На Дніпропетровщині, як і у більшості областей України, через військові дії полювання наразі припинене. Втім, законодавці планують оновити правила мисливства, які набудуть чинності влітку 2026 року.
Основні новації законопроєкту
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин». Його авторами є група депутатів на чолі з Ігорем Марчуком та Давидом Арахамією. Нові положення передбачають:
- Перехід на єдиний цифровий мисливський реєстр із електронними дозволами та індивідуальним маркуванням копитних тварин.
- Дозвіл на застосування тепловізорів, безпілотників та пристроїв для відтворення звуків під час полювання.
- Розширення періоду полювання, зокрема у сезон тиші (наприклад, на самців козулі з 1 травня до грудня).
- Визначення списку небажаних видів, до якого входять вовки, лисиці, шакали, єнотоподібні собаки і безпритульні домашні тварини.
- Легалізація мисливського туризму та розвиток трофейного полювання на ізольованих ділянках.
- Створення спеціалізованого агентства та зміну порядку оплати за користування мисливськими угіддями.
Наразі дозвіл на відкриття полювання ухвалюють обласні військові адміністрації разом із військовим командуванням. Полювання на пернату дичину офіційно дозволено лише в Черкаській, Миколаївській, Закарпатській та Хмельницькій областях.
Позиції місцевих мисливців
Досвідчені мисливці Дніпропетровщини скептично ставляться до ідей використовувати тепловізори й інші сучасні пристрої. Сергій Чуб, ветеран та мисливець з Дніпра, зауважує, що справжнє полювання потребує уважності й спостережливості, а використання електроніки робить цей процес надто одноманітним і несправедливим для тварин.
Ветеран підкреслює важливість збереження популяції, тому під час полювання намагається не шкодити самкам та молодняку. Він також виступає проти загінного полювання, яке вважає варварським методом.
Інший мисливець із Дніпра, Олександр Шуляр, який брав участь у бойових діях та став мисливцем ще в 90-х роках, висловлює занепокоєння, що нові правила можуть стати прерогативою еліти і віддалити народне полювання від широкого загалу. Він наголошує на необхідності відновлення диких популяцій до відкриття полювання.
Погляд науковця та зоолога
Сергій Соболь, зоолог і голова мисливського колективу села Булахівка в Павлоградському районі, вважає, що цифрові реєстри самі по собі не вирішать проблеми. Він підкреслює, що успішне мисливство залежить від дотримання правил, боротьби з браконьєрством та регулярного підгодовування тварин.
Зоолог наголошує на необхідності залучення незалежних спеціалістів для обліку диких тварин, адже часто статистику ведуть самі мисливці, що може призводити до неточностей. Він також указує на брак системних наукових досліджень у цій сфері.
Рекомендації щодо управління мисливськими ресурсами
Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник заповідника “Дніпровсько-Орільський”, наголошує на важливості раціонального використання мисливських тварин. За його словами, необхідно здійснювати послідовні етапи управління: облік видів, визначення квот на відстріл та незалежний контроль за дотриманням обмежень.
Фахівець визнає спортивне полювання як елемент системи управління природою, але зазначає, що в Україні потрібно враховувати особливості території, переважання сільськогосподарських земель та меншу щільність дикої природи, ніж у європейських країнах.
Висновки
Реформування мисливської галузі Дніпропетровщини та України загалом має бути спрямоване не тільки на модернізацію процедур, а й на ефективний захист дикої фауни. Впровадження електронних систем обліку та нових технологій має поєднуватись із незалежним науковим контролем і дотриманням принципів сталого розвитку природи.