Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, через що дати більшості важливих церковних свят змінилися. Однак, перехід жодним чином не вплинув на Великдень та ті свята, що пов’язані з його датою святкування. Про це повідомляє Дніпровська порадниця.
28 квітня 2024 року православний світ відзначатиме одне з найважливіших та найшанованіших свят – Вербну неділю. Це свято, яке завжди припадає на шосту неділю Великого посту, знаменує собою урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалиму за тиждень до його розп’яття. Вербна неділя – це не просто день у календарі, це символ віри, надії та духовного оновлення. Вона нагадує нам про смирення та жертовність Спасителя, про його безмежну любов до людства.
Традиції свята:
Освячення верби: віряни йдуть до церкви, щоб освятити вербові гілочки, які символізують пальмові гілки, якими вітали Ісуса жителі Єрусалиму.
Літургія: у церквах відбувається урочиста літургія, на якій читаються Євангельські оповіді про Вхід Господній до Єрусалиму.
Народні традиції: люди печуть паски, готують святкові страви, прикрашають свої домівки вербою.
Прикмети: вважається, що освячена верба має цілющу силу, тому її зберігають протягом року, а потім спалюють на Благовіщення.
Вербна неділя – це час для радості, оновлення та духовної підготовки до Великодня. Це свято, яке нагадує нам про вічні цінності, про силу віри та про те, що добро завжди перемагає зло.
2024 року православні християна будуть святкувати Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня.
Що треба робити у Вербну неділю
Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай, до речі, існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.
Цікава традиція пов’язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка “били” тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. Водночас примовляли:
“Не я б’ю — верба б’є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!”. Також бажали одне одному здоров’я і достатку: “Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!”.
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Що не можна робити у Вербну неділю
Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:
не займалися важкою фізичною працею;
не шили, не вишивали і не в’язали;
не сварилися і не лихословили.
Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м’ясо, яйця, молочні продукти.