Під час припинення вогню, за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста, сторони обміняються загиблими та в’язнями повідомляє The Guardian.
“Конкретні параметри режиму припинення вогню будуть узгоджені окремо”, – йдеться у повідомленні.
Посередництвом таких переговорів буде Мінська група міжнародних організацій з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) учасники переговорів.
Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та його азербайджанський колега Джейхун Байрамов не спілкувалися з журналістами.
Гірський анклав належить Азербайджану за міжнародним правом, але був окупований Вірменією у війні, коли Радянський Союз розпався.
Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.
Відновлення бойових дій у конфлікті, що тривав десятиліттями, породило побоювання щодо більш широкого затягування війни в Туреччині, тісному союзнику Азербайджану, та РФ , яка має пакт про оборону з Вірменією.
Зіткнення також посилили стурбованість безпекою трубопроводів, які транспортують азербайджанську нафту та газ до Європи .
Бойові дії були найстрашнішими з часів війни 1991-94 років, в результаті якої загинуло близько 30 000 людей і закінчилося припиненням вогню, яке неодноразово порушувалося. Обидві сторони звинуватили одна одну в націлюванні на житлові райони та цивільну інфраструктуру, – йдеться у повідомленні.