Марина Шевченко з Дніпра, працюючи на заводі “Вінтера”, займається виготовленням алюмінієвих рамок для склопакетів. В її цеху лише дві жінки, і робота потребує уважності, витривалості та навичок роботи з обладнанням.
Професійний шлях Марини
Марина працювала у різних сферах: торгівля, фабрика нетканих матеріалів, а також на підприємстві “Алюмаш”, де виготовляють алюмінієвий профіль. Досвід роботи з алюмінієвими профілями допоміг їй успішно адаптуватися на новому місці. Коли на заводі “Вінтера” потребували працівників, вона вирішила спробувати свої сили, особливо звернувши увагу, що на роботу готові брати й жінок.
Освоєння нової спеціальності
На заводі Марину навчили працювати з обладнанням: нарізати алюмінієві профілі необхідної довжини та формувати рамки для склопакетів. Спочатку виникали труднощі, але з досвідом жінка вдосконалювала свої навички і навіть запросила на роботу сусідку.
Особливості роботи на заводі “Вінтера”
- Робочий день триває близько восьми годин, переважно стоячи;
- Виготовлення рамок із алюмінієвих профілів за заданими розмірами;
- Заповнення рамок сорбентом для запобігання конденсату;
- Пресування, герметизація склопакетів та передача їх до цеху складання;
Марина зазначає, що хоча робота фізично вимоглива, велике значення має позитивний настрій та командна підтримка.
Зміни на ринку праці через війну
За словами Марини, через мобілізацію на заводі бракує чоловіків, тому підприємство почало активно залучати жінок до робіт, які раніше вважалися суто чоловічими. Вона впевнена, що сьогодні це стає нормою і жінки успішно освоюють складні виробничі професії.
Марина цінує своє місце роботи і вважає, що готовність навчатися та сумлінно працювати важливіші за стать. Вона також підтримує колег і допомагає створювати дружню атмосферу в колективі.