У Дніпрі створено унікальну мапу “баб’ячих” бунтів на Дніпропетровщині та передано задокументовані свідчення жертв голодомору до фондів музею.
«Сьогодні ми презентуємо підготовлену на основі багаторічного дослідження архівних документів із фондів Державного архіву Дніпропетровської області карту волинок (вони ж баб’ячі бунти) на території Дніпропетровського округу в січні – березні 1930 р. – на початковому етапі суцільної колективізації, яка наочно демонструє масштаби селянського спротиву в нашому регіоні», – розповіла д.і.н., професорка, провідна наукова спеціалістка Інституту дослідження голодомору, начальниця науково-дослідного відділу музею спротиву голодомору Наталя Романець.
Директорка музею Лілія Богачева зазначила, що музей спротиву Голодомору розшукує інформацію і звертається до дніпрян про допомогу.
«Ідея створення музею спротиву голодомору в Дніпрі в мене з’явилась ще у 2014-му році, коли почались військові дії. Я спілкувалась з людьми і постійно чула, що більшість дивувались і стверджували, що цього не могло бути. В мене тоді виникло відчуття «історичного безпам’ятства», бо наш народ пережив такі страшні події у 20-х, 30-х, 40-х роках і забув усі Голодомори – трагедії українського народу. Дивно, що зараз є ті, хто ще підтримує катів радянської влади, через яких наша країна втратила мільйони українців», – розповіла директорка музею Лілія Богачева.
Задокументовані свідчення жертв голодомору в фонд музею передала краєзнавиця, наукова співробітниця науково-дослідного відділу музею Віра Аннусова.
«Було дуже багато спогадів саме тих людей, що пережили все це і свідомо все пам’ятали, починаючи з 21р. до Другої світової війни. Я починала свою роботу, записуючи спогади олівцем у блокнот і навіть не мріяла, що комусь вони знадобляться», – згадує Віра Аннусова.
Зазначимо, що долучившись до сторінки музею спротиву голодомору в Facebook (https://www.facebook.com/TheHolodomorResistanceMuseum) буде найзручніше комунікувати з представниками музею та дізнаватися про новини в цьому музеї.