Цьогорічний саміт Україна-ЄС приніс довгоочікувану угоду про відкрите небо, обіцянки захмарних інвестицій та підтримку України у протистоянні з Росією на всіх фронтах – і в енергетиці, і в питанні Криму та Донбасу, – повідомляє Урядовий портал.
Саміт за участі лідерів України та Євросоюзу відбувся у Києві у вівторок. Головним та очікуваним проривом стало підписання угоди “Про єдиний авіаційний простір”.
Перемовини щодо неї тривали понад 15 років, її втілення, як очікується, докорінно змінить ринок українських авіаперевезень.
Але це не єдине досягнення. За підсумками сторони ухвалили спільну заяву з 25 пунктів, яка зачіпає всі сфери співпраці між Україною та ЄС.
Проривним цей саміт не став, але він був успішним та сприяв розвитку відносини між Україною та ЄС, твердить старший аналітик центру “Нова Європа” Леонід Літра.
“Дуже непогано, що на цьому саміті в документі з’явилися кілька тем, які раніше не звучали, але які дуже важливі для України”, – пояснює він.
Вперше в спільній декларації за підсумками саміту Україна та ЄС визначили, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі і несе безпосередню відповідальність за повне виконання мінських домовленостей.
Відповідно у цьому напрямку політика ЄС щодо Росії, в тому числі санкції, залишаться в силі.
Саміт підтвердив, що Київ та Брюссель продовжать узгодження нових ввізних мит для українських товарів в рамках чинної угоди про вільну торгівлю з ЄС. За задумом Києва, це має ще більше відкрити ринок ЄС для України.
Цей саміт письмово засвідчив і нові можливості України. Зокрема, йдеться про можливість залучили до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій з ЄС.
Подробиць щодо цієї можливості сторони не повідомили.
Але в підсумковій заяві зазначають, що Київ та Брюссель “домовилися про швидке впровадження ініціативи”.
Під угодою про доступ до програми «Горизонт Європа» з української сторони свій підпис поставив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, з європейської – високий представник ЄС Жозеп Боррель.
Програма «Горизонт Європа» спрямована на підтримку наукових досліджень, розроблення інноваційних рішень, розвиток малого та середнього бізнесу в межах виконання спільних міжнародних проєктів та участі в програмах обміну досвіду з країнами Європейського Союзу.
Під документом «Креативна Європа» від України підпис поставила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, з європейської – високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, яка підтримує культурний, креативний та аудіовізуальний сектори. Вона спрямована на фінансування проєктів та ініціатив, які націлені на зміцнення культурного різноманіття, а також відповідають потребам та викликам сектору культурних та креативних індустрій (ККІ). Крім того, програма нова сприяє та підтримує відновлення цих індустрій, використання цифрових технологій, екологічність, гнучкість, адаптивність, а також інклюзивність.
Мета програми «Креативна Європа» – захист, розвиток та промоція європейського культурного та мовного розмаїття, а також спадщини; підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу секторів ККІ, зокрема аудіовізуального.
Цілі програми: посилення мистецької та культурної співпраці на європейському рівні; підтримка створення європейських робіт та творів; посилення економічного, соціального та міжнародного виміру європейських ККІ; сприяння розвитку інновацій та мобільності; заохочення співпраці організацій в напрямках інновацій, сталості та конкурентоспроможності; підтримка міжгалузевих інноваційних та заходів зі співробітництва, а також різноманітного, незалежного та багатонаціонального медіасередовища / медіаграмотності, тим самим підтримуючи свободу художнього вираження поглядів, міжкультурний діалог та соціальну інтеграцію.
Крім того, «Креативна Європа» заохочує розробку та поширення найкращих практик, які сприяють досягненню таких ключових пріоритетів Європейської Комісії, як Європейський зелений курс «Green Deal», інклюзивність та гендерний баланс.