Практично кожен день кількість людей, які виїжджають за кордон через війну в Україні, збільшується. Статус біженця та тимчасовий захист відрізняються одне від одного, бо надають різні права та можливості.
Що таке статус біженця
Статус біженця є особистим правом в країнах ЄС і надається лише після проведення спеціального адміністративного та юридичного процесу, який визначає, чи існує обґрунтована небезпека переслідування для цієї особи. Якщо особа повертається до своєї країни або набуває нового громадянства, вона втрачає статус біженця.
За отриманням статусу біженця може звернутись особа, яка:
- має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, релігії, громадянства, політичних поглядів;
- знаходиться за межами країни своєї національної належності
- не в змозі, або не бажає користуватися захистом своєї країни
Статус біженця надає особі право на постійне проживання на території відповідної країни, але строк видачі посвідчення біженця може відрізнятися в різних країнах. Цей статус також може бути поновлений на аналогічний строк. Проте, його можна відкликати негайно у випадку виявлення доказів, що свідчать про необхідність його перегляду.
Що таке тимчасовий захист
Тимчасовий захист – це процедура з надання міжнародного захисту одночасно великій кількості людей і автоматично. Процес не передбачає розгляд індивідуальних заяв, як у випадку зі статусом біженця.
Українці, які отримали статус тимчасового захисту, мають право законно перебувати в будь-якій країні Євросоюзу. Цей статус видається їм негайно після перетину кордону ЄС. Після реєстрації у відповідних органах країни, українці можуть безперешкодно скористатися правами, що надаються цим статусом.
Основні відмінності між статусом біженця та тимчасовим захистом
Головна відмінність полягає в тому, що статус біженця є індивідуальним правом, гарантованим міжнародними конвенціями. У той час, як право на тимчасовий захист є колективним, не вимагає подачі окремих заяв і не передбачає проходження адміністративної процедури для його розгляду.
Статус біженця та тимчасовий захист, хоча схожі за суттю, мають відмінності у визначенні та правових аспектах, залежно від країни, яка їх надає. Якщо людина планує одразу мати доступ до соціальних прав та після завершення воєнних подій повернутися на територію України, то найбільш оптимальним варіантом буде отримання тимчасового захисту. Але, якщо особа бажає отримати право на постійне проживання та використання інтеграційних можливостей ЄС, то варто подати заяву про отримання статусу біженця.
Як отримати статус біженця або тимчасовий захист у різних країнах ЄС
При перетині кордону держави-члена ЄС, органи цієї країни повинні інформувати особу про можливість отримати тимчасовий захист. Процедура отримання цього статусу є швидкою та максимально спрощеною. Наприклад, у Польщі цей процес включає подачу запиту на дозвіл на проживання та реєстрацію особових даних людини, яка звернулася за таким захистом. У Німеччині ж необхідно зареєструвати особу в управлінні справами біженців, отримати дозвіл на проживання та пройти реєстрацію у службах соціального захисту. У різних країнах ЄС ці питання регулюються різними органами, такими як адміністрації гмінни в Польщі, поліція в Італії, державне управління справами біженців в Німеччині та міграційна служба в Португалії.
Які права та обов’язки мають особи зі статусом біженця або тимчасовим захистом
В права людини з тимчасовим захистом входить:
- право на проживання в країні, в якій вона звернулася за тимчасовим захистом;
- доступ до працевлаштування (з моменту звернення за отриманням захисту);
- доступ до житла (компетентні органи/волонтерські організації можуть допомогти з його отриманням);
- медичну допомогу;
- соціальну допомогу;
- доступ до освіти дітям і підліткам.
Статус біженця та тимчасовий захист надають подібний набір прав. Відмінність полягає в тому, що не всі права стають доступні одразу з моменту подання заяви про отримання статусу біженця. Особи, які вже отримали відповідний статус, мають право на:
- житло (зазвичай, це спальне місце в центрі для біженців);
- безкоштовне харчування;
- медичну допомога (обмежену);
- безкоштовний проїзд у громадському транспорті;
Проте, на відміну від тимчасового захисту, людина зі статусом біженця не має права на працевлаштування протягом 6 місяців, поки триває розгляд її заяви.
Як обрати оптимальний статус для себе та своєї сім’ї
Якщо особа має намір отримати негайний доступ до всіх соціальних прав та повернутися до України після завершення воєнних дій, не планує залишатися в ЄС, то найбільш раціональним вибором буде отримання тимчасового захисту. Проте, якщо особа має інші цілі, такі як постійне проживання та змогу скористатися інтеграційними можливостями ЄС, то варто розглянути можливість подати заяву про надання статусу біженця.
За матеріалами «Дніпро Оперативний».