З огляду на значний внесок українських учених, конструкторів і виробничників в наукові дослідження, створення ракетно-космічної техніки і впровадження космічних технологій в економіку держави Указом Президента України Л.Д. Кучми від 13 березня 1997 року засновано професійне свято, що відзначається щорічно 12 квітня, як День працівників ракетно-космічної галузі України, – повідомляє space.com.
12 квітня 1961 року Юрій Олексійович Гагарін здійснив перший в історії людства космічний політ, який тривав 1 година 48 хвилин.
Україна внесла вагомий внесок в цю подію, давши світові цілу плеяду видатних вчених, конструкторів і організаторів.
В тому числі:
– керівник Ради головних конструктор Сергій Павлович Корольов (народився в Житомирі);
– головний конструктор ракетних двигунів Валентин Павлович Глушко (народився в Одесі);
– керівник Командно-вимірювального комплексу Андрій Григорович Карась (уродженець Харківської області);
– начальник Центру підготовки космонавтів Євген Анатолійович Карпов (уродженець Київської області).
У першому загоні космонавтів, разом з Юрієм Гагаріним, проходили підготовку космонавти-українці Валентин Бондаренко (народився в Харкові), Павло Попович (уродженець Київської області), Георгій Шонін (уродженець Донецької області).
На українських підприємствах було створено цілий ряд технічних виробів і систем, що забезпечили успішний політ в космос Ю.О. Гагаріна.
Ряд ключових систем стартового комплексу був виготовлений на українських підприємствах:
– транспортно-установче обладнання, яке відповідало за доставку ракети на стартовий майданчик і переведення її в вертикальне положення, а також кабіна обслуговування були створені на Новокраматорському машинобудівному заводі;
– на Сумському машинобудівному заводі ім. М.В. Фрунзе виготовили компресорну станцію, систему газопостачання, заправник гасом;
– Жданівський завод важкого машинобудування поставив залізничний заправник перекисом водню;
– Харківський завод транспортного обладнання виготовив систему забезпечення стисненими газами.
Ракета Р-7 «Схід» була оснащена системою прицілювання 8Ш19, розробленої і створеної на київському заводі «Арсенал» під керівництвом С.П. Парняков.
Фахівцями київського НДІ-110 (НДІ електромеханічних приладів) був створений портативний магнітофон «Зірка» для першого космічного польоту, який дозволив протягом години записувати на дріт голос космонавта. У космічному магнітофоні був реалізований ряд революційних технічних рішень: компактні розміри, можливість витримувати великі навантаження (до 30 G), вперше встановлений механізм автопуск, можливість управляти магнітофоном в умовах невагомості. Всі слова Юрія Гагаріна, зроблені ним під час польоту, починаючи з епохального «Поїхали!», Були зафіксовані магнітофоном «Зірка» київського виробництва.
Бортове пристрій «Трал-П1» системи «Трал» і передавач-маяк «Факел-М» системи «Іртиш» виготовлялася Львівським радіотехнічним заводом «Вимірювач», пізніше отримав найменування ЛОРТА.
Після успішного польоту в космос Ю. Гагаріна понад 500 українських творців ракетно-космічної техніки та 15 співробітників Академії наук УРСР були представлені до високих державних нагород.
Навіть на стартовий майданчик космодрому Байконур Ю.А. Гагаріна доставив спеціально обладнаний автобус ЛАЗ-695Б – виробництва Львівського автобусного заводу.
Коли на технічному майданчику №2 організували лабораторію для надягання скафандрів і перевірки їх працездатності, виникла проблема доставки космонавтів на стартовий майданчик №1. Керівництво Центру підготовки космонавтів (ЦПК) звернулося на Львівський автобусний завод з проханням виготовити спеціальний автобус для перевезення космонавтів, одягнених в скафандри. Вибір цього українського підприємства було визначено тим, що на ньому випускали найкращі в Радянському Союзі автобуси.
Наразі наше Держпідприємство «ВО Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» продовжує традиції, зокрема, створює проєкт Taurus II – ракети-носія Antares. ЇЇ розробляє американська компанія Northrop Grumman Innovation System (раніше – Orbital Sciences Corporation). «Південмаш» виготовляє основну конструкцію першої ступені ракети. Вона має доставляти вантажі на Міжнародну космічну станцію.
Для цього Південмаш уклав угоду з приватною компанією «Лірен» про постачання металу на суму 74,38 млн грн, – повідомляє «Наші гроші» з посиланням на систему «Прозоро».
За умовами договору, до кінця 2025 року в Запоріжжі поставлять близько 304 т сталі на умовах EXW. Товар доправлять протягом 6 місяців після оплати. Сталь потрібна для реалізації кількох програм. Зараз «Південмаш» очолює Сергій Войт. Завод входить до сфери управління Державного космічного агентства України (ДКАУ).