В Україні під час загальної мобілізації в умовах воєнного стану насамперед до ЗСУ забирають осіб із досвідом проходження військової служби, й такі бійці можуть направлятися безпосередньо до бойових частин. А ось військовозобов’язані, які не проходили до цього служби, мають спершу бути відправлені до навчальних центрів для базової і фахової підготовки.
Така триває щонайменше місяць, залежно від спеціальності, також нині певна кількість тих, хто отримував повістки, проходить навчання й за кордоном. OBOZREVATEL зібрав роз’яснення про те, скільки має тривати навчання мобілізованих та про які нюанси треба знати зі слів військових.
В умовах війни майбутнього військовослужбовця мають готувати в навчальному центрі від 30 до 70 днів. Так кажуть в Управлінні зв’язків із громадськістю ЗСУ, пояснюючи, що місяць триває базова загальновійськова підготовка, далі 14-40 днів – фахова підготовка за конкретною військово-обліковою спеціальністю.
Під час базової підготовки військовослужбовці вчаться поводитися зі зброєю – збирати, розбирати, чистити й стріляти зі свого автомата, освоюють тактичну медицину, базові оборонні дії, підтягують свою фізичну форму та звикають до постійних фізичних і емоційних навантажень.
Підготовка для деяких підрозділів, як-от для десантно-штурмових, може бути фізично та емоційно важчою – зі смугами перешкод, нічними стрільбами тощо. До того ж у сам підрозділ може бути попередній відбір.
Серед проблем на етапі навчання, про які розповідають самі військовослужбовці, є брак досвідчених інструкторів. У зв’язку з повномасштабним вторгненням кількість людей, які проходять через навчальні центри, суттєво зросла.
“Люди з бойовим досвідом, зокрема й за кордоном, нині організували свої приватні курси. Держава не робить нічого, щоб їх заохочувати (викладати в “учебках”), – зізнався у коментарі “УП” анонімно один із військовослужбовців Сил ТрО, який нині проходить реабілітацію після поранення.
Час на фахову підготовку мобілізованих розподілений так:
– до 14 днів – на стрільців;
– до 30 днів – на екіпажі бронетехніки, артилерійських систем, систем ППО, мінометів;
– до 30 днів – на екіпажі радіоелектронної розвідки (РЕР), радіоелектронної боротьби (РЕБ), інженерно-саперних спеціальностей;
– до 40 днів – на екіпажі безпілотних авіакомплексів (БпАК);
– до 40 днів – на сержантський склад.
Водночас, як показує досвід у зоні бойових дій, не всі мобілізовані проходять навіть базову підготовку.
“У лютому на Авдіївському напрямку ми зустріли нещодавно мобілізованого військовослужбовця 110-ої окремої механізованої бригади ЗСУ, якого відправили у зону бойових дій без проходження “учебки”. З професійного досвіду у нього була строкова служба в армії на посаді водія та цивільна робота за кордоном. Втім, сам чоловік ні на що не нарікав – усьому навчився на місці, ніс службу в окопі за кількасот метрів від ворога. На запитання, за яких умов мобілізованого без жодної підготовки можуть відправити в зону бойових дій, у ЗСУ не відповіли”, – навело приклад видання “УП”.
Зазначається, що трохи більше часу в Україні відведено на перепідготовку мобілізованих офіцерів запасу, тобто людей, які закінчили військову кафедру або перебувають у відставці – від 35 до 90 днів. На відміну від звичайних мобілізованих, їх готують не в навчальних центрах, а у вишах, яких в Україні є п’ять.
Як розповів програміст на ім’я Сергій, котрий мав досвідом військової кафедри, його відправили на донавчання в Академію Сухопутних військ імені Сагайдачного. Підготовка тривала близько 60 днів – 30 на теорію і 30 на практику, чого, за словами самого Сергія, більш ніж достатньо: “необхідний мінімум” точно дали.
“Стрільби в нас були мінімальні – хіба з мінометів один день, просто щоб потренуватися стріляти (Сергій працює на іншому озброєнні. – Ред.). А от відточування алгоритмів дій на різних ланках – від солдата, який підносить снаряди, до командира, старшого офіцера батареї – цього було багато. Тобто я “попрацював” на кожній штатній посаді для стрільби”, – розповів військовий.
З мінусів навчання він назвав хіба що затеоретизованість деяких викладачів. Наприклад, під час занять вони обговорювали роботу батареї на шість установок, коли в реальності їм доводиться працювати з однією-двома.
Загальну атмосферу на курсах військовий описує словом “нормальна” – майже всі його однокурсники, як і він, були мобілізованими. Здебільшого отримали повістки на роботі або проходячи повз блокпост. Добровольців було небагато.
Попри обіцянку Терцентру комплектування про те, що мобілізовані зможуть ходити на теоретичні заняття в академію, “як на роботу” – тобто ночувати вдома, цього не сталося. Упродовж свого навчання Сергій жив у казармовому режимі на полігоні.
Після навчання мобілізовані роз’їжджаються по підрозділах, до яких їх розподілили ТЦК відповідно до заявок бригад або ж відношення (якщо його взяли до уваги). Сергій підкреслив, що йому пощастило – його відправили в одну з топових артилерійських бригад ЗСУ, де він уже третій місяць служить на офіцерській посаді. А всі його одногрупники нині служать на різних установках.