7 квітня Православна Церква відзначає велике Дванадесяте свято(одним з 12 найважливіших свят у православ’ї) –Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Воно має сталу дату й відзначається рівно за 9 місяців до Різдва Христового. У 2021 році Благовіщення припадає на середу, 7 квітня.
Саме цього дня людство в особі Діви Марії дізналося від Архангела Гавриїла про народження в світ Спасителя. Натомість Бог через Свого посланця отримав благу звістку від Діви Марії про те, що вона з радістю і смиренням приймає це Боже Благословення.
Марія зніяковіла від таких слів і поцікавилася, як може народитися син у тієї, яка не знала чоловіка. Архангел Гавриїл на це їй відповів: “Сьогодні Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, тому й святе, що народиться, назветься – Син Божий!”. Почувши це, Марія та її чоловік праведний Йосип підкорилися волі Божій.
Подія, про яку йдеться, згідно із Писанням відбулася через чотири місяці після заручин Діви Марії з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосипом. Марія, як відомо, ще раніше оголосила про своє бажання залишитися Дівою і присвятити себе Богу, тому Йосипу було доручено піклуватися й оберігати її дівоцтво.
Це свято було встановлене в глибокій древності – про нього достовірно відомо вже з ІІІ століття, але в різних християн звалося воно по-різному: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок Спасіння. І лише від VII століття і на Сході, і на Заході його почали називати Благовіщенням Пресвятої Богородиці.
Богослужіння свята Благовіщення сповнене урочистих, величних і радісних гимнів. Багато разів повторюється добре знане нам привітання Архангела: «Радуйся!»
Головні мотиви цієї святої і неземної радості — це втілення Сина Божого, вшанування материнства і жіноцтва в особі Пречистої Діви Марії, це початок Спасіння роду людського.
Символом Благовіщення вважається біла лілія. В язичництві вона була символом родючості й любові, християнство додало цій квітці значення непорочності, чистоти і святості.
Подія Благовіщення надзвичайна тим, що Син Божий стає людиною, стається дитиною Діви, аби всі люди стали дітьми Отця. від того, як ми приймаємо Благовіщення, залежить зміст нашого життя на щодень. Благовіщення Діви Марії – це справді “схід сонця нашого спасіння”, адже в Ній Христос, відвічне світло, бере на себе нашу темряву, аби дати нам нове народження для дня, що не знає смерку.
Ось як про цю подію розповідає нам Євангеліє:
«Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем, на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви: Марія.
Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами.
Вона ж, побачивши його, стривожилась від слів його і міркувала, що б то значило це привітання?
І сказав їй Ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його; і царствуватиме над домом Якова повік, і Царству Його не буде кінця.
Марія ж сказала Ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
Ось і Єлисавета, родичка Твоя, яку називають неплідною, і вона зачала сина в старості своїй, і їй вже шостий місяць, бо у Бога не зостанеться неспроможним ніяке слово.
Тоді Марія сказала: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму. І відійшов від Неї Ангел».
Євангеліє від Луки, 1:26-37
Світла радість цього свята знайшла віддзеркалення і в білих шатах священиків під час богослужіння, і в уставі, який цього дня послаблює піст та дозволяє під час трапези вживати рибу і вино.
