Ігрень сьогодні — це житловий район Дніпра, але кілька століть тому ця територія виглядала зовсім інакше. Ігренський острів розташовувався на гирлі річки Самари та був відділений від материка річкою Шиянкою.
Зміни у ландшафті сталися після будівництва Дніпрогесу та Придніпровської теплоелектростанції: були споруджені дамби, частину річки Шиянки засипали промисловими відходами, і острів поступово перетворився на півострів.
Історичні пам’ятки регіону
На території Ігрені науковці виявили близько 20 пам’яток археології та історії, які охоплюють періоди від палеоліту до козацьких часів XVII–XVIII століть. За словами старшої наукової співробітниці Музею історії Дніпра Катерини Попович, тут знайдені артефакти епох палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзової доби, а також Київської Русі.
Роль Ігрені у давнину
- Розташування перед Дніпровими порогами робило цю місцевість привабливою для поселень.
- Територія мала багаті рибні угіддя.
- Річкові переправи слугували для подорожніх і торговців.
- Ігренський перевіз був важливим пунктом для переправи суден.
Територію пов’язують із древніми слов’янськими племенами уличів та бродниками, які займалися рибальством і контролем переправ.
Острів Мийка та охорона пам’яток
Поблизу Ігрені розташований острів Мийка, де збереглися залишки оборонних споруд XVIII століття, пов’язаних із контролем переправ через Дніпро. Частину Ігренського півострова оголосили заповідною зоною, включаючи прибережну територію Попового мису з стоянкою Ігрень-8.
«Саме тут знаходять важливі мезолітичні та неолітичні пам’ятки, поселення давніх часів, старі кладовища XVIII — початку XX століття та інші артефакти», — розповідає Катерина Попович.
Таким чином, Ігрень зберігає сліди різних історичних періодів і лишається важливою частиною культури та історії міста Дніпро, незважаючи на сучасну міську забудову.