Під публікаціями депутата Дніпропетровської обласної ради Руслана Краснова виявлено понад 150 фейкових акаунтів, що залишили коментарі та реакції 23 червня 2026 року. Розслідувачі встановили, що значна частина профілів використовує викрадені фотографії, а тексти дописів часто повторюються, що вказує на можливе застосування ботоферми.
Деталі розслідування
Дослідники повідомляють, що під постами Краснова та його репостами, зокрема репостом депутатки Катерини Збарської, з’явилися 154 акаунти з «ботоподібною» активністю. 20 перших коментарів з’являлися з регулярним інтервалом у 1-2 хвилини протягом 17:31-17:55. Кожен акаунт залишив лише один коментар, а подальшої взаємодії між ними не було.
Характеристики фейкових акаунтів
- 17 з 20 акаунтів створені у лютому 2020 року;
- Велика частина ж аватарок зроблена з фотографій реальних людей із відкритих російських соцмереж та сайтів;
- Профілі нібито належать мешканцям Дніпра та області, студентам і працівникам місцевих підприємств;
- Одні й ті ж тексти коментарів повторювались під різними постами Краснова та інших груп по Україні.
Підозри на використання ботомереж
Розслідувачі вважають, що масове створення акаунтів та використання однакових фраз у коментарях – це ознаки роботи ботоферми. Така активність може штучно підвищувати популярність публікацій депутата.
Передісторія і контекст
Руслан Краснов, формально перебуває на військовій службі й не подає декларацію як військовослужбовець, але залишається депутатом облради. Його батько Загід Краснов, депутат міськради Дніпра, збільшив статки під час війни. За даними ЗМІ, родина пов’язана з мережею колл-центрів у кількох містах, зокрема у Дніпрі.
Також відомо, що у 2021 році Руслан Краснов відвідував Росію, не пояснивши мету поїздки. Його родичі підтримують проросійські політичні сили.
Інформація про ймовірне використання мережі фальшивих акаунтів викликає занепокоєння серед громадськості Дніпра та області щодо прозорості діяльності місцевих депутатів.