У минулі вихідні в Одесі завершилася міжнародна конференція «Одеські дебати: Об’єднання України, Чорноморського регіону і трансатлантичних партнерів».
Конференція була організована західними партнерами України спільно з Міністерством закордонних справ України з метою в дискусійному форматі спробувати відшукати рішення, як протистояти сучасним загрозам у сфері безпеки Чорноморського регіону.
В Одесу з’їхалися високопоставлені представники Європейського союзу, США і НАТО. Одним із учасників був Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.
В інтерв’ю «Радіо Свобода» Павло Клімкін розповів про втручання Росії в ситуацію в Україні напередодні президентських виборів, про відносини України зі США та Європейським союзом, а також про можливе створення міжнародної моніторингової місії в Чорному морі, яка б допомагала відстежувати ситуацію в регіоні і протистояти непередбаченим діям Москви, повідомляє Інтернет-видання «ДНІПРО. ГОЛОВНЕ».
– Пане Клімкін, вже досить скоро відбудуться президентські вибори, спостерігаєте ви в тому чи іншому вигляді втручання Росії в передвиборчий процес?
– Це відбувається повсюди, і це абсолютно безпрецедентно, що стосується охоплення, особливо в сфері кібербезпеки. Ось простий приклад: кожні 40 секунд ми спостерігаємо спроби потрапити в наші міністерські комп’ютерні мережі, спостерігаємо кібернапади на Центральну виборчу комісію та інші відомства. Є втручання, яке стосується нашої критичної інфраструктури.
Уявіть собі блекаут протягом 5-7 днів перед виборами. Така ситуація може повністю змінити результати голосування. Росія багато намагається зробити, щоб вплинути на вибори, і це стосується не тільки кіберпростору, дезінформації, не тільки блокування активів багатьох українців, політиків, журналістів, це разом з тим втручання в релігійні питання – спроби маніпулювати регіональними релігійними елітами. Якщо комусь хочеться зараз вивчити всебічність гібридного втручання – потрібно приїжджати в Україну.
– Чи може Україна захистити себе від всіх цих загроз?
– Росія зараз сприймає їх як своєрідний ринковий товар. Особливо зараз, напередодні виборів. Моряки є військовополоненими і одночасно політичними в’язнями, їх доля також пов’язана з людьми на окупованій частині Донбасу. Нам потрібно повернути їх назад. Але це, на жаль, завдання не тільки політичного тиску, тому що всі ми розуміємо, що в період підготовки до виборів ідея Росії і Путіна полягає в тому, щоб просто тягнути час і намагатися добитися перемоги вигідного Путіну кандидата.
– Як ви оцінюєте реакцію західних країн? Чого б ви хотіли досягти в зв’язку з цим від Євросоюзу і США?
– По-перше, я радий, що у нас є фундаментальні принципи трансатлантичної солідарності, над якими ми працюємо. Цінна будь-яка політична реакція – така, як спільна делегація ЄС і США, яка прибула до Одеси 25 лютого на ракетному есмінці «Дональд Кук».
– Однозначно. Мова не тільки про державні структури. Що ми робимо, щоб відбити кібератаки, і Міністерство закордонних справ зокрема? Ми ведемо діалог із великою частиною IT-спільноти та громадянського суспільства. Нам доводиться, в якомусь сенсі слова, мобілізувати і заряджати енергією людей. Це стосується кожного. Нам доводиться закликати людей до пильності щодо російських загроз, звертати увагу на будь-яку оплачувану рекламу в Facebook, на будь-яку форму присутності. Це дуже просто: взяти будь-яку частину фрази з будь-якого посту в соцмережах, розіслати її допомогою тисяч фейковий профайлів у Facebook і сказати, що цей політик – радикал або цей журналіст – радикал. І ця людина отримує заборону на користування соцмережею протягом одного місяця. Нам доводиться підвищувати рівень обізнаності всіх українців. І це не тільки завдання держави, це завдання всієї країни.
– Ви зможете переконати українців, що вибори, заплановані на кінець березня, – це буде чесне голосування?
– Що стосується втручання Росії?
– Так.
– Нам доведеться боротися за це. Це не відбудеться саме по собі.
– Багатьох зараз хвилює і питання, коли 24 моряки, захоплені Росією в Чорному морі поблизу Керченської протоки, повернуться додому?
Але, звичайно, мені б хотілося більшого – в сенсі політичного тиску, санкцій. Особливо це стосується неучасті в таких проектах, як «Північний потік-2», тому що у нього немає ніякої економічної основи і він втягує Німеччину і взагалі всю Європу в більшу залежність від Росії.
Ідея повернутися назад, до популярної в 1970-х політики і таким чином отримати індульгенцію безпеки у Росії – це фундаментально невірна ідея, тому що неможливо порівнювати СРСР брежнєвських часів і путінську Росію.
– Наразі мова йде про моніторингову місію в Чорному морі. Наскільки велика ймовірність її створення і якою буде ця місія?
– З моїми колегами я поділився міркуваннями про те, якою вона має бути. Нам необхідний моніторинг з космосу, на морі й, звичайно ж, у повітрі. Необхідно, щоб ця місія була постійною. У нас вже навіть є для неї прекрасна назва: «моніторингова місія «Чорне море». Ми могли б залучити до неї всіх охочих. Це дуже важливо для України, але не менш важливо і для всіх інших – для будь-якої країни Європейського союзу. Адже нам необхідна свобода навігації в Чорному морі, в Керченській протоці, в Азовському морі. І єдина можливість домогтися такої свободи навігації – це політичний і юридичний тиск на Росію, дуже зрозумілий сигнал з ЄС, що кожен повинен мати доступ до вільної навігації в Керченській протоці і Азовському морі, і, по-третє, постійний моніторинг в реальному часі. Це змусило б Росію хоча б дотримуватися певних правил.
– Що, якщо Росія не підкориться?
– Нам потрібно тиснути і починати моніторинг навіть всупереч згоді Росії. Хіба потрібен російський дозвіл для початку моніторингу з космосу або з моря? Для цього не потрібна згода Росії.
– Давайте трохи поговоримо про відносини Росії і США. Коли президент США Дональд Трамп прийшов до влади, ви були трохи стурбовані цим.
– Я не був стурбований, тому що бачу дуже зрозумілу двопартійну підтримку України в американському Конгресі, я бачу реальні санкції, зокрема, щодо російських олігархів, які підтримують Путіна, і їхніх компаній, я бачу оборонні поставки, які тривають і зараз, я бачу військове і оборонне співробітництво в багатьох галузях, інфраструктурні тренінги. Іншими словами, відбувається багато. Я не був стурбований і не є стурбований зараз – що стосується сенсу і напрямку нашої співпраці зі Сполученими Штатами.
– А що стосується Європейського союзу? Ви так само задоволені розвитком в цьому напрямку? Адже в ЄС теж наближаються вибори, де є, як правило, проросійські популістичні сили, що мають вкрай сильні позиції. Чи викликає це занепокоєння у вас?
– Не можу сказати, що це викликає занепокоєння. Швидше, це своєрідну невпевненість в тому, як буде розвиватися політична ситуація в ЄС. Сильний Європейський союз важливий для України, тому що мета Росії вкрай проста: стратегія Росії щодо ЄС – послабити демократичні структури, в кінцевому результаті прийти до роздробленості Європейського союзу, створити відчуття невизначеності за допомогою налагодження двосторонніх відокремлених зв’язків. Якщо така стратегія буде успішною – це буде крахом Євросоюзу. Я вірю – і це в інтересах як України, так і Європейського союзу, – що буде знайдений шлях, який зруйнує цю стратегію. Подивіться, в минулому році був «Новачок» і видворення російських дипломатів, в кожній країні сьогодні можна знайти групу російських шпигунів, росіян, підкуповують журналістів, які скуповують бізнеси. Це є скрізь. Якщо Європа виявиться не в змозі протистояти і реагувати, це буде кінець Європи. Ні більше, ні менше.