5 грудня – Всесвітній день волонтера (International Volunteer Day). Україна — єдина країна у світі, де цей день переходить у День збройних сил, який відзначається 6 грудня. Волонтерський рух у нашій країні став популярним, починаючи з Революції гідності і російської окупації.
Волонтер у перекладі з англійської мови означає «добровільний помічник». Це люди, які цілком безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Волонтерство — це не робота, а покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів вперед.
Історія виникнення волонтерства Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими і французькими військами.
Потім цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом.
Волонтери в Україні Під час Революції Гідності та російської агресії на Сході нашої держави потужний волонтерський рух став зразком єдності українського суспільства, його зрілості і самоорганізації.
З того часу волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти та зброю і везти все це на передову. Багато волонтерів згодом пішли добровольцями на фронт.
“Волонтер. Це слово міцно ввійшло в наше життя з 2013 року. Волонтер – той, хто добровільно, за покликом серця, віддає свою енергію, час, ресурси і, чесно кажучи, частину свого життя заради допомоги іншим. Починаючи з Майдану, волонтери залишаються тою асиметричною відповіддю, яку не могли передбачити ні режим Януковича, ні “за поребриком”, – йшлося в повідомленні волонтерської організації Повернись живим.