Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський підписав Закон №3494, яким введено нові правила надання відпусток та вихідних. У чому є ключові зміни для працівників та роботодавців? Новий закон прокоментувала журналісту «Наше місто» Тетяна Янушкевич, очільниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
– У новому законі зроблено акцент на колективний договір, – зазначає Тетяна Янушкевич. – Тобто, якщо раніше перенесення вихідних та робочих днів визначалося нормативно-правовими актами, то зараз воно регламентується також і умовами колективного договору. Такий договір може встановлювати також тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання.
Чиновниця зазначила, що у спрощеній формі трудовий договір – це наказ прийняття на роботу. При цьому важливо укласти між роботодавцем та трудовим колективом також колективний договір, який дозволяє покращити умови праці та відносини роботодавця з працівниками через підвищення соціального пакету для працівників у порівнянні із Кодексом законів про працю. Але це неможливо у тих роботодавців, які 100 % фінансуються із державного або місцевого бюджету. В такому випадку має бути відповідне фінансування на додатковий соціальний пакет, який є більшим ніж передбачений КЗпП України.
– Колективний договір має бути на кожному підприємстві, в установі чи організації, – пояснює очільниця інспекції. – Це угода всіх працівників із адміністрацією підприємства. Вона не може обмежити права, які передбачені законом. Але у договорі можна прописати додаткові соціальні гарантії. Коли ми провели перевірки деяких підприємств, з’ясувалося, що до колективних договорів внесено порядок надання відпусток, додаткові виплати, подарунки дітям тощо. Пропоную усім укласти такий договір та відрегулювати відносини з роботодавцем.
В умовах військового стану багато що змінилося на ринку праці. Сотні тисяч людей виїхали з України. Але, якщо роботодавець цінує своїх фахівців, у колективний договір можна внести умови збереження робочих місць за такими людьми. Тобто законом передбачено, що протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Важлива зміна полягає у тому, що працівникам, призваним на військову службу за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки.
Також надаються додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява у такому випадку подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був звільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Головні зміни нового закону зазначені у цій таблиці.