громадського порядку.
У законопроєкті також зазначили, що кожна особа, чиї персональні дані зберігаються в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки, має право:
- Переглядати інформацію про себе, яка знаходиться у цих системах, за умови, що це не заборонено законами України.
- Вимагати корекції та оновлення своїх персональних даних.
- Захищати свої права, у випадку невиконання запиту або вимоги щодо корекції своїх персональних даних.
- Отримувати безоплатну довідку про те, як їхні дані були внесені до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки.
Які ризики несе законопроєкт
- Порушення приватності: тотальний відеонагляд може призвести до постійного контролю, що може суперечити правам на приватне життя
- Кібербезпека: система відеоспостереження може бути вразливою до кібератак, що може призвести до викрадення даних або їх фальсифікації.
- Ефективність: немає чітких доказів того, що тотальний відеонагляд дійсно допомагає знизити рівень злочинності.
- Соціальні наслідки: тотальний відеонагляд може призвести до створення атмосфери страху та недовіри в суспільстві.
- Економічні витрати: створення та експлуатація системи тотального відеонагляду потребуватиме значних фінансових ресурсів.