Жодних підстав для “гуманітарної катастрофи” в Криму через начебто нестачу води не існує. Про це написав секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов на своїй сторінці у Facebook.
Місцеві водні ресурси здатні задовольнити господарсько-побутові потреби населення. А проблему водозабезпечення вкрадених промислових, сільскогосподарських та інших підприємств, а також російських військових об’єктів нехай розв’язує російська окупаційна влада, – підсумував Данілов.
Перекриття водопостачання окупованого півострова з квітня 2014 року, так звана «водна блокада», – це вид економічних санкцій у відповідь на окупацію та незаконну анексію, яка не визнана законною всім світом. Це один з основних елементів економічної війни України проти РФ. Режим санкцій в цілому (та водна блокада як одна з найефективніших його складових) має за мету підвищити ціну, котру сплачує РФ за свої агресивні дії, а в перспективі, разом з іншими санкціями, – примусити РФ припинити окупацію й забратися з України.
Так сталося, що роки окупації до 2020 в Криму були незвично щедрими на опади, ніж зазвичай. Але це не могло тривати вічно.
Про ситуацію із запасами води інформує Андрій Клименко, Керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та BSNews.
Сумарний запас води в кримських водосховищах станом на 30 квітня складає 90 млн. кубічних метрів (на 13 млн. менш ніж на початок квітня). Нагадаємо, що загальний обсяг водосховищ = 399,4 млн. куб. м.
Сімферопольське водосховище заповнено на 20%, за квітень отримано лише 600 тисяч куб.метрів (10 відсотків від середньорічного дебіту). Наявні обсяги дозволяють забезпечити потреби столиці Криму не більш ніж 4 доби.
Аянське водосховище, яке забезпечує м. Сімферополь та населені пункти Салгірської долини, забезпечено на 60% (завдяки таненню снігу у горах), та залишається основним джерелом водопостачання до м. Сімферополь. Поточних запасів вистачить на термін 2-3 місяців, обсяги поповнення знижуються у зв’язку з закінченням сезону танення снігу та відсутністю атмосферних випадів .
Білогірське та Тайганське водосховища, яки раніше використовувались для забезпечення сільського господарства східного Криму, наразі лише забезпечують водопостачання для потреб населення північного Сходу, загальні обсяги не перевищують 30%, при поточному водозаборі запасів вистачить на 2 місяці.
Партизанське водосховище (забезпечує потреби Сімферополя, його західних пригородів та сільських поселень району) заповнено лише на 30%, наповнення не перевищує 10 відсотків від середньорічних показників. Запас ресурсу – на 3-4 тижні.
Найменш загрозлива ситуація із забезпеченням водними ресурсами спостерігається на водосховищах, що живлять населенні пункти Великої Ялти та м. Алушта. Загорське та Счастливенське водосховища заповнені на 60%, Ізобільненське (Алушта) на 70%…”